напівпустелях, де багато тепла і переважають родючі сіроземи на зрошуваних землях, крім пшениці вирощуются більш теплолюбні рис і кукурудза й особливо різноманітні технічні культури: бавовна, тютюн, цукровий буряк, південні овочі і фрукти, виноград.
На більш холодному Алтаї, у його передгір'ях і міжгірях вирощуются в основному зернові (жито, овес, пшениця, гречка), соняшник, картопля, овочі.
Казахстан був і залишається найбільшою тваринницькою базою. У кращі роки (1988-1990 р.) у республіці було 8 млн. голів великої рогатої худоби і 33 млн. голів овець, що складало відповідно 7,5 і 21% загального їхнього поголів'я в СРСР. Більше всієї великої рогатої худоби розводиться в Кустанайській, Целиноградскій, Кокчетавській, Північно-Казахстанскій, Павлодарскій областях. Найбільше поголів'я овець і кіз зосереджено в Семипалатинскій, Чимкентскій, Талди-Курганскій, Джамбулскій, Алма-Атинскій,Актюбинскій областях. Менш розвинуте скотарство в Мангишлакскій, Гурьевскій, Кзил-Ординскій, Джезказганскій областях.
8. Вплив економічної кризи на продуктивні сили Казахстану.
Для Казахстану як і інших держав колишнього СРСР характерні однотипні для перехідного періоду (1992-2001 р.) кризові явища різкого катастрофічного спаду виробництва і порушення стабільності державної фінансової системи . Нові ринкові умови роботи підприємств в умовах неадекватного неринкової поведінки органів державного управління і директорату підприємств призвели до значного недовикористання потенційно можливих продуктивних сил. Результати цього пінь недовикористання продуктивного потенціалу Казахстану показані в таблиці 8.1. за 1991-1994 р.
Таблиця 8.1.
Рівень економічної кризи. |
Темп снижения, %
1992/1991 | 1993/1992 | 1994/1993 | 1994/1991
Валовий внутрішній продукт, % | 87 | 87,1 | 75 | 57
Обсяг промислової продукції,% | 86,2 | 85,2 | 71,5 | 52
Валова продукція сільського господарства, % | 101 | 95 | 83 | 79
Капітальні вкладення, % | 53 | 83 | 67 | 29
Грошові прибутки населення | 670 | 1070 | 1110 | 990
Індекс споживчих цін | 1610 | 1760 | 1980 | 5615
Роздрібний товарообіг | 66,6 | 83 | 50,0 | 27,6
Поступово йде реформування відносин власності: у 1994 році в Казахстані приватизовано 4,2 тис. підприємств (із них 45% - підприємства торгівлі і сфери послуг), створено 967 акціонерних товариств. Число фермерських господарств до кінця 1994 року досягла 21 тис. із середнім розміром земельної ділянки в 346 га. Усього за ними закріплено 7285 тис. га землі. 64% усіх підприємств роздрібної торгівлі були до 1995 року недержавними, а в цілому по всім галузях недержавний сектор склав до 1995 року вже 60%. У 1995 році завершена приватизація житла.
Слід зазначити, що в 1994 році в Казахстані проводилася збалансована політика державного регулювання. Про це говорить найнижчий серед країн СНД рівень податків у прибутках бюджету: податок на прибуток - 17% (в Україні - 27%), прибутковий податок - 8,4% (в Україні - 7%), ПДВ - 13% (в Україні – 20%), акцизи - 2,5% (в Україні - 3,3%). Позитивним було в 1994 році сальдо держбюджету (в Україні дефіцит склав п'яту частину прибутків держбюджету). 27% усіх підприємств були в 1994 році збиткові, у промисловості - 14% (202 підприємства).
У 1994 році обсяг промислової продукції знизився в Казахстані на 25%, сільськогосподарської - на 17%.
Фактичні розміри зниження виробництва по найважливіших видах продукції, що характеризують виробничий потенціал Казахстану, подані в таблиці 8.2.
Таблиця 8.2.
Зниження виробничого потенціалу Казахстану. |
1990 | 1991 | 1994
Обсяг виробництва | Обсяг виробництва | Обсяг виробництва | % к 1993 г.
Нафта (млн.т) | 25,8 | 26,6 | 20,3 | 88
Газ (млрд. куб. м) | 7,1 | 7,9 | 4,5 | 67
Вугілля (млн.т) | 131 | 130 | 104 | 93
Електроенергія | 80,7 | 79,1 | 86
Автомобільний бензин (млн.т) | 4,9 | 75
Мазут (млн.т) | 84
Прокат чорних металів (млн.т) | 4,7 | 67
Мінеральні добрива (млн.т) | 44
Цемент (млн.т) | 51
Переробка м'яса (млн.т) | 69
Суцільномолочна продукція (млн.т) | 69
Мука (млн.т) | 69
Тканини (млн.т) | 57
Трикотажні вироби (млн.т) | 67
Взуття | 47
Зерно (млн.т) | 12 | 16,4 | 76
М'ясо (млн.т) | 0,7 | 0,8 | 1,0 | 80
Молоко | 5,2 | 94
Велика рогата худоба (млн. голів) | 4,2 | 79
Поголів'я овець (млн. голів) | 16,2 | 69
Картопля (млн.т) | 2 | 85
9.
Зовнішньоекономічні зв'язки.
Казахстан залишається державою економічно сильно пов'язаною з іншими державами СНД і насамперед Росією. Основними статтями його експорту залишаються вугілля, нафта, прокат чорних металів, зерно, шерсть, крупа. Казахстан займає 16% всіх експортно-імпортних операцій Росії. 70% імпорту країни - продукти харчування, машини, устаткування, транспортні засоби, прилади. 52% експорту - кам'яне вугілля, нафта, продукти переробки нафти, феросплави, мідь рафінована і мідні сплави, нікель, алюміній.
Експортні ресурси Казахстану дозволяють йому підтримувати позитивне зовнішньоторговельне сальдо (у 1994 році воно склало 581 млн. доларів).
Обсяг торгових операцій Казахстану з країнами ближнього зарубіжжя в 1994 році оцінюється в 10 трлн. рублів. Країна експортувала продукції і товарів на 3,8 трлн. рублів, при цьому біля 805 цих операцій здійснювалося з Росією. Частка його експорту в загальному обсязі по Співдружності склала 6%.
Імпортовані Казахстаном продукція і товари складають 11% загального обсягу імпорту країн Співдружності. Головними партнерами по імпорті залишаються Росія (70%), Туркменістан (10%) і Узбекистан (9%). Імпорт багатьох видів продукції і товарів склав від 30 до 70% обсягу 1993 року.
З Росії в Казахстан експортовано газу, вугілля, нафти і нафтопродуктів 40 - 50 % від обсягу 1993 року. Обсяг експортованого з Туркменістану газу залишився на рівні 1993 року, а з Узбекистану - скоротився на 40%.
Ввіз у країну побутових