Іншу точку зору про походження назви Австралійського материка знаходимо у капітальній праці видатного географа ХІХ-ХХ ст. Елізе Реклю (1830-1905) "Земля і люди": "Острів Австралія і землі, що його оточують, були вдало названі Австраль-Азією, тобто Південною Азією, а ця назва констатує групування по двоє східних земель Старого Світу".

Відомо, що Австралія була відкрита ще в 1605 р. море-плавцем з Голландії В.Янцем, Повторне відкриття континенту відбулося через 165 років, і честь його належить англійському мореплавцю Джеймсу Куку. Доля останнього досить трагічна — він загинув на о.Гавайї, забитий дротиками і камінням, під час сутички з місцевим населенням. Взагалі, в історію геогра-фічних відкриттів Дж.Кук увійшов як організатор і керівник трьох навколосвітніх експедицій, під час яких було завершено відкриття Нової Зеландії та відкрито східне узбережжя Австра-лії, о.Гавайї, ряд інших земель, а також зроблено спробу від-крити Антарктиду (у пошуках південного материка експедиція Кука впритул наблизилась до заповітної мети, яку пізніше, як відомо, було досягнуто росіянами Ф.Ф.Белінсгаузеном і М.ПЛазарєвим). Щодо періоду з середини XVII ст. до "епохи Дж Кука", то найбільш вагомий внесок у справу географічних відкриттів в Австралії і Океанії зробив англійський пірат Вільям Дампір — учасник двох навколосвітніх подорожей, під час яких було відкрито північно-західну частину Австралії, архі-пелаги Бісмарка, Дампіра та інші землі.

АНТАРКТИДА

Відкриття "Льодового континенту" належить росій-ським мореплавцям — експедиції Ф.Ф.Белінсгаузена і М.ПЛазарєва. Вони 16 січня 1820 р. на шлюпах "Восток" і "Мирний" майже впритул підійшли до берега, який через 110 років норвезькі китобої назвали Берегом Принцеси Марти. Так було вирішено проблему, яку Джеймс Кук у 1774 р. вважав не-розв'язною: землі за південним полярним колом недоступні.

ОКЕАНИ

Не менш своєрідними і несхожими один на одного, як і материки, є океани — складові частини Світового океану.

Тихий океан

Його ще називають Великим. Він є найбільшим в гідросфері Землі за:

площею водної поверхні — 178,7 млн. км2;

об'ємом води — 710,0 млн. км3;

середньою глибиною — 3976 м;

кількістю материків, які він омиває — 5 (Північна і Південна Америка, Євразія, Австралія, Антарктида);

чисельністю морів, що входять до його складу;

довжиною берегової лінії;

чисельністю («10 тис.) і площею («3,6 млн. км2) островів;

чисельністю півостровів, що омиваються його водами;

розвитком коралових рифів;

розчленованістю рельєфу дна і розвитком материкової від-мілини (1,7 % від площі океану);

чисельністю глибоководних жолобів (25 з 35 мають глибину понад 5 км);

максимальною глибиною (Маріанський жолоб — 11 022 м);

кількістю виникнення і розмірами цунамі (висота і довжина хвиль);

кораловим рифом — Великим Бар'єрним (довжина 2500 км, ширина — 100 км, загальна площа понад 200 тис.км2);

частотою виникнення тайфунів;

висотою хвиль, що виникають під дією вітру (при швйдкосггі вітру 30-40 м/с і розгоні в кілька тисяч миль хвилі досягають 34 м);

різницею температур повітря між екватором і північними районами: взимку — 47...51°С, влітку — 17...20 °С;

швидкістю вітрів;

покладами залізо марганцевих конкрецій — 1650 млрд. т;

кількістю видів та біомасою органічного світу (50% від світової);

виловом риби (майже 1/2 світового вилову) та виробництвом нерибних продуктів;

кількістю острівних держав та держав, що омиваються його водами.

Крім того, в Тихому океані розташовані всі 4 жолоби гли-биною понад 10 км (Кермадек, Маріанський, Тонга і Філіппінський), представлені всі типи островів за походженням (ге-незисом) і всі природні пояси. Через цей океан по 180-му меридіану проходить демаркаційна лінія зміни'дат.

В Тихому океані на атоллах Бікіні та Муруроа США і Францією проводилися випробування атомної зброї, що при-звело до незворотних змін у природному середовищі і згубно вплинуло на місцеве населення.

Атлантичний океан

. Це другий за площею водної поверхні і об'ємом води океан на планеті, який харак-теризується:

а) найбільшими:

підводною гірською системою. Світового океану (Серединно-Атлантичний хребет, довжина якого понад 18 тис. км);

поверхневою теплою течією Гольфстрім (формується а пів-денній частиш Флоридської протоки, має ширину 75-200 км, товщину потоку 700-800 м, витрата води 25-100 мли м3/с, швидкість руху на поверхні — 3 м/с);

часткою площі його морів (11 % від загальної площі океану);

припливами, що утворюються в фіордових затоках Канади (Фанді — 15,6-18,0 м, Фробішер — 15-16 м, Унгава — 12-13 м), Великобританії (Бристольська — до 14,4 м);

середньою солоністю води (32-37 %«,);

прозорістю морської води (море Уедделла — 72 м);

кладовищем загиблих кораблів в районі о.Сейбл (Кана-да), який лежить на схід від провінції Нова Шотландія на 60° з.д.;

продуктивністю на одиницю площі;

б) найменшими:

потужністю земної кори в районі Бермудських островів;

глибиною проток (Керченська — 5м);

середньою глибиною моря (Азовське — 8 м, найбільша глибина — 15 м);

площею моря (Мармурове — 11 тис.км2).

В Атлантичному океані є єдине в світі море без берегів (Саргасове); море, що найбільш далеко вдається в сушу (Азов-ське), а також найвужча серед усіх океанічних проток (Малий Бельт — 400 м).

Індійський океан

Цей океан характеризується найбільш:

значною за довжиною протокою (Мозамбікською — 1760 км;

відносною площею глибини від 3000 до 6000 м (86 % загальної площі океану);

солоним морем (Червоне — 42 %о);

високою температурою на поверхні води влітку (Перська затока — 34°С;

значними покладами та видобутком нафти і газу в шель-фовій

зоні.

Індійський океан омиває найбільший в Євразії і світі за площею півострів — Аравійський (2,73 млн. км2)

Північний Льодовитий океан

Своєрідність цього океану полягає в найменших:

площі водної поверхні — 14,8 млн. км2;

об'ємі води — 18,1 млн. км З ;

середній глибині — 1225 м;

максимальній глибині — 5449 м;

солоності води — 29-35 %о

кількості морських течій;

тривалості періоду навігації (3-5 місяців).

Незважаючи на невеликі розміри, Північний Льодовитий океан займає 2-е місце в світі (після Тихого) за кількістю