Курсова робота на тему:
Аналіз стану розвитку конкуренції на сучасних ринках України (на прикладі кондитерської промисловості)
План
Вступ
Інтеграція України в Європейський Союз ставить гострі питання щодо конкурентноздатності наших підприємств на світовому і внутрішньому ринках.
В останні роки в Україні не було створено жодного зразка товару, що перевищує кращі світові досягнення. Питома вага виробів, що не відповідають світовому рівню, постійно зростала з 37.2% у 1994р. до 40.7% у 2000р. якщо в 1991-1992р. Україна займала перше місце серед колишніх республік СРСР і 138 місце по загальносвітовому рейтингу, те вже в 2001-2002р. 7 і 147 місце відповідно. Однак, останнім часом в Україні збільшується кількість конкурентноздатних товарів, які можна успішно реалізовувати на зовнішніх ринках за умови дотримання міжнародних стандартів, нормативів і вимог якості, цей асортимент можна буде розширити завдяки постійному підвищенню якості продукції, наближенню її до світових стандартів, зниженню виробничих витрат .
Кондитерська промисловість належить до галузей, що динамічно розвиваються та становлять чималий інтерес для іноземних інвесторів. В Україні виробництвом кондитерських виробів займаються більш 200 підприємств, у тому числі 30 спеціалізованих кондитерських фабрик, цехи заводів продовольчих товарів і цехи хлібозаводів, малі підприємства й інші. Загальноекономічна криза в країні природно зіграла свою негативну роль у розвитку кондитерської галузі, однак на відміну від інших сфер, кондитерський ринок у даний час переживає досить бурхливий розвиток, і споживач з деяких пір почав надавати перевагу саме вітчизняним продуктам через найбільш оптимальне співвідношення "ціна-якість" .
Зміни, що відбулися в країні протягом 10 років зробили в основній своїй масі різко негативний вплив на діяльність підприємств. Втрати, понесені українськими підприємствами, можна пояснити наступними факторами:
Зовнішні фактори (перерозподіл загального фінансово-економічного простору на окремі національні ринки, незахищеність внутрішнього ринку виробників від неякісної імпортної продукції, неадекватна система оподатковування);
Внутрішні (відсутність фахівців з питань менеджменту, маркетингу, реклами, фінансів; значний знос основних фондів).
Проте, подальший розвиток кондитерського ринку України неможливо без всебічної підтримки державою вітчизняних товаровиробників. У першу чергу це стосується зменшення експортних зборів, податків із прибутку й оренди землі. При виконанні цих умов виробники одержать можливість для нормальної діяльності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, що у свою чергу підвищить міжнародний авторитет України і принесе матеріальну користь.
1. Розвиток ринку кондитерських виробів в Україні за період 1990-2002 років.
Складна економічна ситуація, що склалася за останні роки в Україні (низька платоспроможність населення, стихійний ринок, високі податки, висока вартість сировини й енергоресурсів, ставки плати за кредити) привели до виникнення ряду проблем на ринку продовольчих товарів. Крім цього, значними проблемами є скорочення числа оптових покупців, контроль за закупівельними і роздрібними цінами, надлишкові витрати маркетингу.
Активізація підприємницької діяльності, відкриття границь і різке скорочення обсягів випуску дозволили імпортним товарам стрімко зайняти позиції, залишені українськими фабриками. Імпортна продукція, що попадає на наш ринок, складається з двох груп: перша – масово представлена продукція виробництва Польщі і Туреччини, основою її популярності була новизна, низький рівень цін, якість дизайну упакування, етикетки. Друга – високоякісна і дорога продукція виробництва Франції, Німеччини, Бельгії і деяких інших країн.
Лідерами галузі в даний момент вважаються ЗАТ "Київська кондитерська фабрика ім. Карла Маркса", концерн "АВК", Львівська кондитерська фабрика "Світоч", АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика", ЗАТ "Донецька кондитерська фабрика", АТЗТ "Виробничо-торгова фірма "Буковинка" та інші.
Виробничий потенціал кондитерської промисловості України здатний виробляти в рік біля мільйона тон кондитерських виробів. Однак, при переході до ринку виробництво кондвиробів значно скоротилося. Якщо в 1990 вироблялося 21.4 кг цієї продукції на одну людину, то в 2000 році –5.4 кг, чи 25.2% від рівня 1990 року. У той же час у країнах Західної Європи на душу населення виробляється: у Великобританії – 25.9, Німеччини – 22.4, Франції – 18.7 кг кондитерських виробів. Основними причинами спаду виробництва і дестабілізуючими факторами роботи підприємств були недосконалість законодавчої бази в галузі зовнішньоекономічної діяльності, податкової і кредитної політики, руйнування системи оптової торгівлі, низька купівельна спроможність населення, насичення ринку імпортною продукцією.
У результаті цього з 1990 року по 1997 рік виробництво кондитерських виробів впало в 2 рази, і тільки в 1998 році намітилися позитивні зрушення убік деякого росту. Усього за один тільки 2002 рік розроблене і впроваджено 270 видів кондвиробів.
Однак, не слід вважати, що кондитерська промисловість остаточно переборола кризові явища у своєму ринковому розвитку. Нестійкість виробничо-господарських зв'язків, неконтрольованість цін, інфляція, дефіцит бюджету, подорожчання кредитних ресурсів, різке зниження купівельної спроможності обумовлює необхідність заходів для оздоровлення ринку кондитерських виробів як у сфері виробництва, так і в сфері реалізації продукції.
З 1997 року виробники активно включились в боротьбу за ринки збуту і поступово тіснять товари конкурентів. Ґрунтуючись на даних аналізу ефективності освоєння ринку (зведений коефіцієнт, що враховує частку ринку фірми, рентабельність продукції, розміри дебіторської і кредиторської заборгованості), можна зробити висновок про те, що найбільш високий рівень проникнення на регіональні ринки належав "Roshen", "АВК", "Світоч", Крафт Якобз Сушард.
Рисунок 1. Структура асортименту кондитерської галузі України.
Лідерам галузі дісталися в спадщину великі виробничі площі, науково-технічний і виробничий потенціал. Вони споживають в основному вітчизняну сировину (виключенням є лише какао-боби) і мають усі можливості, за умови реорганізації