Контрольна робота
з предмету: „Інформатика”

Необхідність автоматизації інформаційних процесів у діяльності фінансових установ на сучасному етапі розвитку економіки

На сучасному етапі розвитку економіки нашої країни особливого значення для фінансових установ набуває автоматизація інформаційних процесів, необхідність якої не ставиться вже під сумнів.

Автоматизація може стосуватися як окремих сторін діяльності фінансової установи, так і усіх сторін діяльності разом. На сучасному етапі розвитку економіки особливу увагу треба приділяти саме комплексній автоматизації інформаційних процесів фінансової установи.

Необхідність автоматизації інформаційних процесів обумовлена тим, що в сучасних умовах потрібно налагодити взаємодію між різними функціональними частинами фінансових установ, що є досить великою проблемою, якщо інформаційні процеси у фінансовій установі не автоматизовані. Потрібно спростити взаємодію з зовнішніми контрагентами, налагодити схеми ведення бізнесу через Інтернет, обмін даними з інформаційними системами контрагентів в автоматичному режимі. Причому, коли ми говоримо про обмін даними з інформаційними системами, то маємо на увазі не тільки обмін документами, а спільну розробку прогнозів та планів. Усі ці питання, та багато інших, дозволяє вирішити комплексна автоматизація інформаційних процесів.

Вище було згадано, що бізнес на сучасному етапі може вестись через Інтернет, але українські фінансові установі в більшості знаходяться на якісно іншому рівні розвитку, ніж закордонні, тому при автоматизації українських фінансових установ в основному спираються на створення єдиного інформаційного простору всередині фінансової установи.

На сучасному етапі розвитку фінансових установ в Україні набуває важливого значення вирішення таких питань, як комплексна автоматизація обліку по головній книзі, по розрахунках з робітниками із заробітної платні, по обліку основних засобів, обліку запасів, обліку витрат за проектами, обліку персоналу, маркетингу, науково-дослідницьких та досвідно-конструкторських робіт, фінансів, проектів та інших сторін діяльності фінансових установ.

Різні фінансові установи мають також різні методики управління, такі, як Activity Based Management, Balanced Scorecard, Supply Chain Management, Theory of constraints, управління на основі бюджетів та інші.

Усі згадані вище проблеми, питання, які підприємство повинно вирішувати щоденно, постійно, повинні в сучасних умовах найти відображення в Автоматизованих системах управління підприємством (АСУП). Тільки комплексна автоматизація інформаційних процесів за допомогою АСУП дозволить фінансовим установам знизити ризик прийняття помилкових рішень в управлінні, підвищити якість управління, сприяти розвитку фінансових установ в нашій країні.

2. Розвиток, запровадження та архітектура систем підтримки прийняття рішень, їх застосування у фінансових установах

На сучасному етапі розвитку економіки відбувається швидкий розвиток систем підтримки прийняття рішень. Причому, разом з окремими системами прийняття рішень, використовуються комплексні програмні засоби, які дозволяють отримувати будь-яку інформацію з приводу діяльності підприємства, а також швидко приймати потрібні управлінські рішення. До таких комплексних програмних засобів перш за все відносяться Автоматизовані системи управління підприємством (АСУП).

Функціональність АСУП визначається наступними чотирма „вимірами”:

охоплення функціональних областей діяльності підприємства;

підтримка рівнів управління;

наявність спеціалізованих рішень;

організація взаємодії як всередині підприємства, так і з зовнішніми контрагентами.

Одним з найбільш використовуємих термінів є ERP (Enterprise Resource Planning), який запровадила компанія Gartner Group ще на початку 90-х. Але, хоча даний термін існує вже 10 років, чіткого визначення цьому терміну до сих пір немає.

Передбачається, що ERP-система логічно розвиває можливості MRPII-системи (яка використовувалась до цього) та охоплює усі (або більшість) функціональних областей діяльності фінансової установи. Але, якщо MRPII э стандартизованною, то ERP-система – це не більш, ніж концепція розвитку АСУП, яка за останні десять років еволюційно змінилася.

Усі АСУП, орієнтовані на ринок середніх та великих підприємств, так чи інакше, розвивались під впливом цієї концепції.

Усі АСУП можна поділити на три групи: А, В та С.

Група А характеризується повним або частковим охопленням базових функціональних галузей діяльності підприємства та обмеженими можливостями в одній чи декількох спеціалізованих областях. АСУП у цій групі орієнтовані на підтримку інформаційної системи до 100 робочих місць.

Група В забезпечує повне охоплення базових функціональних можливостей, глибоке опрацювання одних спеціалізованих галузей та часткову – інших. Потужності АСУП, які входять в цю групу, достатньо, що підтримати спільну роботу декількох сот і навіть тисяч користувачів.

Продукти групи С забезпечують глибоке опрацювання більшості функціональних областей діяльності підприємства.

Охоплення функціональних областей діяльності фінансової установи розширюється при переході від групи до групи.

Глибина опрацювання функціональності полягає в тому, що в АСУП можуть бути спеціалізовані рішення, наприклад:

в області управління фінансами – це модулі для аналізу витрат по видах діяльності, планування інвестицій, управління спеціальними видами активів (нематеріальні активи, нерухомість та ін.);

в області корпоративного управління – ведення паралельного обліку за різними методиками, консолідація та розподіл даних про доходи і витрати в групі організацій, підтримка декількох національних мов та стандартів ведення бухгалтерського обліку.

Жоден виробник не здатен самостійно реалізовувати абсолютно усі можливості у рамках одного програмного продукту. Тому розробники йдуть по шляху інтеграції зі спеціалізованими системами від сторонніх компаній.

Слід відмітити, що використання додаткових модулей сторонніх виробників для своїх АСУП та інтеграція зі спеціалізованими системами (бюджетне планування, САПР, управління проектами, персоналом і т.д.) на сучасному етапі більш властиві зарубіжним АСУП (незалежно від групи), ніж українським. Це забезпечується, по-перше, орієнтацією розробників на такий спосіб розширення функціональності, а по-друге, наявністю та використанням загальногалузевих стандартів на обмін інформацією.

Функціональні можливості АСУП, крім „міжгрупових”, мають ще й „міжнаціональні” відмінності. Усі іноземні АСУП побудовані на однаковій (фактично