Транспорт. Оскільки країна розташована на півострові і островах, провідна роль у зовнішніх перевезеннях належить морському транспорту. Найбільшими портами Італії є Трієст і Генуя, а всіх портів налічується близько чотирьох де-сятків. Для внутрішніх перевезень використовують першокласні автомагістралі. За кількістю автошляхів Італія поступається в Західній Європі тільки Німеччині. Більшість автомагістралей розташована вздовж залізниць, найпотужнішою з них 6 «Автострада Сонця» (Мілан - Рим - Неаполь). Значення залізниць дещо змен-шилось через розширення автострад, яких найбільше на півночі. Останніми деся-тиліттями велику роль почали відігравати трубопроводи, в тому числі трансконти-нентальні. Нафтопроводи з Алжиру й Тунісу пролягають по дну Середземного мо-ря, далі через Сицилію і Апеннінський півострів за межі Італії.

Зовнішньоекономічні зв'язки. У міжнародному поділі праці країна виступає як постачальник на світовий ринок продукції машинобудування (42 % експорту), легкої промисловості (текстиль, взуття, одяг), сільськогосподарської продукції (ци-трусові, овочі, вина, фрукти). В господарство Італії надходять інвестиції зі США та західноєвропейських країн.

Головними торговельними партнерами Італії є європейські країни (45 % зов-нішньоторговельного обороту), США і Японія. До 35 % зовнішньоторговельних опе-рацій припадає на нафтогазоносні країни Близького Сходу і країни Латинської Америки. Значні прибутки Італія одержує від туризму (6 млрд доларів щорічно).

Внутрішні відмінності. За особливостями економічного розвитку в Італії Виділяють 3 економічні райони: Південь, Центр, Північ.

Південний район має виражену спеціалізацію зі значним переважанням рос-линництва (80 % сільськогосподарської продукції). Безробіття, велика релігійність населення породжує тут складні соціальні проблеми. Промисловість розміщена дисперсне, найбільший промисловий центр - Неаполь. Тут розвинуте машинобуду-вання, чорна металургія, нафтохімія, легка і харчова промисловість. Традиційна галузь району — туризм. Острови Капрі і Іск'я — міжнародні курорти.

У Центральному районі зосереджені підприємства машинобудування, чорної металургії, хімії, хоча галузями спеціалізації є меблева, фарфоро-керамічна, текстильна, взуттєва, швейна промисловість. У сільському господарстві розвивають-ся овочівництво та садівництво. Тут розташовані Рим і Флоренція - важливі ту-ристські центри.

Північний район - найрозвинутіший у країні. Тут зосереджене точне машинобу-дування, тонка хімія, текстильна і швейна промисловість, високоорганізоване сільське господарство (тваринництво, виноградарство). Головним промисловим центром е Мілан, рівень розвитку промислових і торговельно-фінансових функцій яко-го вищий, ніж у столиці. Великим промисловим центром є Турин, в якому знахо-дяться відомі в світі заводи «ФІАТ». Генуя - великий порт району і країни.

Східна частина району - індустріально-аграрна. Тут у промисловості перева-жають трудомісткі галузі, розвинуте машинобудування. У сільському госпо-дарстві провідну роль відіграє м'ясо-молочне тваринництво. Головні центри - Beнеція, Болонья.

Територіальна структура господарства Італії