Талди-Курганська | 118,5 | 633 | 5 | 10 | Талди-Курган

Тургайська | 111,8 | 234 | 3 | 1 | Аркалик

Уральська | 151,2 | 531 | 3 | 3 | Уральск

Цілиноградська | 124,6 | 776 | 5 | 13 | Цілиноград

Чимкентська | 116,3 | 1345 | 8 | 7 | Чимкент

Населення складає біля 17 млн. Чоловік, із них 52% - міське (у 1940 році - усього 30%, у 1913 - 10%). Динаміка росту населення і його структури показана в табл.2.

Таблиця 2.

Чисельність населення |

Чисельність населення, млн.чол. | % до всьго населення

Частка міського | Частка сільського

1913 | 5,6 | 9,7 | 90,3

1926 | 6,0 | 8,6 | 91,4

1940 | 6,1 | 29,8 | 70,2

1959 | 9,3 | 43,8 | 56,2

1970 | 13,0 | 50,8 | 49,7

1980 | 13,5 | 52,0 | 48,0

1991 | 16,8 | 52,3 | 47,7

Казахстан пройшов прискорений шлях розвитку: від напівфеодалізму 19с. до розвинутих суспільних відносин соціалістичного типу в складі СРСР і сьогоднішнього їхнього реформування на ринкових основах в умовах політичної незалежності і державності.

По об'ємних показниках економічного виробництва Казахстан у складі СРСР займав третє місце після Росії й України.

Промислове виробництво Казахстану за 40 повоєнних років збільшилося в 35 разів. 74% промисловості Казахстану складають підприємства важкої індустрії, у тому числі - електроенергетики, хімічної, машинобудування.

До 1988 - 1990 р. Казахстан підійшов будучи частиною загальносоюзного народногосподарського комплексу, широко зв'язаним з іншими республіками великими обсягями взаємних поставок. Казахстан одержував метал з Уралу, нафтопродукти з Татарії, Башкирії, Західного Сибіру, із Північного Кавказу, ліс і лісоматеріали з Західного і Східного Сибіру, машини й устаткування з Центру Європейської Частини, Прибалтики, Білорусії, з України й Уралу, а також багато товарів народного споживання. У свою чергу Казахстан поставляв в інші райони кольорові метали, залізну, хромову і нікелеву руди, мінеральні добрива, зерно, м'ясо, шерсть, шкіри й інше.

2. Економіко-географічне районування.

Західний Казахстан має розвинутий нафто- і газо-хімічний (В Гур’ївській обл.) і хіміко-металургійний (в Актюбінскій обл.) промислові комплекси. Це єдиний у Казахстані район нафтовидобувної, нафтопереробної і газової промисловості, важливий район гірничодобувної, хімічної промисловості, чорної металургії, головний район рибної промисловості. Сільське господарство спеціалізується на вівчарстві (у південній частині) і зерновому виробництві (пшениця, просо) у північній частині району.

Північний Казахстан - головна зернова база, важливий тваринницький район із спеціалізацією на молочно-м'ясному скотарстві в північній частині і вівчарстві - у південній. Розвинуті гірничо-видобувна промисловість (видобуток залізної руди, вугілля, кольорових і рідкісних металів, бокситів, азбесту), чорна металургія, алюмінієва, хімічна промисловість, машинобудування.

Центральний Казахстан - найважливіший район важкої індустрії з переважанням вугільної промисловості, чорної і кольорової металургії, хімії і машинобудування. Сільське господарство включає пасовищне тваринництво, а в північній частині - зернове виробництво.

Південний Казахстан - головний район поливного землеробства і виробництва рису, технічних культур, садівництва, баштанництва, овочівництва, вівчарства і мясо- молочного скотарства. Розвинуто хімічну індустрію (Джамбульська і Чимкентска обл.) на базі фосфоритів Каратау (виробництво добрив), кольорова металургія (видобуток руди і виплавка свинцю), машинобудування, промисловість будматеріалів. Головний у республіці район легкої (вовняний, шкіряно-взуттєвий) і харчової (цукрової, макаронної, кондитерскої) промисловості.

Східний Казахстан - важливий район кольорової металургії й енергетики. Розвинуто приладобудування, виробництво гірничорудного і металургійного устаткування, лісова промисловість. Велике значення має харчова промисловість (м'ясна і маслоробна). Основна галузь сільського господарства - мясо-шерстяне вівчарство.

3. Корисні копалини.

У Центральному Казахстані зосереджені значні родовища міді, свинцю, цинку, рідкісних металів, вугілля, залізна і марганцева руда. Знамените Джезказганске міднорудне родовище в цій республіці - перше по запасах у колишньому СРСР. Відомі також родовище міді - Коунрадске, Саякске, Бозшакульске. Карагандинський кам'яновугільний басейн - третій (після Донбасу і Кузбасу). Його коксівне вугілля використовується в металургії Казахстану й Уралу. Інший найбільший басейн, Екибастузский, володіє енергетичним вугіллям, що доступне для відкритої розробки і дешеве. На їхній базі створений Павлодар-Екибастузский паливно-енергетичний комплекс.

Казахстанский Алтай відомий мідно-свинцево-цинковими рудами, родовищами золота, олова, рідкісних металів. Головні поліметалічні родовища - Леніногорске, Зиряновске і Білоусовске.

Тургайский прогин - район значних запасів залізних руд. Особливо багаті Качарске, Соколовске, Сарбайске, Коржункульске родовище магнетитових руд. Відомі також родовище осадових бурих залізняків - Аятске, Лисаковске й інші. Більшість рудних тіл залягає на порівняно невеличкій глибині, що дозволяє вести видобуток відкритим способом. Руди Тургаю є сировинною базою чорної металургії Уралу. У Тургайскому прогині розвідано декілька родовищ алюмінієвої сировини - бокситів, найбільше значне з них - Аркаликске - має запаси першокласних руд.

Приуральським районам Казахстану властива хромітова, мідна й азбестова мінералізация. Передуралья в районі Актюбінська знаменито своїми фосфоритами і високоякісними нікелевими рудами. На півдні Казахстану досить значні запаси фосфоритів. Тут же, у Миргалимсайскому, Байжансайскому і Ачисайскому родовищах, добуваються свинцево-цинкові руди.

Прикаспійська западина і півострів Мангишлак - нафтогазоносна провінція. Відома своєю високою якістю ембінска нафта, нафтове Жетибайске і нафтогазове Узеньске родовище (Мангишлак). З Прикаспійською западиною пов'язані величезні запаси повареної і калійної солей.

4. Демографічні умови і населення.

Протягом 20 сторіччя населення Казахстану збільшилося майже в 3 рази і підійшло до 15 мільйонного рубежу. Корінне населення (казахи) не складає більшості - усього 32%, росіяни - 42%, українці - 7%. Мешкають також татари, узбеки, білоруси, корейці. Ріст населення відбувався за рахунок природного приросту і великої притоки з інших республік у зв'язку з бурхливим розвитком промисловості й освоєнням цілинних і перелогових земель.

Розміщення населення вкрай нерівномірно. Середня щільність 6 чоловік на