Культура.

В культурі Перу знайшли відображення вплив багаточисельного індіанського населення країни, а також розвинутих культур народів, що проживали на цій території до підкорення її іспанцями. Найвідоміша високорозвинута древня цивілізація інків, що виходить приблизно з 1200 р. Інки володіли мистецтвом обробки каменю, створення інженерних споруд, ткцтва, мали уявлення про медицину і астрономію, споруджували штучні тераси для посівів на крутих схилах, створювали неперевершені витвори мистецтва із золота і срібла і будували дороги.

Насліддя цих індіанських народів можна бачити не лише в багатьох археологічних пам’ятках і знахідках, але і в сучасній народній творчості, мистецтві і музці, особливо характерних для індіанців – мешканців Анд.

Музика. Древні індіанці користувалися пентатонним ладом, який зберігся в народній музиці до цих пір, поряд з такими музичними інструментами доколумбової епохи, як тростиння флейта кена, свірель, духовий інструмент з крученої морської раковини, окарина і різні ударні інструменти. Струнні інструменті були привнесені іспанцями. Найпопулярніші скрипка, арфа, гітара і чаранго, інструмент, схожий на мандоліну.

З народних пісень і танців популярністю користується пісня яраві, швидкий круговий танець уайно, розповсюджений серед жителів гір і креольська марінера, або самакуека – парний танець.

В Лімі знаходяться національна консерваторія і симфонічний оркестр, який пропагує витвори композиторів Перу. Найвидатнішим із перуанських композиторів 20 ст. вважається Андрес Сас Орчасаль (1900–1967), француз за похлдженням; в 1929 він разом зі своєю дружиною – піаністкою заснував музичну школу в Лімі. Національні традиції розвивали також відомі композитори Карлос Санчес Малага (р. 1904) і Армандо Гевара Очоа (р. 1927).

Література. Перуанська література бере початок в 16 ст., коли син іспанського конкістадора і принцеси інків Гарсіласо де ла Вега (1539–1616) написав історичну хроніку, що містить опис історії і культури імперії інків. Іншим видатним письменником часів іспанського колоніального володарювання сатирик Хуан дель Валье-і-Кавьедес (1652–1695). Пізніше, коли в Лімі знаходився двір віце-короля, розвивається література в стилі барокко, з широким розповсюдженням духовних витворів і витонченої поезії.

До найвидатніших письменників 19 ст. відносяться поет та публіцист Мануэль Гонсалес Прада (1848–1918), чиї твори сповнені соціальної критики, і Рікардо Пальма (1833–1919), що залишив 12-томне зібрання історичних повістей і легенд про минуле Перу під назвою Перуанські традиції.

Драматургія. Театр займав важливе місце в культурному житті Перу з 1548, коли на площі Сан-Педро в Лімі відбулося перше світське театралье представлення. В колоніальну епоху ієзуїти заохочували розвиток драматичного мистецтва, постійним відвідуачем театру був віце-король Перу Мануэль де Амат, що правив в 1772–1776. Його коханка, Микаела Вільегас (Перічола) була найвідомішою актрисою в Латинській Америці колоніального періоду. В даний час найважливішим театром країги є Муніципальний театр в Лімі, котрий використовується також в якості концертного залу.

Живопс. В образотворчому мистецтві сильно виражений індіанський вплив. В колоніальний період широкою популярністю користувалися полотна на релігійні теми, що належали майстрам художньої школи Куско.

Архітектура. Окрім монументальних руїн 1–15 ст., що збереглися від перуанських доколумбових культур, в країні можна побачити багато пам'ятників колоніальної архітектури, особливо культових і суспільних споруд; більшість їх зосереджено в містах Ліма, Арекіпа, Куско і Трухільо. Куско, - столиця інків, виділяється різьбою по дереву, скульптурних зображень, предметів внутрішнього інтерєру церков і картин. Будівлі колоніального періоду часто є сумішшю іспанського і індіанського стилів, гармонійне поєднання яких часто позначається як особливий «креольський» стиль. Виділяється також так званий стиль «мудехар» (за назвою мусульман, на території Іспанії), з чітким мавританським впливом. В Андах іспанці споруджували свої будівлі на фундаментах інків, і в районі Куско представлені обидва типи будівель.

Освіта. Починаючи з 1950-х років уряд прикладає багато зусиль для того, щоб всі діти отримали освіту. В 1972 вступив в дію закон про реформу в освіті, що має метою надати освіту найбіднішим шарам населення, особливо індіанцям. Цим законом вводились програми дошкільного навчання і обов’язкове шестирічне навчання в школі, а також передбачалися можливості отримання освіти дорослими.

Радіо і телебачення. В країні діють державні, та приватні центри теле- і радіомовлення. Великою популярністю користуються мексиканські і американські фільми.

Спорт. Серед спортивних змагань і видовищ найпопулярніші бої биків, півнячі бої, скачки, гольф, поло, теніс і спортивне рибальство. Дуже популярний футбол; головні футбольні матчі проводяться на Національному стадіоні, що вміщає 70 тис. глядачів.

Релігія. Близько 90% населення формально належить до Римсько-католицької церкви, хоча більшість лише зрідка відвідують богослужіння або взагалі не виконують обрядів і в більшій степені прихильні традиційним народним віруванням. Католицьке духовенство щорічно отримує невелику допомогу від держави. В 1979 підписано конкордат між Ватиканом і перуанським урядом, що закріпив відокремлення церкви від держави і проголосив свободу віросповідання.

Природні ресурси.

Клімат і природна рослинність. В Перу виділяються три природні області, що відрізняються кліматом і рослинністю.

Прибережна пустеля. На узбережжі океану дуже сухо і прохолодно через наявність поблизу холодної Перуанської течії (течія Гумбольдта). Морські бризи підтримують середню температуру на 6? С нижче широтної норми. В Лімі вона коливається від 16 до 23? С. Статистично річна норма опадів тут складає 50 мм, але в деякі роки дощів взагалі не випадають. Зимою (с червня по жовтень) небо постійно захмарене, часті берегові тумани. В цю пору року підніжжя Анд залиті вологим туманом, який носить місцеву назву «гаруа». Гаруа стимулює ріст низьких злаков і