В Китаї інститут Голови держави фактично є інститутом колективного керівництва, оскільки Голова КНР підпорядковується ВЗНП, безпосередньо виконуючи волю ВЗНП – вищого органу державної влади.

Загаз Гловою КНР є Цзянь Цзямінь.

Державна Рада КНР – Центральний народний уряд, найвищий орган виконавчої влади. До складу Ради входять Прем`єр, заступники Прем`єра, члени Держради, голови міністерств та державних комітетів, Голвний ревізор, Відповідальний секретар. Кандидатуру на посаду Прем`єра висуває Голова КНР, затверджує ВЗНП; голова КНР призначає і зміщує Прем`єра Держради. Інші члени Держради висуваються Прем`єром, затверджуються ВЗНП або його Постійним Комітетом, призначаються і зміщуються головою КНР. Строк повноважень Держради кожного скликання 5 років . Прибування членів Держради на посаді не повинно перевищувати двох скликань. В роботі Держради втілюється принцип відповідальності Прем`єра за роботу уряду і відповідальності міністрів та начальників держкомітетів за роботу своїх підрозділів. У зовнішньополітичній діяльності члени Держради можуть від імені Прем`єра брати участь у важливих заходах ; Головний ревізор відповідає за керівництво аудиторською роботою, здійснюючи контроль за видатками і прибутками державного бюджету; Відповідальний секретар Держради , діючи під керівництвом Прем`єра, відповідає за поточну роботу уряду і керує роботою канцелярії Держради. На Державну Раду покладений обов`зок втілювати в життя курс і політику КПК і законодавчі акти, прийняті ВЗНП. Вона керує внутрішніми та зовнішніми справами , обороною, фінансами, економікою , культурою та просвітницькою роботою в Китаї.

Відповідно до Конституції КНР Держрада КНР володіє широкою сферою функцій, які зводяться до наступного: адміністративне законодавство, право законодавчої ініціативи, адміністративна влада, економічне управління, управління соціальним життям та інші функції.

Зараз Прем`єром Держради є Чжу Жунцзи.

Адміністративний поділ

За формою державного устрою Китай є унітарною державою. Відповідно до Конституції КНР в країні прийнято трьохступеневий адміністративний поділ: 1) Країна поділена на провінції, автономні райони та міста центрального підпорядкування. 2) Провінції та автономні райони поділені на автономні округи , повіти, автономні повіти та міста. 3) Повіти та автономні повіти поділені на волості, національні волості та поселення. Автономні райони , автономні округи та автономні повіти є територіями національноої автономії. За необхідності держава може утворювати особливі адміністративні райони. На теперішній час країна поділена на чотири міста центрального підпорядкування – Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцін; 23 провінції – Хебей, Шаньсі, Шеньсі, Цзілінь, Хейлуньцзян, Цзянсу, Чжецзян, Аньхой, Фуцзянь, Цзянсі, Шаньдунь, Хенань, Хубей, Хунань, Гуандун, Хайнань, Сичуань, Гуйчжоу, Юньнань, Ганьсу, Цинхай, Ляонін, Тайвань; 5 автономних районів – Автономний район Внутрішня Монголія, Гуанси-Чжуанський, Тибетський, Нінся-Хуейський, Синьцзян-Уйгурський автономні райони. 1 липня 1997 року офіційно був створений Особливий адміністративний район Сянган, а 20 грудня 1999 року офіційно був створений ОАР Аомень.

Карта Китаю

Список літератури