Відповіді на питання з предмету “Інформаційні технології в туристичній галузі”

Зміст

1. Призначення електронної пошти

Основне призначення електронної пошти – дати користувачам можливість спілкуватися один з одним. Сам процес спілкування відбувається шляхом пересилання текстових і інших файлів, подібно тому, як при звичайному поштовому переписуванні люди обмінюються листами, листівками й іншою кореспонденцією. Унікальність електронної пошти як мережного сервісу, полягає в тому, що за рахунок наявних шлюзових сполучень між різними мережами пошта може доставлятися практично в будь-які і з будь-яких світових мереж, поєднуючи їх у єдиний мережний простір. Причому швидкість доставки кореспонденції залежить не стільки від фізичної віддаленості поштових серверів друг від друга, скільки від пропускної здатності тих вузлів, через які послання доставляється адресату. Інша особливість електронної пошти – її універсальність. Послугами пошти можна скористатися як при постійному, так і при сеансовому доступі до Мережі.

Усі ці якості забезпечують величезну популярність “мила” серед користувачів. За оцінками фахівців, у даний час чисельність тих, хто користується електронною поштою, складає, як мінімум, 100 мільйонів чоловік, причому близько 10 мільйонів з них узагалі вдаються винятково до послуг електронної пошти, не маючи доступу до інших ресурсів Інтернету.

Електронна пошта стала звичним інструментом ділового й особистого спілкування порівняно недавно – в середині 90-х рр. ХХ ст., але її історія сягає аж початку 70-х рр. Саме тоді, у 1971 році Рей Томлінсон, співробітник компанії “Bolt Beranek and Newman, Inc.” (BBN), розробив поштову програму для пересилання повідомлень по розподіленій мережі.

При створенні нової програми за основу були прийняті дві інші – поштова програма для інтрамережі та експериментальна програма пересилання файлів.

Рей Томлінсон так згадував про перші електронні листи: “Я посилав сам собі купу тестових повідомлень, бігаючи від комп'ютера до комп'ютера. Що це були за повідомлення тепер і не згадати... Цілком імовірно, що найперше повідомлення було QWERTYUIOP (перший рядок букв на англомовній клавіатурі) чи щось подібне”.

До березня 1972 року Рей Томлінсон модернізував свою поштову програму, адаптувавши її для використання в мережі ARPANET, попередниці нинішньої мережі Інтернет. Саме в цей час в адресах електронної пошти став використовуватися символ @ – “ет комерційний” чи в просторіччі “собака”. Уся справа в тому, що на телетайпному апараті “модель 33”, що був у розпорядженні Рея Томлінсона, ця клавіша використовувалася для пунктуації і позначення англійського прийменника at (на). Таким чином, електронна адреса виду <ім'я_користувача>@<ім'я_домену> позначає не що інше, як “користувач з таке-те ім'ям на такому-то домені”.

У липні 1972 року Ларрі Робертс (Larry Roberts) написав першу програму, що полегшила користувачам роботу з електронною поштою. Вона дозволяла створювати і сортувати списки листів, користувач міг вибирати і читати необхідне повідомлення, зберігати послання у файлі, а також пересилати електронні листи на іншу адресу чи автоматично відповідати на отримане послання. Фактично це була перша програма - поштовий клієнт, що дозволила навіть неспеціалістам легко працювати з електронною поштою.

Вже у 1973 році дослідження, проведене фахівцями Агентства передових дослідницьких проектів ARPA (Advanced Research Projects Agency) показало, що 75% усього трафіку мережі ARPANET припадає на електронну пошту.

Кінець 70-х рр. позначився винаходом, який й до сьогодні визначає “обличчя” електронної пошти. 12 квітня 1979 р. можна вважати днем народження “смайліка”. Саме в цей день Кевін Маккензі звернувся в “Message Services Group” (MsgGroup) з листом, у якому пропонувалося включати в “сухі” комп'ютерні тексти деякі символи, що позначають емоції. Наприклад, сполучення :-). Незважаючи на дискусію, що зав'язалася, серед прихильників і супротивників нововведення, “емоційні смайліки” незабаром стали дуже популярні серед користувачів. Нинішні мешканці Мережі, що спілкуються як за допомогою електронної пошти, так і в режимі реального часу, навряд чи мислять своє життя без настільки звичної речі, як “смайліки”. Існує, наприклад, спеціальний “The smileys! server” (http://www.pop.at/smileys/), на якому можна ознайомитися зі способами вираження за допомогою крапок та інших символів найрізноманітніших емоцій. І навіть подивитися на анімовані за допомогою JAVA “смайліки”.

Ще одна етапна подія у розвитку електронної пошти припадає на 1994 рік. Електронна пошта вперше була використана для розсилання рекламних оголошень. Пізніше такі матеріали, що засмічують поштові скриньки користувачів непотрібною інформацією, одержали назву “спам”. Піонером у поширенні спама стала адвокатська контора з Арізони “Canter & Siegel”. Спочатку це була реклама лотереї і грін-кард.

Рано вранці 4 травня 2000 р. по мережах електронної пошти почав свою подорож вірус “I Love You”. Він виявився родом з Філіппін і був розповсюджений через чотири зламаних адреси електронної пошти. По оцінках експертів цей вірус завдав шкоди на суму не менш 7 млрд. доларів, а в США, наприклад, кожна 15-я компанія так чи інакше постраждала від цього вірусу. Як не дивно, але настільки масове “розмноження” вірусу ще раз підтвердило той факт, що електронна пошта стала звичним мережним інструментом і аж ніяк не збирається здавати своїх позицій навіть з появою нових засобів мережного спілкування.

2. Можливості Internet в формуванні, пересуванні та реалізації туристичного продукту

Інтернет впливає на туристичний бізнес, з іншого боку — туристичний бізнес впливає на Інтернет. Все більше туристичних компаній, готелів, авіакомпаній створюють представництва в Інтернеті. Згідно