Із нерудних корисних копалин в області є також фосфорити, бентоніти. Фосфорити в невеликій кількості трапляються в долині річки Стрипи біля м.Бучача, по берегах Серету між Тернополем і Теребовлею. Їх можна використовувати як мінеральне добриво.

Невеликі поклади бентонітових глин є в Кременецькому і Бучацькому районах. Їх модна застосувати як адсорбційний матеріал.

Паливні корисні копалини на території області представлені незначними запасами бурого вугілля і торфу. Буре вугілля залягає в Кременецькому, Шумському і Збаразькому районах. Запаси його невеликі, якість невисока, тому поклади не розробляються.

В області є понад 50 родовищ торфу, переважна більшість з яких зосереджена в північній і північно-західній частинах області (Кременецький, Шумський, Лановецький, Зборівський, Козівський райони). На найбільших родовищах – Шумському і Денисово-Купчинецькому – проводиться видобуток торфу, який використовується, в основному, для удобрення полів.

Рудні корисні копалини на території області незначні і промислового значення не мають. Залізні руди розміщені у вигляді окремих конкрецій серед осадових порід на території Кременецького і Шумського районів. Вміст заліза в окремих місцях досить високий (до 71%), але поклади руд невеликі.

Мідні руди залягають лінзоподібно в девонських відкладах біля Заліщиків. Вміст міді в руді становить 1,5-3,2%, запаси незначні.

Окремі скупчення марганцевих руд виявлені серед неогенових відкладів у західній частині Бережанського району та в Кременецькому горбогір’ї.

Значні запаси нерудних корисних копалин на території Тернопільської області є сировиною для промисловості будівельних матеріалів.

Водні ресурси складаються з поверхневих і підземних вод. Тернопільська область є територією із середнім забезпеченням водними ресурсами. Сумарні потенційні водні ресурси області становлять1,4% від водних ресурсів України. На одну людину припадає 1,4 тис. м.куб. води на рік. По території області протікає понад 2400 річок і потічків. З них 120 річок мають довжину понад 10 км. Найбільшими з них є Золота Липа, Дністер, Серет, Стрипа, Збруч, Горинь та ін. На Тернопільщині майже немає природних озер, проте досить багато штучних водойм – ставків і водосховищ. В області є 19 водосховищ. Загальна площа їх водного дзеркала становить 3450 га. Стави займають площу 5540 га, їх нараховується 659. Незначну площу на території Тернопільщини займають болота. Тернопільська область має значні запаси підземних вод, які використовуються для господарських і побутових потреб населення, промислових і сільськогосподарських підприємств.

Ґрунти. Найбільшу площу в області (близько 72%) займають лісостепові опідзолені ґрунти, які об’єднують такі типи: ясно-сірі лісові, сірі лісові, темно-сірі, чорноземи опідзолені. Ґрунтовий покрив Тернопілля сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони. Площа еродованих земель постійно зростає і становить зараз 38,7% від площі ріллі.

Лісові ресурси мають в області ґрунто-, водоохоронне, рекреаційне значення. На промислову переробку поступає незначна кількість деревини. Це визначається невеликою кількістю лісів в області (13,9 % території області). Запаси деревини в Тернопільській області становлять 20,1 млн. м.куб.(0,2% запасів деревини в Україні). Видовий склад лісів такий: хвойні породи – 16,7%, твердолистяні – 79,6%, м’яколистяні –3,7% від загальної площі лісів.

Область багата на рекреаційні ресурси. Мінеральні води є у Теребовлянському, Тернопільському, Зборівському, Гусятинському, Бережанському та Збаразькому районах, які використовуються для лікування різних захворювань внутрішніх органів, опорно-рухового апарату.

Природно-ресурсний потенціал Тернопільської області – один з головних чинників розвитку та спеціалізації господарства, формування його транспортно-економічних зв’язків. Тому раціональне використання природних ресурсів району, всебічне ресурсозбереження є важливими чинниками розвитку та розміщення його продуктивних сил.

Населення, трудові ресурси і проблеми їх ефективного використання. Тернопільщина належить до давньозаселених земель. Розкопки показують, що перші поселення з’явились тут в VI-IX ст., а початок заселення належить до епохи середнього неоліту. Багато поселень виникло в давньоруський період. У феодальний період села утворювалися навколо дворів феодалів. Поступово деякі з них перетворилися у містечка. Розвиток міст і сіл в XV-XVII ст.. стримувався нападами турків і татар. Багато населених пунктів спустошувалися повністю і пізніше ніколи не досягали свого попереднього рівня розвитку. У XVII-XVIII ст. продовжується активний процес заселення території. Швидко розвиваються міста, які одержали магдебурзьке право: Бережани, Бучач, Чортків, Тернопіль, Кременець, Зборів та інші. У 1771р. територія сучасної Тернопільщини була розділена між Австрією і Росією. Це значно вплинуло на розвиток поселень, їх розміщення, особливості забудови, на умови життя і діяльності людей. Північна частина – до Росії, а решта території – до Австрії. У цих країнах існувало на той час кріпосне право, що стримувало розвиток міст. Також на чисельність населення міст і сіл Тернопільщини кінця XIX – поч. XX ст. значний вплив мала масова еміграція. Значних втрат зазнало населення області в роки першої світової війни і в післявоєнний період. Ще значніші зміни в чисельності і розселенні населення відбулися в області в роки другої світової війни і в післявоєнний період. В сучасний період в області намічені заходи для економічного і соціального розвитку міських і сільських населених пунктів.

За чисельністю населення Тернопільщина займає передостаннє місце серед областей України. На 1.01.1997 тут проживало 1172,3 тис. чоловік. Наша область належить до областей України з низькими темпами природного приросту населення. Зниження цих темпів спостерігається з середини 70-х років і пояснюється зменшенням показників народжуваності і зростанням смертності населення. Від’ємні показники природного приросту свідчать про процеси депопуляції сільського населення в області. Цьому сприяють також різноманітні види