ролі пасивного учасника ринку: продукцію забере той, хто виділив матеріально-технічні ресурси, і не ведуть маркетингових досліджень.
По-друге, для райагрохімів виконання таких постанов теж економічно невигідне, оскільки їхні витрати компенсувалися сільськогосподарськими товаровиробниками по залишковому принципу (якщо було чим).
По-третє, виконання такої схеми вимагає оформлення великої кількості документів (договорів, актів, відомостей, реєстрів і т.д.), що веде до додаткових витрат і втрати оперативності.
По-четверте, невиконання зобов'язань по розрахунках з хімічними підприємствами змушує їх відмовлятися від постачань мінеральних добрив на внутрішній ринок і шукати ринки збуту за рубежем.
Реформування сільгосппідприємств, що відбувається 2000-2001 року, відбилося й у схемі постачань мінеральних добрив. Забезпечення сільськогосподарських виробників мінеральними добривами відбувається за новою схемою. Наскільки ефективною вона буде можна говорити восени – після збирання врожаю. Відзначимо тільки, що по постанові №340 від 17 лютого 2000 року "Про механізм забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами в 2000 році" передбачалося поставити 300 тис. живильних речовин, інші будуть поставлятися по прямих і регіональних контрактах.
орієнтація ВИРОБНИЦТВА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ на внутрішній ринок
За підсумками 2000 року обсяг виробництва продукції мінеральних добрив склав 2304 тис. тонн., причому в порівнянні з 1999 р. виробництво скоротилося на 0,6%. У цілому ж по хімічній галузі зростання виробництва в 2000р. склало 5%.
У середині 2001 р. відставання у виробництві добрив у порівнянні з аналогічними періодами минулих років стає вже боле помітним. Змінюється і структура виробництва. В Україні абсолютно домінує виробництво азотних добрив, причому їхня частка має тенденцію до збільшення. У 2000 році виробництво азотних добрив збільшилося на 6,9% у порівнянні з 1999 роком — до 2 201,9 тис. тонн.
Причина «відставання» виробництва міндобрив від зростання виробництва в Україні й у хімії зокрема, складається в поступовій «переорієнтації» виробництва міндобрив із зовнішнього ринку на внутрішній. Причому переорієнтація ця відбувається «не від гарного життя». Справа в тому, що проти українських виробників мінеральних добрив порушений цілий ряд антидемпінгових розслідувань і зовнішні ринки для них поступово закриваються.
Євросоюз уже ввів антидемпінгові мита на постачання з України аміачної селітри і карбамідно-аміачної суміші. Торік Європейська Комісія також почала антидемпінгове розслідування по імпорту в країни Європейського Союзу українського карбаміду. Таким чином, на зовнішніх ринках українські добрива особливо ніхто не чекає. Зате відбулося збільшення можливостей для постачань добрив на внутрішній ринок завдяки більш активному фінансуванню українського села з боку банків, у результаті чого в аграріїв з'явився платоспроможний попит на міндобрива.
Українські хімічні підприємства протягом лютого-червня поточного року поставили на внутрішній ринок більш 600 тис. тонн азотних добрив у перерахунку на 100% живильних речовин, що більш ніж у два рази перевищує рівень аналогічного періоду 1999 року (близько 250 тис. тонн). Збільшення обсягів постачань азотних добрив на внутрішній ринок і зниження частки їхнього експорту здійснювалися з метою виконання державної програми «Зерно-2001» і пріоритетного забезпечення міндобривами внутрішнього ринку. Найбільшим попитом у вітчизняних сільгоспвиробників користалася і продовжує користатися аміачна селітра, тому в її виробництві мав місце значний ріст. В Україні аміачну селітру на сьогоднішній день роблять ВАТ «Концерн «Стірол», ВАТ «Рівнеазот», Сєвєродонецкий «Азот», Черкаське ВАТ «Азот», «Дніпроазот» і Одеський припортовий завод.
У цілому, рекордний за останні 4 роки врожай в Україні в 2001 році був вирощений саме завдяки кращій, ніж у 1998-2000 р. забезпеченості міндобривами. Якщо подібна тенденція буде продовжуватися, українські виробники міндобрив остаточно переорієнтуються на внутрішній ринок.
Таблиця 1. Обсяг виробництва міндобрив в Україні в 1998–2001 р. по місяцях, тис. тонн
Місяць | 1998 | 1999 | 2000 | 2001
Січень | 167,4 | 195,1 | 216,8 | 205,9
Лютий | 133,4 | 200,1 | 204,9 | 182,5
Березень | 156,1 | 245,4 | 216,1 | 208,2
Квітень | 171,8 | 195,0 | 204,7 | 223,5
Травень | 199,3 | 212,5 | 197,1 | 191,5
Червень | 151,5 | 157,9 | 149,9 | 149,0
Липень | 151,4 | 153,2 | 157,4 | Немає даних
Серпень | 152,6 | 164,0 | 203,3 | Немає даних
Вересень | 143,6 | 177,0 | 191,0 | Немає даних
Жовтень | 178,3 | 192,3 | 199,6 | Немає даних
Листопад | 161,7 | 201,8 | 166,1 | Немає даних
Грудень | 168,8 | 225,0 | 197,5 | Немає даних
Усього за рік |
1935,9 |
2319,3 |
2304,4
Таблиця 2. Найбільші виробники азотних мінеральних
добрив в Україні в 2000 р.
№ | Підприємства | Обсяг виробництва, тис. тонн
1 | Концерн «Стірол» | 578,2
2 | ВАТ з іноземними інвестиціями «Азот» (Черкаси) | 461,1
3 | Сєвєродонецьке державне виробниче підприємство «Об'єднання «Азот» | 288,1
4 | Одеський припортовий завод | 319,5
5 | «Дніпроазот» | 305,5
6 | «Укрзовніштрейдінвест» (Северодонецк) | 89,5
7 | «Рівнеазот» | 90,0
8 | Інші | 70,0
Всього : | 2201,9
НАЙБІЛЬШІ ВИРОБНИКИ МІНДОБРИВ
«Стірол»
Обсяг реалізації продукції ВАТ «Концерн «Стірол» у 2000 році склав 798,4 млн. грн. проти 527,5 млн. грн. у 1999 р. Балансовий прибуток за той же період зріc з 88 млн. грн. до 211,7 млн. грн. У 2000 році «Концерн «Стірол» збільшив обсяг виробництва карбаміду на 7,6% у порівнянні з 1999 роком (до 860 520 тис. тонн), аміачної селітри — на 55,8% (до 519 162 тонн), полістиролу — на 37,9% (до 32 771 тонн). Одночасно концерн скоротив виробництво аміаку на 11,8% — до 1 127 525 тонн. Підприємство є єдиним виробником полістиролу в Україні. На частку «Стіролу» приходиться 25,9% від загального обсягу виробництва аміаку в Україні і 28,4% від загального