З великим піднесенням населення Будаївки зустріло звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. Після визволення Києва 26 січня 1918 року радянські землі, переслідувані розгромленими частинами Центральної ради, наприкінці січня вступили в Будаївку. В селі була встановлена Радянська влада. Проте наприкінці лютого після запеклих боїв Будаївку захопили німецькі війська. Окупанти встановили жорсткий режим і провели великі реквізиції продовольства.

Трудящі селяни Будаївки під керівництвом більшовиків які проводили тут активну агітаційну роботу піднялися на боротьбу проти ворога. Навіть представники української буржуазно-націоналістичної контрреволюції змушені були визнати , що селяни Будаївської волості “усі заражені більшовизмом”. 29 квітня 1918р. від рук народних месників запалало приміщення станції Боярка, де містився німецький гарнізон. Багато селян влилося до партизанських загонів, які діяли навкруги. У червні в Будаївці та навколишніх населених пунктах відбулися активні виступи партизанів.

16 червня 1918р. в цьому районі спалахнуло повстання проти окупаційного режиму. Робітники-залізничники станції Боярка і селян Будаївки, Віти-Поштової, Глевахи, Гатного та ряду інших сіл несподівано напали на приміщення гетьманської варти в Будаївці, захопили зброю, боєприпаси і визволили заарештованих. На станції Боярка відбувся бій з німецьким гарнізоном. Певний час перевага знаходилася на боці повстанців. Повстання набуло такого розмаху, що для його придушення німецькі власті відправили з Києва війська. Повстанці з боями відступали до Глевахи, а потім відійшли у ліси.

Після визволення Києва від військ буржуазно-націоналістичної Директорії 5 лютого 1919 року частина петлюрівців закріпилася в районі Будаївки – Фастова і кілька днів чинила впертий опір . Незабаром вони були розгромлені і в Будаївці відновилася Радянська влада. Відразу ж почав діяти Ревком, а потім сільрада, які спрямували свою діяльність на відбудову зруйнованого господарства. У травні було створено міліцію. Мирне соціалістичне будівництво перервав наступ денікінців, які на початку вересня 1919 р. захопили станцію Боярка і с. Будаївку. Але в середині грудня село було визволене, тут відновили свою діяльність сільський і волосний Ревком. У березні 1920р. в селі успішно пройшов тиждень фронту і транспорту, під час якого населення заготовило для Києва і залізниці значну кількість дров і зібрало для червоної армії продовольство. Велику роль відіграло проведення землевпорядкування і наділення землею трудового селянства; провів створений у березні 1920р. волосний земельний відділ. Сільрада всіляко допомагала селянам, виділяючи для них дрова та будівельні матеріали. Окупація Будаївки білополяками на початку травня 1920р. перервала мирне соціалістичне будівництво. В червні село знову стало радянським, тоді ж київський Губком партії провів тут 2 агітнедільники, які сприяли зростанню політичної активності селянської бідноти. 17 липня в Будаївку на з’їзд сільських ревкомів зібралися представники 13 навчальних сіл, які ухвалили рішення створити комітети незалежних селян. Радянське будівництво здійснювалось в умовах боротьби проти куркульських банд. У листопаді 1920р. бандити вчинили напад на станцію Боярка, вбили начальника міліції Сидоренка і чотирьох міліціонерів. Партійним і радянським органам при підтримці місцевого населення вдалося знешкодити цих ворогів Радянської влади і спрямувати всі зусилля на те, щоб як найскоріше відбудувати господарство. Велику допомогу подав Київський губком партії, направивши сюди кількох комуністів. Вони провели підготовчу роботу для створення Будаївського партійного осередку і домогли організувати у волості комнезами.

У середині 1921р. в Будаївці завершилось наділення землею безземельних селян. Волосна рада і комнезам доклали багато зусиль, щоб забезпечити бідних селян тяглом, сільськогосподарським реманентом, насінням. Восени 1921р. станція Боярка перетворилася на справжнє поле бою за подолання паливної кризи в Києві. Для вивезення дров, заготовлених у боярських лісах, було вирішено збудувати вузькоколійку від лісорозробок до станції. За закликом Київської партійної організації комсомольці Києва із завзяттям і натхненням приступили до виконання цього завдання. Не вистачало хліба і теплого одягу, через постійні напади бандитів на роботу доводилося виходити зі зброєю. Та ніщо не могло спинити юних героїв, одним з ватажків яких був секретар комсомольського осередку Головних залізничних майстерень південно-західної залізниці, майбутній письменник Микола Островський. Героїзм мужніх будівельників залізниці яскраво описаний ним у романі “Як гартувалась сталь”. У боярській школі №2, в приміщенні якої в 1921р. жили М.Островський і група комсомольців, тепер створений музей.

З літа 1922 р. в Будаївці активно діяв волосний партійний осередок до складу якого входили І.Г.Вислобоков, О.Д.Книш, Х.М.Кривенцова-Манжес. У листопаді тут відбувся 4 волосний з’їзд рад, делегати якого надіслали вітальну телеграму В.І.Леніну. З’їзд відзначив велику роботу, проведену місцевим волпартосередком. З ініціативи комуністів наприкінці 1922р. створили комсомольську організацію. Під керівництвом сільради та комнезаму діяли товариства взаємної допомоги – споживче та кредитне. Були націоналізовані дачі київських багатіїв. Стали до ладу паровий млин і кілька дрібних підприємств. Проведено роботи щодо впорядкування села. В листопаді 1926р. до території Будаївської сільради включили дачне селище Боярку. Населення Боярки-Будаївки перевищило 3000 чоловік. З 1923 по 1927рр. вона була центром Будаївського району, пізніше увійшла до складу Київського міському, а згодом – Києво-Святошинського району. Багато зробили в Будаївці для охорони трудящих. Тут діяла лікарня на 20 ліжок, яка мала інфекційне, хірургічне й пологове відділення. При ній працювали поліклініка і дитяча консультація. В селі була також аптека. В 1920р. у Боярці відкрився тубсанаторій для дорослих на 160 місць, а в 1925 – для дітей.

З перших років Радянської влади велика увага приділялася культурному будівництву. Восени 1920р. в селі відкрили початкову трудову школу. У 1926р. в ній працювало 12 учителів, було створено дитячий будинок. Відновилися заняття