Контрольна робота
з дисципліни: „Комп’ютерні мережі та телекомунікації”

Зміст

1. Апаратні засоби комп’ютерних мереж

Існує велика кількість мережних технологій, що у більшому або меншому ступені визначають необхідність у наявності того або іншого устаткування для передачі даних: Ethernet, Естафетне кільце, FDDI і CDDI, ATM, Бездротові мережі, Кабельне телебачення і т.д.

Так, для мережі Ethernet, як середовища передачі сигналів (під середовищем тут розуміється тип кабелю) може використовуватися коаксіальний кабель, кручена пара або оптичне волокно.

Одним з обов'язкових апаратних засобів комп'ютерних мереж є мережний адаптер. Мережні адаптери повинні бути встановлені в кожнім комп'ютері, що передбачається використовувати в мережі. Крім мережних адаптерів, у комп'ютерних мережах використовуються: концентратор (hub), повторювач (repeater), міст (bridge), комутатор (switcher), маршрутизатор (router).

Якщо фізична топологія мережі являє собою зірку (мається на увазі мережа Ethernet як найпоширеніший вид мережі на сьогоднішній день), то необхідний концентратор. При досить великих розмірах мережі крім концентраторів з метою подолання обмежень дальності мереж використовуються повторювачі, або репітери.

Якщо мережа має досить великий розмір, що приводить до падіння продуктивності, то до складу апаратних засобів мережі включають мости, що з'єднують між собою окремі сегменти мережі.

Мережні адаптери є основою основ будь-якої мережі. Від них багато в чому залежить тип передавального середовища, продуктивність, топологія. Шина даних може бути ISA, PCI або USB. Для ноутбуків створені спеціальні адаптери стандарту PCMCIA.

Плати під кручену пару бувають як роздільними (10- або 100-Мбіт), так і сполученими (10/100 Мбіт/с). Останній варіант зручний тим, що такі адаптери можна використовувати як у 10-Мбіт, так і в 100-Мбіт мережі, а при переході з однієї на іншу не прийдеться них змінювати. У пристроях Pn (більшість PCI-карт) вибір режиму роботи відбувається автоматично, а в інших платах для цього використовуються перестановки відповідних перемичок. Така проблема невідома мережам на коаксіальному кабелі, тому що їхня максимальна швидкість обмежена 10 Мбіт/с. Важливими параметрами мережних адаптерів є розрядність (8, 16 і 32), чіп, на якому побудована плата, підтримка режиму роботи FullDuplex (тільки для крученої пари), MAC-адреса, підтримка PCI BUS-Mastering, сумісність з різними ОС. Наявність підтримки PCI BUS-Mastering дозволяє зменшити навантаження на процесор.

Середовища передачі сигналів (мережні кабелі) розрізняються зовнішнім виглядом, призначенням, характеристиками і ціною. Коаксіальний кабель по своїй структурі і видові нагадує звичайний телевізійний кабель (у центрі знаходиться центральна жила, оточена ізолятором, що у свою чергу оточена провідником, що екранує, а поверх усього цього знаходиться зовнішній ізолятор із захисною оболонкою), але відрізняється від нього хвильовим опором. Якщо антенний має опір 75 Ом, то кабель для мереж - 50 Ом (RG-58A, RG-58C, але не RG-59 і не RG-58). Використовувані в мережі кабелі теж мають свої відмінності.

Перша є в товщині. Кабелі поділяються на товстий (близько 1 см.) і тонкий (близько 0,5 см.). Товстий використовується в мережі 10Base-5 (Thicknet), а тонкий у мережі 10Base-2 (Thinnet).

Домінуючим на сьогоднішній день середовищем передачі сигналів є кручена пара (Twisted Pair). Зустрічаються різновиди, що складаються з двох і чотирьох пар. У межах однієї оболонки провода кожної пари закручуються друг щодо друга й одночасно навколо інших пар. Кожна пара має свій номер і фарбування. Крім різної кількості пар дане середовище підрозділяється на три типи (неекранована кручена пара, екранована кручена пара і фольгована кручена пара), а по пропускній здатності на п'ять категорій. Найбільш популярні кручені пари UTP (неекранована) і STP (екранована). Проводи STP мають оболонку, що екранує, для зменшення шуму і взаємовпливу, а як наслідок володіють кращими передавальними характеристиками.

2. Використання вбудованих мережевих засобів Windows

При створенні домашньої або невеликої офісної мережі комп'ютери, що працюють під керуванням Windows XP Professional або Windows XP Home Edition, підключаються до локальної мережі. Якщо використовується операційна система Windows XP, вона знайде встановлений мережний адаптер і створить підключення по локальній мережі. Як і підключення інших типів, воно показано в папці «Мережні підключення». За замовчуванням підключення по локальній мережі завжди активно. Тільки підключення цього типу створюються й активізуються автоматично.

Якщо розірвати підключення по локальній мережі, воно більше не буде автоматично активізуватися. Зведення про це зберігаються в профілі устаткування, тому профіль дозволяє враховувати потреби мобільних користувачів, що змінюють своє місце розташування. Наприклад, під час відрядження в інше місто можна використовувати інший профіль устаткування, що не активізує підключення по локальній мережі, тому не прийдеться витрачати час на чекання з'єднання з недоступною мережею. Мережний адаптер навіть не буде намагатися виконати підключення.

Якщо на комп'ютері встановлено кілька мережних адаптерів, у папці «Мережні підключення» для кожного з них буде створений значок підключення по локальній мережі.

Якщо на комп'ютері встановлений новий мережний адаптер, то при черговому завантаженні комп'ютера в папці «Мережні підключення» з'явиться значок нового підключення по локальній мережі. Засоби Plug and Play виявляють мережний адаптер і створюють для нього підключення по локальній мережі. Пристрої PC Card можна встановлювати прямо на включений комп'ютер без його наступного перезавантаження. Значок підключення по локальній мережі буде відразу ж доданий у папку. Вручну додати значок підключення по локальній мережі в папку «Мережні підключення» не можна.

Команда Додаткові параметри дозволяє набудовувати параметри декількох мережних