“ Систематизація діалогових моделей за прагматичними, функціональними та структурними параметрами ”

…Зміст:

Ідентифікація теми та типи ситуацій в діалозі

При проектуванні діалогових систем природною мовою принципового значення набуває систематизація тем та типів ситуацій в діалозі, а також визначення зв’язку між темами діалогу та проблемною ситуацією.

Зв’язок теми діалогу з проблемною ситуацією задачі

Розглядається проблемна ситуація при розв’язанні задач інформаційно-довідкового типу. Зміст задачі формулюється як отримання/видача довідки (відповіді) стосовно теми діалогу. До початку діалогу глобальна тема завжди відома. В діалоговій інформаційно-довідковій системі “Студент” Кулябко П.П., Чемерис Н.Н. Диалоговая информационно-справочная система «Студент». – В сб.: Модели и системы обработки информации, вып.2, Киев, 1983., що тут розглядається, глобальна тема визначається як “Учбовий процес на факультеті”. Розділи предметної області “Учбовий процес” виступають в якості основних тем, певним чином структурованих. Виділяються чотири основні теми: “Загальні відомості про студента”, “Батьки”, “Сесія”, “Семестр”.

Логічна структура розділу “Загальні відомості про студента”

ім’я ситуації | С5 | І Загальні відомості про студента | : основна тема

ІІ номер залікової книжки | : поточна тема

ІІ ПІБ | : поточна тема

ІІІ прізвище

ІІІ ім’я

ІІІ по-бітькові

ім’я ситуації | С1 | ІІ анкета | : тема І

ІІІ стать | : підтема І.І

ІІІ національність | : підтема І.2

ІІІ дата народження | : підтема І.3

ІV рік | : субпідтема І.3.1

ІV місяць | : субпідтема І.3.3

ІV день | : субпідтема І.3.3

ім’я ситуації | С2 | ІІ навчання на факультеті | : тема 2

ІІІ відділення | : підтема 2.1

ІІІ курс | : підтема 2.2

ІІІ кафедра | : підтема 2.3

ІІІ номер групи | : підтема 2.4

ім’я ситуації | С3 | ІІ прописка | : тема 3

ІІІ вид житла |

: підтема 3.1

ІІІ населений пункт | : підтема 3.2

ІІІ вулиця | : підтема 3.3

ІІІ будинок | : підтема 3.4

ІІІ квартира | : підтема 3.5

ІІІ телефон | : підтема 3.6

ім’я ситуації | С4 | ІІ сімейний стан | : тема 4

Перехід до нової теми здійснюється при зміні розділу предметної області, а перехід до нової поточної теми – при зміні значення “ПІБ” та “Номер залікової книжки” в межах даної основної теми.

Є, щонайменше, два напрями розвитку теми в діалозі людини з комп’ютером: в межах розвитку власне теми та в формі уточнюючого діалогу за елементами проблемної ситуації, яка формулюється запитом користувача. В ситуації, коли така проблемна ситуація повністю визначена, в розвитку теми домінує аспект власне теми, або лінія основного діалогу. Коли ж така проблемна ситуація визначена частково або не визначена, тема аналізується одночасно з двох позицій. Враховується розвиток власне теми, а також відповідність її структури, що представлена як певними тематичними елементами, так і елементами проблемної ситуації за запитом користувача, - деякої фіксованої еталонної проблемної ситуації, що характерна для даної задачі. Тут домінує аспект ситуації, або лінія уточнюючого діалогу, який по відношенню до основного діалогу виконує роль метадіалогу.

Особливістю теми діалогу, на відміну від теми цілого тексту, є те, що вона відома заздалегідь, і аналіз системою запита починається з встановлення відповідності теми запиту загальній темі діалогу. В цілому тексті тема більш фіксована, ніж в діалозі, але до початку аналізу тексту, як правило, не відома. Визначення теми цілого тексту відбувається в кінці аналізу, і цим завершується процес розуміння цілого тексту Новиков А.И. Семантика текста и ее формализация. – М.: Наука, 1983.

В залежності від степені ідентифікації теми програма видає або очікувану відповідь, або веде уточнюючий діалог за ситуацією, що сформульована запитом. Уточнюючий діалог є важливим структуротворчим фактором діалогу в цілому. Це зумовлено особливостями тексту діалогу, який, на відміну від цілого тексту, створюється, а в якийсь початковий момент фізично зовсім відсутній. Якщо розуміння цілого тексту спрямоване переважно в напрямку від частини до цілого (від елементів теми – до теми), то розуміння тексту в діалозі – в зворотному напрямку – від цілого до частини.

В загальному випадку в інформаційно-довідковому діалозі проблемна ситуація формулюється запитом користувача і має таку структуру:

головний параметр

{ознаки для специфікації }.

Така структура задає абстрактну проблемну ситуацію задачі, що розглядається. В базі даних з предметною областю “Навчальний процес” головними параметрами виступають прізвища студентів та номери їх залікових книжок (пошукові ключі). Ознакою для специфікації може виступати будь-який компонент логічної структури розділу проблемної ситуації, відмінний від головного параметру. Можливі випадки, коли в запиті вказані обидва компоненти проблемної ситуації, або ж лише головний параметр, або ж ознаки. Версія програми “Студент”, яка тут розглядається, обробляє лише прямі запити, тобто такі, в яких вказаний головний параметр.

Оскільки тема діалогу структурована у відповідності до структури предметної області, її аспекти можуть прогнозуватися, проте закономірності її розвитку в діалозі людини з комп’ютером є доречним зафіксувати не за допомогою випадкових тематичних елементів, а за допомогою певної кількості проблемних ситуацій, які можна побудувати на основі даної теми в рамках задачі, що обговорюється і яка відповідає предметній області. Структура проблемної ситуації, що представляє деякий фрагмент задачі, є більш стійкою, ніж власне тематична. Це зумовлено тим, що саме в проблемній ситуації визначаються елементи вирішення задачі на основі встановленого набору тем. В рамках поточної теми виділяється предмет обговорення – одна з специфікованих ознак проблемної