будинок міської" ради (XIX), Народний Дім (1908). Пам'ятники. Українським Січовим Стрільцям полеглим за волю України — 1938 скульптор Сергій Литвиненко; письменнику Осипу Маковею — 1958 скульптор Дмитро Крвавич; Т. Г. Шевченкові —відкритий 24 серпня 1996, скульптори, Петро Штаєр та Петро Чепель; митрополиту Андрею Шептицькому — відкритий 24 серпня 1996, скульптори Володимир Федорченко, Ярослав Процько, Теодор Штокало; автору Державного Гімну, композиторові О.Михайлу Вербицькому — відкритий 24 серпня 1997. скульптори Петро Штаєр та Петро Чепель. Тут працював і похований етнограф, мовознавець і громадський діяч Йосиф Лозинський (1807-1889); працювали: письменник і громадський діяч Осип Турянський (1880-1933), письменник і вчений Петро Франко (1890-1941), історіософ і лікар Юрій Липа (1900-1944); народилися, письменник і педагог Осип Маковей (1867-1925), письменник Василь Загаєвич (1866-1948), громадський діяч, активіст "Просвіти" фундатор Іван Загаєвич (1861-1926), вчений-флорист Остап Волощак (1835-1918), композитор Богдана Фільц (1929) Яворів часто відвідував парох с Млини Яворівського повіту о. Михайло Вербицький (1815-1870) який створив музику національного Славня «Ще не вмерла Україна"
Яворівський район
Яворівський район Львівської області (створе-ний 4 грудня 1939 р., в сучасних межах з 1964 р.). Історичні назви — Яворівщина, Яворівське старос-тво, Яворівський повіт, Яворівський район.
Яворівський район розташований на північно-му заході Львівської області. Межує на сході зі Льво-вом, на півночі з Жовківським, на півдні з Пустомитівським, Городоцьким, Мостиським района-ми, на заході з Ярославським і Любачівським повіта-ми (Республіка Польща).
Територія — 154,8 кв. км. Міста Яворів, Новояворівськ; селища міського типу — Івано-Франкове, Шкло, Краковець, Немирів. Сільських населених пунктів—132.
Західна частина району — рівнинна, а східна належить до Розтоцького географічного р-ну Розтоцько-Опільської географічної лісостепової фізико-географічної області. Південно-східною частиною Розточчя проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє ріки басейнів Чорного та Балтійського морів. Тому Розточчя є важливою геологічною, клі-матичною, флористичною, фуаністичною межею в Єв-ропі. Середня висота розташування населених пунктів, які розміщені в лісостеповій зоні, становить приблизно 280 метрів над рівнем моря. Основою про-мислового розвитку району донедавна було сірчане виробництво. Запаси розвіданих родовищ газу ста-новлять 1млрд. 900 млн. куб. м., а важкої нафти — до 10 млн. тонн. Значні поклади керамзитових глин, піску, будівельних вапняків, гіпсу. Яворівщина багата на гідроресурси. Ще до початку XIX от. у верхньонеогенових відкладах західного схилу на джерелах річок Шкло та Верещиця були споруджені перші львівські водозабори. В результаті фільтрування джерельної води через верхні шари літотамнієвого вап-няку кристалами гіпсу та збагачення її сірчаними сполуками, утворилися мінеральні джерела (Шкло, Немирів). Немирівські грязі — кращі на Західній Україні. Лікувальними є і немирівські піски.
У районі, за станом на 01. 01. 2000 р. проживає 123 тис. мешканців (4,6% від населення області). Густота населення — 80 чол. на кв. км. Міське насе-лення — 56 тис. чол., сільське — 67 тис. чол. За національним складом найбільше українців — 116404, росіян —4134, поляків — 234, білорусів — 227, євре-їв — 28, інших національностей — 331 чоловік.
На Яворівщині виявлено близько 70 пам'яток археології. Сліди найдавнішого перебування первіс-них людей належать до середнього кам'яного віку, мезоліту — ІХ-Уі-ст до Р. X. їх стоянки виявлені а селах Вільшаниця, Терновиця, Вороців. В ІІІ-V ст. тут проживали східнослов'янські племена, а в басейні рі-чок Шкло і Верещиця — одне з найбільших племен — анти Саме перед завоюванням галицьких земель Польщею від 1376 р. маємо першу писемну згадку про Яворів. Назва міста, як краю, пішла за однією версією від яворових лісів, за іншою — від легендар-ного княжича Явора, про якого згадується в давньо-руських хроніках ХІІІ-ХІУ ст. Згодом на території краю виникають містечка Краківець, Немирів, Янів (тепер Івано-Франкове). Місцеве населення неодноразово зазнавало нищівних наїздів татарських і турецьких поневолювачів у 1450, 1488, 1512, 1620 р. р. Позиції іноземних власників міста Яворова, незважаючи на переважну кількість мешканців-українців, зміцнили-ся після того, як 1563 р. було утворене Яворівське староство, а 1569 р. саме місто отримало магдебур-зьке право. Мешканці краю взяли активну участь у національно-визвольній війні під проводом Б Хмель-ницького. Українці перебрали владу в свої руки в Янові, Немирові, Яворові.
В часи Австрійської імперії населення краю активно відстоювало свої національні, культурні й еко-номічні права. Тут діяли «Народна гвардія» у 1848 р., товариства "Просвіта", "Сільський господар", "Союз українок", "Січ", "Сокіл", "Луг", "Пласт" та інші. Мешканці краю активно займались народним декоративно-прикладним мистецтвом. Далеко за межами краю були відомі яворівська вишивка, різьба, писанка, іг-рашка, плетіння. Славетним осередком національної освіти була у 1908-1939 р.р. Українська приватна гім-назія «Рідна школа» ім. О. Маковея.
Після героїчних і трагічних подій становлення Західноукраїнської Народної Республіки, в яких меш-канці краю взяли активну участь, з 1919 до 1939 р краєм володіла Польща, в часи панування якої края-ни зазнавали як економічних, так і наці-ональних утисків. 26 вересня 1939 р., зі вступом на Яворівщину військ Чер-воної армії та встановленням радян-ської влади, розпочались репресії проти активних національно-куль-турних, освітніх і господарських діячів. З 24 червня 1941 р до 24 липня 1944 р. територія району була окупована німецько-фашистськими за-гарбниками. Яворівчани відзначилися в бороть-бі як з фашизмом, так і з радянською владою. Зараз яворівчани гордяться своєю історією і люблять свій край.
Яворова колиска
В яворовій колисці— здорове дитя.
В яворовій колисці — НАДІЯ.
Яворова земля гордо йде в МАЙБУТТЯ,
у Європу «прорватися» мріє...
Яворівщина — край яворів,
працьовитих людей і поетів,
край розточчя й соснових борів..
Яворівщина — пісня і клекіт.
Пісня ВОЛІ і клекіт ЗВИТЯГ.
...Й споконвічнії пошуки ДОЛІ.