Переключатель, який знаходиться в положенню Робити копії означає то, що програма ScanDisk буде створювати копії тих файлів, які перекриваються на диску. Дізнатись які саме файли пере??? на одну і ту же область диска, ви можете з диска ScanDisk.log.

Прапорець Перевірити правильність імен файлів.

Прапорець перевірити спочатку несучи диск потрібно установити, якщо у вас є зжатий диск – в цьому випадку ScanDisk спочатку перевірить несучий, а потім ????. після того, як параметри установлені, почніть сканування диска, нажавши кнопку запуску в вікні ScanDisk. Якщо ви хочите, щоб програма завжди видавала ??? установіть прапорець завжди в групі Виводить

8. розглянемо подробно перевірку дисків на кількість фізичних дефектів. Ці дефекти виявляються в режимі повної пробірки, яка замає значно більше часу, чим стандартна пробірка. Однак тільки сканування диска цьому режимі допоможе ???7 записі даних в такій участі диска, із яки їх не можна буде прочитати.

Після включення повної провірки в вікні ScanDisk становиться доступною кнопка Настройка клацнувши по цій кнопці відкривається діалогове вікно. При першій провірці установіть переключатель Виконати провірку наступних областей: системна область і область даних.

Це дозволить повністю виключити можливість використання дефектних участків про роботі з диском. Прапорець не проводить провірку на запись не встановлює, в той час як прапорець не справляє помилкові сектори в закритих і системних файлах кражче мати установлений.

Якщо ви виявили дефекти поверхності гибкого диска, то зробіть копію тієї інформації яка доступна на диску а саму дефектну дискету потрібно викинути. Дефектні зони на глибокому диску мають тенденцію з часом розширитися і можуть вивести з строю дисковод.

9 Існує два основних способи формування зжатого диска, які відповідають варіантам ??????????????77 дисковода проміжку під зжатий диск. Створення зжатого диска з вільного дискового простору:

Переміну нового диска згідно цьому способу получається простим подвоєнням розміру вільного простору, підходить зжатою. Наприклад після зжатія 200 Мбайт пустого проміжку на даному диску ви получите 400 Мбайт вільного місця на зжатому диску. Ае це відношення 2:1 не обов’язково буде зберігатися, коли ви почнете на зжатий диск записувати дані. Діло в тому що 2:1 це лише теоретичне становище. Реальний коефіцієнт зжатія залежить від характера копійованого файла.

Створення зжатого диска з маючих файлів і вільного проміжку.

Припустимо, ваш жорсткий диск має об’єм 1 Гбайт із яких 700 Мбайт зайняте даними, а 300 Мбайт вільних. В результаті зжатія передбачуємо розмір диска складе приблизно 2 Гбайт із яких приблизно 700 Мбайт буде зайнято даними і приблизно 1300 Мбайт будуть вільні. Після виконання зжатія, реальний об’єм вільного проміжку, буде відрізнятися від розрахованого значення об’єму.

Утиліта MS-DOS виготовляти стискання даних 8-кілобайтними даними. В DriveSpase 3 зроблений серйозний крок в перед впорівнянні з стандартними формами: по перше, Дані стискаються в 32-кілобайтих блоках, і подруге введені два рівня повишеного стискання – UltraPack і HiPack.

Метод HiPack забезпечує дворазове зменшення потрібного проміжку на диску: наприклад, для розміщення файла 4 Мбайт достатньо 2 Мбайт на диску. Метод UltraPack дозволяє досягти максимального стискання – до 1/3 ісходящого розміру файлів.

Інсталяція та де інсталяція програм.

Якщо програма складається з одного exe-файлу наприклад, деяка гра чи навчальна програма для NS-DOS чи Windows, то для її використання достатньо скопіювати файл на диск і запустити його.

Більшість програм, які поширюються на компакт-дисках, складається з багатьох файлів, переважно заархівовних. Серед них може бути декілька ехе-файлів і, зокрема, файл setup.exe або install.exe. Такий набір файлів називається дистрибутивним пакетом. Щоб отримати працюючу прогруму, її спочатку потрібно встановити у файловій систем ???????????????? один із перелічених вище файлів. Процес установлення програми називається інсталяцією. Під час інсталяції файли заносяться у вибрану користувачем папку. Автоматично відбувається реєстрація програми у системних файлах: у реєстрації Windows та ????????????????. У головному меню створюється, як правило, нова папка з ярликами: 1) запуску програми; 2) де інсталяція програми; 3) надання довідок про програму.

Процес інсталяція програми відбувається майже автоматично, від користувача вимагається мінімальна кількість дій. Потрібно лише ввести ідентифікаційний номер програми (який отримують під час купівлі програм) і заповнити картку власника своїми даними, а також і погодитися з правилами легального використання програми. Картку можна зареєструвати через Internet на фірмі виробника програми, що дасть змогу скористатися в майбутньому з кваліфікованої допомоги у разі виникнення проблем, а також отримати модернізовані версії програми зі значною знижкою від основної ціни.

Окрім значення, в яку папку помістити програму, часто від користувача вимагається обрати тип інсталяції, що залежить від можливостей конкретного комп’ютера. Є такі типи інсталяцій: 1) запуск програми буде виконуватись з компакт-диска, якщо на вінчестері мало місця; 2) стандартна інсталяція рекомендують для початківців; 3) вибіркова інсталяція яку рекомендують після отримання якогось досвіду роботи з програмою; 4) провідна інсталяція якщо на диску є достатньо місця.

Якщо через деякий час програма стала непотрібною, виконують деінсталяцію програми. Не можна просто вилучити з диска папку з файлами непотрібні програми. Під час процесу деінсталяція відповідні папки вилучаються автоматично, і програма знімається з реєстрації в системних файлах. Щоб ці процеси відбулися правильно, інсталяцію та деінсталяцію варто виконувати засобами панелі керування за допомогою програми Встановлення та вилучення програм.

Не рекомендується часто встановлювати і вилучати різні програми, оскільки це може призвести до перевантаження реєстраційних файлів операційної системи, до втрати деяких спільних ресурсів – файлів, які використовуються багатьма програмами, наприклад бібліотек, файлів з розширенням dll, до