Черкаський «Азот»

ВАТ «Азот» (Черкаси) спеціалізується в основному на виробництві аміаку (17–18% виробництва в Україні) і карбаміду. ВАТ в 2000 р. зробило 758,6 тис. тонн аміаку (як і в 1999 р.) і 461,1 тис. тонн азотних добрив у перерахуванні на 100% азоту, збільшивши їхнє виробництво на 6,4%.

Особливості розміщення виробництва мінеральних добрив В УкраїнІ

Хімічна промисловість України, як і решта галузей проми-словості, за радянських часів розвивалася, задовольняючи на-самперед потреби Москви. Тому її структура нині не зовсім відповідає потребам народного господарства нашої країни. Крім того, у спадок від командно-адміністративної системи країні дісталися підприємства здебільшого із застарілим устаткуванням і мало ефективними очисними системами. Тому розвиток хімічної промисловості України за ринкових відносин починає чимдалі більше залежати від екологічних проблем.

Особливістю української промисловості, що робить мінеральні добрива, є віддаленість від сировинної бази і близькість до портів Чорного моря.

В даний момент у структурі українського виробництва мінеральних добрив домінують азотні:карбамід, аміачна селітра, сульфат амонію.

Потужності по виробництву інших видів добрив незначні чи ж не використовуються. У 2000 році зі зроблених в Україні 1,554 млн тонн мінеральних добрив на частку азотних приходиться 94%, фосфорних — 5% і калійних — 1%.

У цілому перспективи зовнішньої торгівлі для українських виробників добрив виглядають досить непоганими. По оцінках українських виробників восени 2000 року склалася досить сприятлива кон'юнктура на світових ринках. Особливо це стосується азотних добрив і аміаку. Багато виробників азотних добрив сподіваються в 2001 році збільшити експорт.

Для українських підприємств перспективним виглядає міжурядова угода, що укладена з Угорщиною про спеціальні квоти на постачання аміачної селітри українськими підприємствами. Це може відкрити для наших виробників ринок Центральної Європи за умови, що українська сторона буде дотримувати обговореного рівня цін і обсягів постачань.

Однак ускладнюють ситуацію антидемпінгові процеси, що починаються у Європі у відношенні карбаміду й аміачної селітри із СНД і ряду азіатських країн, що може закрити надовго європейський ринок для наших підприємств.

До того ж деякі українські виробники побоюються, що з настанням зими стане відчуватися значний дефіцит газу і, як наслідок, виростуть ціни на енергоносії і виробничі витрати. І українська продукція не зможе настільки успішно конкурувати на зовнішньому ринку з продукцією Росії та інших країн.

Крім того, викликає стурбованість у наших підприємств положення з закупівлями добрив Індією й агресивною політикою китайських компаній на азіатському ринку. Що стосується традиційного для продукції із СНД ринку Латинської Америки, то тут нашим експортерам доведеться, мабуть, випробувати досить жорстку конкуренцію з боку близькосхідних і азіатських виробників.

Фосфоромісткі добрива

В українському виробництві частка фосфорних добрив, як уже було сказано, складає приблизно 5%. Причому виробництво цих добрив в Україні цього року знизилося більш ніж у два рази.

Всі основні українські виробники цієї продукції знизили виробництво: «Рівнеазот» — на 52%, «Сумихімпром» — на 17%, Придніпровський хімзавод — на 73%.

Підприємства, що випускають фосфорні добрива, працюють на імпортній сировині (апатити Кольського півострова) та на місцевих фосфоритах. Найбільшими підприємствами є Він-ницький і Костянтинівський хімзаводи, Одеський суперфос-фатний завод, Сумське ВО «Хімпром», металургійний завод «Азовсталь», де з доменних шлаків виготовляють фосфорні добрива (фосфатшлаки).

Коксохімічна промисловість - комплексоутворююча галузь основної хімії. Вона добре поєднується з металургійним вироб-ництвом. Так, низькокалорійний доменний газ використовується для обігрівання коксових печей. В свою чергу, висококалорійний газ, що утворюється при коксуванні вугілля, передається в мартени для виплавлення сталі і на прокатне виробництво. Крім того, з нього виробляються азотні добрива. Коксохімія є базою для розвитку великої кількості супутніх і допоміжних підпри-ємств, які переробляють доменні і коксові гази, феноли, смоли тощо. З них виробляють сірчану кислоту, медичні препарати, пестициди і гербіциди, барвники, пластмаси, мінеральні добрива.

Калійні добрива

Українське виробництво калійних добрив у 2000 році цілком зосереджене в м.Калуш Івано-Франківської області. Роздольське і Стебницьке підприємства випуск продукції практично припинили. Калушський калійний завод ВАТ «Оріана» відчуває проблеми з забезпеченням сировиною, тому не може в повному обсязі задовольнити потреби внутрішнього ринку.

Калусько-Долинський вузол об'єднує підприємства Калуша, Долини, Вигоди і Рожнятова. Крім виробництва калійних добрив, магнію на ВО «Оріана» у Калуші до складу вузла входять гірничодобувна, газова, нафтопереробна та інші галузі.

Азотні добрива й аміак

В Україні серед азотних добрив найбільший обсяг виробництва приходиться на карбамід, що пояснюється його експортною спрямованістю. У 2000 році на долю карбаміду приходилось більш 61% усього випуску азотних добрив, питома вага аміачної селітри складала майже 31%, сульфату амонію — більш 4,5% і карбамідоаміачної суміші - близько 3%.

17 хімічних і коксохімічних підприємств роблять азотні добрива в Україні. У 2000 році було зроблено 3,015 млн тонн карбаміду.

В Україні лідерами по випуску карбаміду є ВАТ «Стирол» (Горлівка) і ВАТ «Дніпроазот» (Дніпродзержинськ). У 2000 році ці два підприємства випустили близько 48% від загального виробництва карбаміду.

Аміачної селітри в 2000 році в цілому по Україні було випущено 1,516 млн тонн. Більш 56% від загального виробництва цієї продукції приходиться на ВАТ «Азот» (Черкаси) і ДПП об'єднання «Азот» (Сєвєродонецьк).

ВАТ «Авдіївський КХЗ», ГГМК «Криворіжсталь» і ВАТ «Запоріжкокс» забезпечили випуск більш ніж 57% загальноукраїнського виробництва сульфату амонію. Усього ж цієї продукції в 2000 році було зроблено 223,2 тис. тонн.

Карбамідоаміачну суміш в Україні випускає