Елементи проблемної ситуації, що задаються головними параметрами у сукупності з ознаками для специфікації, статичні, оскільки в них немає динаміки, що приноситься їх взаємодією з іншими компонентами структури діалогу в певній мовній ситуації. Самі по собі ситуації спілкування також статичні. Ознаки дії, а точніше взаємодії, на рівні самих перерахованих компонент не виражені, а виявляються лише в середовищі. Це ж можна сказати і про елементи теми. Тому, поряд з поняттями “проблемної ситуації” та “ситуації спілкування”, вводиться поняття “мовної ситуації”. Для поточного стану діалогу мовна ситуація являє собою не тільки комплекс умов, що позначається “тут-зараз”. Мовна ситуація діалогу людини з комп’ютером зумовлена фактором підготовленості діалогу, а також тісно пов’язана і з іншими прагматичними параметрами спілкування Андрусенко Т.Б. Некоторые закономерности описания прагматического уровня диалога с ЭВМ на естественном языке. – Ученые записки Тартуского гос. Университета. Труды по ИИ, вып.8. Тарту, 1985..
Тема діалогу, проблемна ситуація та ситуація спілкування становляться компонентами мовної ситуації. Мовна ситуація виступає в ролі середовища, в якому взаємодіють учасники комунікації. Важливість концепції мовної ситуації в діалозі випливає також з того, що в мовному плані діалог – це текст, який в даній мовній ситуації створюється. Він не дається відразу в готовому вигляді, а з’являється як обумовлений немовними складовими процесу спілкування Кибрик А.Е. К построению лингвистической модели коммуникативного взаимодействия. – Ученые записки Тартуского гос. Университета. Методологические проблемы ИИ. Тарту, 1983..
Найменшою одиницею спілкування в мовній ситуації є узагальнена ситуація “запит-відповідь”.
Тема діалогу в мовній ситуації задає предмет обговорення. Проблемна ситуація за запитом користувача являє собою деяку мікрозадачу, що потребує вирішення. Ситуація спілкування є стратегією вирішення цієї мікрозадачі. Мова є засобом її вирішення. Текст створюється в результаті взаємодії учасників спілкування з компонентами середовища, а останніх – опосередковано – одна з одною. Текст діалогу виступає не тільки як протокол вирішення задачі. Він зберігає в собі весь комплекс умов, що визвали його появу, і в той же час має деяку самостійність.
В схемі, що тут розглядається, провідним компонентом мовної ситуації є проблемна ситуація: при зміні проблемної ситуації формується інша узагальнена ситуація “запит-відповідь”. Проблемна ситуація за запитом користувача змінюється, якщо змінюється який-небудь з її компонентів – головний або специфікований. Тема діалогу відома, і змінюється лише той її елемент, який ідентифікується відповідною проблемною ситуацією за запитом користувача. Ситуація спілкування формується в залежності від типу проблемної ситуації за запитом користувача. Підмножина мови, що описує дану предметну область, фіксована. Можна вважати, що тема і мова в мовній ситуації компоненти постійні, а проблемні ситуації, ситуації спілкування і текст – змінні.
Приклади
Наведемо декілька фрагментів діалогу з програмою “Студент” (в протоколі – ДОКА).
Приклад 1.
СЗВ1 | 1 | ДОКА: Система готова відповідати на Ваші запитання.
2 | ВІДВІДУВАЧ: Де живуть батьки Луцевич?
СЗВ2 | 3 | ДОКА: Дока дає довідки, якщо вказаний номер залікової книжки або прізвище студента. Перед прізвищем треба поставити знак підкреслення, а перед номером – знак №. В Вашому запитанні номер і прізвище не вказані.
4 | ВІДВІДУВАЧ: Де живуть батьки _Луцевич?
СЗВ3 | 5 | ДОКА: Вас цікавить адреса батьків студента, прізвище якого Луцевич?
6 | ВІДВІДУВАЧ: Так.
СЗВ4 | 7 | ДОКА: …
Ви отримали всю необхідну Вам інформацію про цього студента?
8 | ВІДВІДУВАЧ: Ні, де вона вчиться?
…
Коментар. Поточна проблемна ситуація: головний параметр – “Луцевич”, поточна тема діалогу. Ознаки для специфікації – “адреса батьків”. В даному фрагменті діалогу поточна проблемна ситуація передається чотирма узагальненими ситуаціями “запит-відповідь” (СЗВ) за трьома запитами (репліки 2, 4, 8). Уточнюючий діалог будується за такими двома критеріями: перший – за форматом запиту; тип репліки – директива відкорегувати запит (3), другий – за специфікованими ознаками проблемної ситуації, що сформульована запитом користувача; тип репліки – уточнюючий перезапит (5) та результуючий перезапит (7).
Приклад 2.
СЗВ1 | 1 | ДОКА: Система готова відповідати на Ваші запитання.
2 | ВІДВІДУВАЧ: На якому курсі займається _Рибак?
СЗВ2 | 3 | ДОКА: Студент, прізвище якого Рибак Олександр Анатолійович, займається на 4 курсі відділення ПЛ. Ви отримали всю необхідну Вам інформацію про цього студента?
4 | ВІДВІДУВАЧ: Так.
СЗВ1 | 5 | ДОКА: Система готова відповідати на Ваші запитання.
6 | ВІДВІДУВАЧ: Який номер залікової книжки у _Анікіної?
СЗВ2 | 7 | ДОКА: Номер залікової книжки студента, ім’я якого Анікіна Надія Станіславівна , - 782130. Ви отримали всю необхідну Вам інформацію про цього студента?
8 | ВІДВІДУВАЧ: Ні, де вона займається?
…
Коментар. Перша поточна проблемна ситуація: головний параметр – “Рибак”, вибрана поточна тема діалогу. Ознака для специфікації – “курс”. Проблемна ситуація передається двома узагальненими ситуаціями “запит-відповідь” по одному запиту (2). Уточнюючий діалог будується за специфікованими ознаками проблемної ситуації за запитом користувача; тип репліки – результуючий перезапит (3). Друга поточна проблемна ситуація: головний параметр – “Анікіна”, нова поточна тема діалогу. Специфікована ознака в цій ситуації – “номер залікової книжки”. Проблемна ситуація передається двома узагальненими ситуаціями “запит-відповідь” за двома запитами (6,8). Уточнюючий діалог будується за специфікованими ознаками проблемної ситуації за запитом користувача; тип репліки – результуючий перезапит (7).
До структурної типології діалогів, що тривають
Прикладна комп’ютерна і одночасно теоретична структурна лінгвістика приділяють особливу увагу вивченню діалогів. Такий інтерес зумовлений потребою людини спілкуватися з ЕОМ, що відображено в проекті створення ЕОМ п’ятого покоління. Лінгвісти не без підстав вважають, що в основі алгоритмів спілкування людини з комп’ютером повинні лежати загальні