у школі бджільництва, яка в 1921р. була перетворена на технікум. У ньому до 1926р. працював відомий український вчений – бджоляр В.Ю.Шимановський. Активно діяли гуртки ліквідації неписьменності серед дорослих. В 1923р. відкрились сільбуд при якому створили гуртки: політосвітній, драматично-музичний, військово-санітарний, спортивний та ін.
Селяни Боярки-Будаївки в 1929р. об’єдналися в колгосп “Інтенсивник”. Велику роль в його створенні відіграла партійна організація, яка налічувала на той час 6 членів і 2 кандидати в члени партії, та комсомольська організація, що складалася з 14 юнаків і дівчат. Незважаючи на перешкоди, які намагалися чинити місцеві куркулі, артіль зміцнювалась. На початок 1931р. в селі було завершено колективізацію.
Завдяки самовідданій праці колгоспників артіль “Інтенсивник” в 1931р. стала одним з передових господарств району. Механізація сільськогосподарських робіт забезпечувала Київська МТС створена в 1931р. Велику допомогу господарству подавали шефи – робітники київського трамвайного заводу, які постачали запасні частини для сільськогосподарської техніки і допомагали проводити ремонт техніки. Рік у рік зміцнювалось господарство колгоспу. Тут були побудовані тваринницькі ферми на 140 голів ВРХ і 150 свиней.
У 1938р. Боярка-Будаївка була віднесена до категорії селищ міського типу і стала називатися Бояркою. На місці колишніх дач київських багатіїв виросли санаторії, будинки відпочинку, піонерські табори. Селище електрифікували.
Значно поліпшилося медичне обслуговування населення. У 1940р. в Боярці діяла районна лікарня де працювало 50 медичних працівників.
В післявоєнний час в Боярці швидкими темпами розвивалася промисловість. У 1956р. селище було віднесене до категорії міст районного підпорядкування. На промислових підприємствах тут працює 10000 чоловік. Одних з найбільших підприємств є швейна фабрика дитячого одягу, створена у 1963р.
Боярка перетворилася на місто-курорт. У санаторіях “Барвінок”, “Зірочка” та Міністерства оборони СРСР лікувалися діти з закритою формою туберкульозу, у спеціальному санаторії – діти з різними формами кісткового туберкульозу. У туберкульозному санаторії для дорослих “Боярка”, який має хірургічне відділення медичну допомогу дістають хворі з відкритою формою туберкульозу. Медичне обслуговування рік у рік поліпшується. У Боярці діють районна лікарня, яка міститься в новому двоповерховому приміщенні і обладнана новітньою медичною апаратурою, районна поліклініка, протитуберкульозний диспансер, обласна дитяча лікарня, обласна і районна санепідемстанції та станція швидкої допомоги.
Сучасна Боярка поступово в післявоєнний період перетворилася на одне з найближчих міст-супутників Києва курортно-лікувального та оздоровчого напряму.