файли й інші підпапки. Таким чином, для користувача папка — це місце, де зберігаються документи, додатки та інші підпапки, а з точки зору ОС — місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час останнього поновлення кожного файла і т. д.
Файлова система — сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях ПК.
Кожна папка на диску зображається значком жовтої папки. Із погляду ОС Windows кожний диск і комп'ютер у цілому також є папками. Проте через їхню специфіку вони подаються спеціальними значками з зображенням диска та комп'ютера.
Папки доцільно створювати тільки на жорстких і компакт-дисках, що мають значні ємності пам'яті, а отже, велику кількість файлів.
Розміщення файлів у різних папках дає змогу:*
виділити в окремі групи логічно однорідні файли (наприклад, усі додатки або всі файли з даними);*
виділити всі файли, що належать деякій підсистемі;*
виділити всі файли кожного користувача; якщо комп'ютер експлуатує кілька користувачів.
Папці присвоюється ім'я. Вимоги до нього ті самі, що й до імені файла. Як правило, розширення не використовується (наприклад, Личные письма, Мои документи).
На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, містять інші підпапки. Кожна папка, крім підпапок, може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску.
При деревоподібній файловій структурі перед ім'ям файла необхідно вказати його місце розташування — ланцюжок підпорядкованих папок. Такий ланцюжок називається шляхом, або маршрутом. При цьому імена підпапок розділяються символом « \ ». Останній записується після імені дисковода, а також перед ім'ям файла.
Таким чином, повне ім'я файла задається такими елементами:*
ім'ям дисковода;*
маршрутом (ланцюжком імен папок, в якому кожна наступна є підпапкою попередньої);*
ім'ям файла, що завершує ланцюжок (файл має міститися в останній згаданій папці).
Повне ім'я файла має такий формат:
[дисковод:] [\шлях\] ім'я файла
Елементи повного імені файла, що містяться у прямих дужках, можуть бути відсутніми (наприклад, якщо файл знаходиться на поточному диску або у поточній папці).
Повні імена деяких файлів мають такий вигляд:
C:\command.com, C:\Program Files\Vb\Vb6.exe, C:\Program Files\Microsoft Exchange\Mlset32.exe.
В одній папці кожний файл повинен мати оригінальне ім'я. Файли можуть розрізнятися, зокрема, розширенням. Наприклад,
План.bas — програма мовою BASIC;
План.ехе — програма в машинних кодах;
План.dat — дані для оброблення програмою;
План.doc — документація щодо роботи з програмою. У різних папках імена файлів можуть бути однаковими. При цьому їхні повні імена будуть розрізнятися маршрутами.
2. Windows. Структура типового вікна, маніпуляція з вікнами
Для роботи з будь-яким інформаційним об'єктом Windows 98 (папкою, документом, додатком) відкривається своє вікно. В ньому відображаються вміст об'єкта й інструментальні засоби для виконання різних операцій. Вікно служить засобом спілкування в рамках Windows 98 користувача з інформаційним об'єктом. З цієї причини ОС і дістала назву Windows (вікна).
Вікна мають особливості залежно від виду інформаційного об'єкта, але основні елементи в усіх вікнах однакові. Це дає змогу почувати себе впевнено у процесі роботи з різними вікнами після ознайомлення зі структурою стандартного вікна. .
Розглянемо окремі елементи вікна та їхнє призначення.
Смуга заголовка розташовується у верхній частині вікна. На лівому її кінці є значок системного меню. При клапанні мишею на ньому розкривається меню керування вікном, останні три операції якого продубльовано трьома кнопками керування розмірами вікна. Вони розташовані на правому кінці смуги заголовка. У центральній частині смуги заголовка виводиться назва інформаційного об'єкта, поданого в цьому вікні (ім'я прикладної програми, відкритих документа або папки). Смуга заголовка служить також для переміщення вікна по робочому столі за допомогою лівої клавіші миші.
Меню розташовується під смугою заголовка і містить команди для виконання різних операцій з інформаційним об'єктом. Нижче меню в разі необхідності може розміщатися панель інструментів. У ній розташовуються кнопки тих команд із меню, що найчастіше використовуються в роботі. Таке дублювання передбачено для спрощення доступу до цих команд (тут їх можна швидше вибрати).
У робочій області знаходиться змістова частина вікна — інформаційний об'єкт. Наприклад, у робочій області текстового редактора розміщається текст документа, папки — значки документів і папок, що у ній містяться.
Якщо вміст інформаційного об'єкта не поміщається в робочій області, то у правій і нижній частинах вікна з'являються лінійки прокручування. Клацання мишею на кнопках із зображенням трикутника переміщає вміст на один рядок або стовпець у відповідному напрямку. Плавне переміщення вмісту можна здійснити пересуванням повзунка за допомогою миші. Щоб переміститися на один екран, потрібно клацнути мишею на лінійці між кнопкою із трикутником і повзунком.
У рядку стану, що розміщається у нижній частині вікна, виводиться інформація про виділений об'єкт або пункт меню.
Рамка визначає межі вікна і використовується для зміни його розмірів.
Заштрихована область у правому нижньому кутку вікна називається вушком. Воно створює місце для захоплення покажчиком миші, щоб можна було змінювати розмір вікна у діагональному напрямку.
Основні операції з одним вікном:
відкрити (почати роботу) — двічі клацнути мишею на значку об'єкта (папки, файла, додатка); [х] закрити (закінчити роботу) — клацнути на кнопці;
згорнути на панель задач — клацнути на кнопці (-)
розгорнути на весь екран — клацнути на кнопці відновити (перейти від розмірів на весь екран до колишніх розмірів вікна) — клацнути на кнопці (?);
перемістити в інше місце на робочому столі — перетягнути за заголовок;
змінити розміри — перетягнути рамку вікна.
Для виконання аналогічних