на базі фосфоритів Каратау, створений великий комплекс підприємств хімічної промисловості. Тут працює гірсько-хімічний комбінат по видобутку і збагаченню фосфоритів. У Джамбулі на цій сировині діють три хімічних підприємства, два з них роблять жовтий фосфор. Фосфорний завод у Чимкенті випускає продукції понад 30 найменування. На сировину Каратау працює й Актюбинский хімічний завод.
На заводах кольорової металургії в Усть-Каміногірську, Леніногірску, Балхаші, Чимкенті за рахунок утилізації сірчистих газів, що відходять, налагоджений випуск сірчаної кислоти.
Для використання побіжного газу і продуктів нафтопереробки в Західному Казахстані побудовані заводи пластмас у Шевченко і хімічний завод у Гур'їві: поліетилен і поліпропілен. Працюють Кустанайський завод хімічних волокон, заводи: гумовотехнічних виробів у Сарани, хромових з'єднань в Актюбінську і синтетичного каучуку в Темиртау.
6.3.
Машинобудування.
Машинобудування Казахстану є третьою галуззю промисловості по обсягу продукції після кольорової металургії і харчової. До 1990 року галузь виробляла понад 2000 найменувань машин і устаткування: тракторне, сільськогосподарське, важке машинобудування, електротехнічна промисловість, приладобудування, будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування, збагачувальне і гірсько-шахтне устаткування, бурові верстати, ескаватори, що металоріжучі верстати, культиватори, точновимірювальні прилади та ін.
У 1970-1990 р. відбувалися зміни в розміщенні галузі. Якщо раніш машинобудування розташовувалося в основному в районі, де добувалося й опрацьовувалася гірничорудна сировина, то тепер заводи машинобудування і металообробки розташовані майже у всіх областях. Значними центрами машинобудування стали Павлодар, де розташовані тракторний завод, Целіноград із заводом "Казахсільмаш" і "Целіноградсільмаш" , що виробляють противоерозійну техніку, Караганда, де на машинобудівному об'єднанні "Каргомаш" випускається устаткування для вугільних шахт.
6.4.
Виробництво товарів народного споживання.
Казахстан має легку і харчову промисловість, орієнтовані на місцеві сировинні ресурси. Легка промисловість складається з трикотажної, сукняної і бавовнопрядильної фабрики в Алма-Аті, сукняний комбінат, взуттєва і панчішна фабрики в Семипалатинську, взуттєва і швейна фабрики в Кустанаї, шкіряні підприємства в Кзил-Орді і Джамбулі. Алма-атинський бавовняний, Кустанайський сукняний, Джамбулский шкіряно-взуттєвий комбінатами , панчішною і взуттєвою фабриками в Караганді, фабрики білизняного трикотажу в Джезказгані й Актюбінську, верхнього трикотажу - у Семипалатинську. До 1990 року Казахстан робив до 30 млн. пар шкіряного взуття, до 100 млн. пог. метрів тканини (із них до 10 % вовняних ).
На базі розвинутого тваринництва створена розгалужена мережа підприємств м'ясної і молочної промисловості. По виробітку м'яса Казахстан поступався лише РСФСР і Україні. Найбільші підприємства цієї галузі - Семипалатинский, Петропавловський, Алма-Атинский, Уральський м'ясокомбінати. Для скорочення радіуса доставки худоби м'ясокомбінати розташовані рівномірно у всіх областях республіки. У свої кращі по обсягах виробництва 1988 -1990 років Казахстан переробляв до 43 кг. м'яса і субпродуктів на один жителя, робив у рік до 160 тис. тонн ковбасних виробів ( 9 кг на один жителя ). У основному в районах разведення великої рогатої худоби розміщаються численні молочні і маслосирозаводи. Особливо багато молочної продукції виробляється в Кустанайській, Північно-казахстанській, Східно-Казахстанскій, і Карагандинській областях. Підприємства мукомельно-круп'яної галузі розміщені в основному в містах, що знаходяться в районах оброблення зернових культур: Кустанаї, Целінограді, Семипалатинську, Алма-Аті й ін.
Цукрова промисловість розвинута на півдні Казахстану, в областях бурякосіяння - Алма-Атинскій, Талди-Курганскій і Джамбулскій.
У Алма-Атинскій і Чимкентскій областях, де розташовані основні масиви садів і виноградників, плодових і овочевих культур республіки, розвинуті плодоконсервна промисловість, працюють заводи первинного виноробства.
7.Сільське господарство.
Казахстан виробляє майже усі види сільськогосподарської продукції :від зерна і м'яса до бавовни і лікарських трав. У складі СРСР Казахстан давав 1/4 загального виробництва пшениці, шерсті і каракулю. 45% загального обсягу продукції сільського господарства дає рослинництво, 55% - тваринництво.
Посівні площі, тис. га |
1913 | 1950 | 1970 | 2000
Вся посівна площа | 4145,7 | 7854,3 | 31558,4 | 32010
Зернові культури
У тому числі:
пшениця... ...... ...... ...... ....
рис...... ...... ...... ...... ...... ....
просо... ...... ...... ...... ...... .... | 3880,8
2507,1
25,3
455,2 | 6055,2
4024,0
29,8
464,7 | 22406,7
16592,0
90,6
711,3 |
22746
Технічні культури
У тому числі: бавовник.....................
цукровий буряк... ...... ...... соняшник ... ...... ...... |
102,8
15,0
-
18,8 | 367,5
96,9
20,3
157,1 | 458,2
118,5
70,4
102,1 | 490
Картопля | 41,5 | 140,6 | 190,4
Овочі | 12,2 | 28,3 | 53,0
Кормові культури | 88,2 | 1234,9 | 8409,9 | 8574
Навіть у неврожайні роки Казахстан практично цілком забезпечує себе зерном (виробляючи 0,7-0,9 тонн зерна на одного жителя) і має ресурси для його експорту. У північних районах Казахстану, у степовій і сухостеповій зонах із їхніми чорноземами і каштановими грунтами, зосереджений основний фонд орних земель. Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку тут богарного (неполивного) землеробства, обробленню зернових культур, особливо пшениці.
До півдня степова і сухостепова зони поступово переходять у напівпустелю, а потім у пустелю. На півдні республіки переважають сіроземи, і на зрошуваних землях вирощують бавовну, рис, цукровий буряк, кукурудзу на зерно, овочі і баштанні культури, розводять сади і виноградники.
Пасовищні угіддя розташовані головним чином у пустельних і напівпустельних районах. Раціональне використання пасовищ при достатньому їхньому обводнюванні створює умови для подальшого збільшення поголів'я овець, верблюдів і коней.
На півдні, південному сході і сході пустині підходять до передгір'їв Тянь-Шаню, Джунгарского Алатау й Алтаю. На схилах гір розвивається садівництво, а гірські луки - прекрасні пасовища.
Основні областя республіки, що виробляють зерно - Кустанайська, Тургайска, Кокчетавська, Целіноградска, Актюбінска, Уральська і Павлодарска, розташовані в межах степової і сухостепової зон. Зернові культури в цих областях дають більше половини продукції рослинництва. Усього ж тут виробляється 80% зерна.
У Карагандинській і Семипалатинській областях, розташованих в основному в напівпустельній зоні, вирощуються зернові, кормові культури і картопля.
На півдні Казахстану (Талди-Курганска, Алма-Атинска, Джамбулска, Чимкентска і Кзил-Ординска області), особливо в передгірних