Якщо раніш шоколад займав у загальній структурі випуску по галузі не більш 1-2%, то на кінець 2002 року його частка наблизилася до 10%. Це відбулося головним чином за рахунок інтенсифікації зусиль окремих кондитерських фабрик (у першу чергу "Крафт Якобз" і "Світоч") по виробництву і просуванню цього продукту з наступним витісненням імпорту. Поряд зі збільшенням питомої ваги шоколаду відбулося зменшення частки інших асортиментних груп, найменш рентабельних і непопулярних на даний момент: неглазуровані цукерки, ірис.

2. Стан і особливості функціонування кондитерської галузі.

Кондитерська промисловість України на сьогоднішній день включає 30 великих спеціалізованих підприємств і об'єднань і безліч дрібних цехів, сумарна потужність яких складає близько 825 тис.т. у рік.

Вирішуються питання реструктуризації підприємств кондитерської промисловості. Підприємствам не вистачає оборотних коштів для закупівлі сировини і матеріалів. Вони не мають можливості одержати довгострокові кредити. Не відпрацьований механізм взаєморозрахунків зі споживачами продукції. Низький технічний рівень виробництва на багатьох виробництвах не забезпечує сучасні вимоги до продукції. Питома вага застарілої техніки, що вимагає заміни, перевищує 45%. Природно, що без технічного і технологічного переозброєння виробництва вітчизняні підприємства не здатні працювати в ринкових умовах. Тому дуже актуальними виглядають різні форми співробітництва: кредитування, лізинг, спільні підприємства і т.п.

Конкуренція в Україні носить більш ціновий і територіальний характер через те, що "нішевих" лідерів небагато. Присутність на ринку світових компаній створює додаткову напруженість у конкурентних відносинах усередині галузі. Найчастіше вітчизняні виробники не можуть фінансувати тривалі, масові і широкомасштабні заходи, тому вони часто проводять рекламні кампанії крапковим методом.

Кондитерський ринок має окремі сегменти, кожний з яких може розглядатися як окремий ринок зі своїм графіком попиту та пропозиції. Аналіз діяльності ринку проводиться за допомогою теорії організації галузі, що розглядає дві основні групи факторів: структуру галузі (число і розмір підприємств, ступінь диференціації продукту, умови виходу на ринок) і поводження ринку (ринкові ціни, продукти і стратегія їхнього просування).

Діяльність продовольчих ринків – процес, що постійно змінюється. Кожен показник діяльності ринку (тенденції до зміни роздрібних цін на продовольство, вартість "продовольчого кошика", частка продовольчих витрат у сімейному бюджеті населення, рівень і стабільність закупівельних цін і інші) має свою цінність і свої обмеження, однак жоден з них не може дати повну картину кондитерського ринку, до того ж баланс показників часто порушується з появою нових технологій, методів маркетингу, кон'юнктурних чи політичних змін.

У числі загальних факторів, що обумовлюють ефективність виробництва кондитерських виробів, значну роль грають проблеми їхньої реалізації. Необхідна розробка основ взаємодій переробних галузей промисловості і системи реалізації (організації торгівлі, громадського харчування) кондитерських виробів, що забезпечують збереження їхньої якості. Падіння виробництва кондитерських виробів привело до зниження використання виробничих потужностей підприємств. Виробничі потужності найбільших кондитерських фабрик використовуються максимум на 60%. На 100% потужності підприємств галузі можуть бути завантажені тільки перед великими святами, та й то не скрізь.

Перша четвірка лідерів займає 42,57% ринку кондитерських виробів. Ринок залишався ринком "вільної конкуренції", що дозволило вийти і затвердиться на ринку концерну "АВК", фірмі "Київ-конті". Серед підприємств кондитерської промисловості України намітилися перші аутсайдери: АТ "Смак", Кіровоградська і Тернопільська кондитерські фабрики, АТ "Миколаївський кондитер". У даний момент намітилася наявність передумов для виникнення ринку олігополістичного характеру.

Дана галузь може бути привабливою для західних інвесторів перед усім наявністю місцевої сировинної бази, високою швидкістю обороту коштів і відносно невеликою вартістю основних фондів.

Першим етапом перебудови стало поліпшення зовнішнього вигляду кондитерських виробів. Поряд з парафіновими обгортками в основному вітчизняного виробництва з'явилися обгортки на плівках з "твіст ефектом". Українські підприємства досить швидко освоїли нове упакування, і зараз зовнішній вигляд вітчизняної продукції не уступає імпортній. Змінився і вид цукерок у коробках. Упаковані в термічно оброблену плівку, що збільшує термін збереження, вони мають привабливий вид.

Другим, більш складним і потребуючим значних капіталовкладень етапом, є впровадження нових технологій. Внаслідок ліквідації державної оптової торгівлі харчовими продуктами наші виробники були змушені створювати власні збутові мережі. Зараз уже практично всі великі підприємства мають власні фірмові магазини. Розгалужена система магазинів є в Київської, Харківської, Чернівецької кондфабрик, у підприємства "Житомирські ласощі", фірми "Світоч". Виробники, у яких немає власних магазинів, змушені самі шукати партнерів по збуту своєї продукції.

Одним з найважливіших елементів структури асортименту і якості продукції є випуск виробів у фасованому виді. Знизили обсяг фасованої продукції Харківська, Полтавська, Вінницька і Хмельницька; збільшили – "Світоч", Дніпропетровська, Київська, Одеська кондитерські фабрики. Загальна картина зміни випуску фасованої продукції представлена в додатку. Світовий ринок кондитерських виробів, що знаходиться під впливом таких транснаціональних гігантів, як "Філіп Моррис", "Крафт Якобз Сушард", "Нестле", "Марс", "Кедбері" і деяких інших, характеризується такими тенденціями: подальше поглиблення асортиментних груп, створення нових видів товарів, досягнення нових рівнів якості, перехід до нових видів сировини й удосконалювання систем просування товарів на ринки збуту.

3. Маркетингове дослідження ринку кондитерських виробів.

Без глибокого і всебічного дослідження ринку і споживачів у даний час не може обійтися практично жодна фірма,