На початку 20-х років XX ст. розгорнувся робітничий рух. До влади прийшов А.Б. Легія, який встановив в 1919-1930 рр. режим особистої влади. В період його правління посилилось проникнення в Перу іноземного капіталу, головним чином монополій США.

Уряд М.Прадо (1939-1945 рр.) під тиском антифашиського руху пішов на часкову демократизацію політичного режиму.

Уряд Х.Л. Бустаманте (1945-1948 рр.) розширив громадянські свободи, посилив держсектор економіки.

В 1948 р. в результаті військового перевороту була встановлена диктатура генерала М.Одрії, що що проводив політику терору і репресій проти прогресивних сил країни. Виступ народних мас примусив Одрію піти на проведення президентських виборів в 1956 р.

М.Прадо, що прийшов до влади (1956-1962 рр.) відновив громадянські свободи. В 1963 р. до влади приходить архітектор Ф.Б.Террі, який був скинутий в результаті військового перевороту в жовтні 1968 р. і був утворений уряд патріотично налаштованих військових на чолі з Х.Веласко Альварадо. В період його правління (до 1975 р.) були проведені реформи по націоналізації нафтової та рибної промисловості, а також проведені реформи в системі освіти і сільському господарстві.

Завершенням революційного правління був військовий переворот 29 серпня 1975 р. під керівництвом Ф.Моралеса Бермудеса, який правив країною до 1980 р. В результаті демократичних виборів до влади приходить Ф.Белаунде Террі, який до кінця свого правління так і не зміг подолати економічну кризу в країні.

З 1985 р. при уряді А.Г.Переса, загострюється економічна криза. Період його правління характеризується міжнародною економічною і фінансовою ізоляцією. Зовнішній борг країни склав 14 млрд. дол.

28 липня 1990 р. інженер Альберто Кенйо Фухіморі, приходить до влади після другого туру виборів, в якому перемагає відомого письменника, кандидата від партії демократів Маріо Варгаса Льоси. Правління Фухіморі характеризується боротьбою проти тероризму, що посилився в роки правління Гарсія, відновленням Перу в міжнародному валютному фонді, покращенням рівня життя, а також зростанням виробництва і експорту.

В 1995 р. Альберто Фухіморі був переобраний президентом Республіки на період 1995-2000 рр. Нові вибори відбулися 9 квітня 2000 року.

Географічне положення.

Перу – держава на заході Південної америки.

Географічні координати

10 градусів Південної широти.

76 градусів Західної довготи.

Територія

Загальна площа - 1 285 220 кв.км.

Площа суші - 1 280 000 кв.км.

Площа рік і озер - 5 220 кв.км.

Кордони

Сухопутні кордони: Болівія 900 км., Бразилія 1 560 км., Чилі 160 км., Колумбія 2 900 км., Еквадор 1 420 км.

Довжина берегової лінії 2 414 км.

Територіальні води 200 морських миль.

Континентальний шельф 200 морских миль.

Використання земель

Орні землі - 3%.

Землі, що використовуються в рослинництві - 0%.

Землі, що використовуються в тваринництві - 21%.

Ліси - 66%. Інші землі - 10%.

Стихійні лиха: землетруси; цунамі; повені; вулканічна активність.

На Заході вздовж берега Тихого океану вузька смуга берегових рівнин. В центрі система Анд, на Сході Амазонська низина і предгірна рівнина. Середньомісячні температури на узбережжі від 15С до 25С, в Андах і на плоскогір’ях від 5С до 16С, на рівнинах від 24С до 27С. Опадів від 700 до 3000 мм. На рік. Плоскогір’я, плато, схили хребтів покриті степами або напівпустелями, східні схили і Амазонська низина - вічнозеленими лісами. З річок - найбільша Амазонка, із озер - Тітікака.

Екологічні проблеми

-незаконна вирубка лісів;

-інтенсивне пасовищне тваринництво на схилах Коста і Сьерра, приводить до забруднення земель;

-забруднення повітря воздуха в Лімі;

-забруднення річок і прибрежних вод викидами муніципальних і промислових стічних вод.

Географічне положення Перу. Даржава Перу рзозташована в західній частині Південної Америки між 81o19’ та 68o заходної довготи і між 0o01’ та 18o21’ південної широти. На її території (1 285,215 кв. км) можуть вільно розміститися Франція, Іспанія та Італия розом узяті. Серед Латиноамериканських країн Перу за розміром території поступається лише Бразилії, Аргентині та Мексиці. На півної її сусідами є Еквадор і , на сході - Бразилія, на південному сході - Болівія і на крайньому півдні - Чилі. Із заходу омивається Тихим океаном.

В адміністративному плані поділяється на 23 департаменти і провінцію Кальяо, наділену правами департаменту. Державні мови - іспанська та кечуа. Переважаюча релігія - католицька. Столиця - Ліма.

Рельєф. Розміри країни и природно-географічна різноманітність зумовили контрасти її окремих районів.

Вузькою смугою простягнулася Коста – західне узбережжя, що омивається Тихим океаном, смуга берегової пустелі, шириною від 80 до 150 км.

За береговою пустелею підноситься одна з найвищих гірських систем нашої планети – Анди. Високі, покриті вічними снігами піки (найвищий - Уаскаран – 6768 м), потужні льодовики, глибокі каньйони, обширні високогірні плато – така Сьерра – гірська частина країни, буквально “пила”. Туз із невеликого льодовикового озера Лаурикоча бере початок найбагатоводніша ріка світу – Амазонка. Східна частина країни – 3/5 всієї території (перуанці називают Сельвою, від латинського “сілва” - ліс), вкрыта густим волого-екваторіальним лісом.

Гідрографія. Все тихоокеанське узбережжя порізане річками, але лише деякі з них доносять свої води до океану на протязі всього року. Русла більшості річок заповнюються водою на короткий період - з січня по квітень, - коли в Андах йдуть дощі, тануть снігаи і льодовики.

Велику роль в житті Сьери з давніх часів відіграють річки, в долинах яких концентруеться основна частина населення.

Збігаючі з гірських льодовиків струмки, зливаючись, утворюють озера. Одне з них – Лаурікоча - дає початок протікаючому на північ Мараньону. На протязі майже 640 км він розділяє Західний і Центральний Кордільєри. Ще одна велика річка північних Анд – Уаляга. Прорвавши східний Кордільєр, вона виходить на рівнину Сельви зливаючись