Польща – одна з країн постсоціалістичної Європи, сучасна територія якої сформувалася після Другої світової війни. Польща – країна з вигідним економіко-географічним положенням, різноманітним господарством, розгалуженою системою зовнішньоекономічних зв’язків. За останні роки економічні та політичні реформи дали змогу Польщі за короткий час здобути статус асоційованого члена Євросоюзу.

Польща – республіка з президентом, що обирається строком на 5 років, та Сеймом, що виконує функції парламенту. Впливовою суспільною силою в державі є профспілки. Кількість політичних партій сьогодні сягає трьох десятків.

Територія Польщі становить 312 тис. кмІ. За площиною Польща займає сьоме місце в Європі. Простягається країна з заходу на схід на 689 км, а з півдня на північ – 649 км. Державні кордони простягаються на 3538 км. Польща межує з Україною, Чехією, ФРН, Білоруссю, Словаччиною та Литвою.

Вигідність положення країни визначається виходом до моря транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Майже вся територія країни являє собою басейни Вісли та Одри.

Польща – рівнинна країна, середня висота над рівнем моря – 173 м. Великі рівнини займають ѕ всієї території.

Клімат. Польща розташована в поясі помірного клімату. Кліматичні особливості визначаються положенням в зоні циркуляції повітряних мас, які формуються над Атлантичним океаном, завдяки чому погода дуже мінлива. Розрізняють шість пір року: рання весна (0°– +5°С), весна (+5°– +15°С), літо (вище +15°С), осінь (від +5° до +15°С), пізня осінь (від 0° до +5°С) і зима (нижче 0°С).

Середня кількість опадів – близько 600 мм. Дуже багато опадів випадає в Карпатах і Судетах (800-1500 мм за рік).

Гідрографія. Польща нараховує 9300 озер, які займають більше 1 га території. Великі ріки країни – Вісла та її притоки Буг і Нарев, Сан, Одра з притоками Варта і Ніса Лужицька.

Грунти. На більшій частині території Польщі переважають дерново-підзолисті, дерново-карбонатні грунти та чорноземи.

Флора і фауна. Лісами вкрито до 20% території. Переважають соснові та змішані бори. Флора країни відзначається середнім багатством видів – 2200. Фауна Польща нараховує 84 види ссавців, 358 – птахів, 74 – риб, 225 – молюсків. Також збереглися рідкісні тварини – зубри, рисі, лісові коти, бобри, лосі, вовки.

Населення Польщі становить 38 млн чоловік. Польща вважається однонаціональною країною – поляки становлять 98,7% населення.

Після Другої світової війни у країні збільшилась чисельність шлюбів, що сприяло росту народжуваності. Завдяки державним заходам кількість населення зросла на 11 млн чоловік.

Природний приріст на всій території відповідає середньому європейському рівню.

Статевий склад населення – чисельність жінок переважає над чисельністю чоловіків.

Працездатне населення становить 60%. У сільському господарстві зайнято 23% чоловік, в індустріальній та обслуговуючій галузях – 37,4 та 39,6% відповідно.

Розвинутий процес урбанізації. У містах проживає близько 60% населення, на території країни розміщено 9 міських агломерацій.

Господарство Польщі досить розвинуте та багатогалузеве. До Другої світової війни країна мала переважно аграрну спеціалізацію. 65% населення проживало в сільській місцевості й займалося сільським господарством. У промисловості значним був вплив іноземного капіталу. В роки побудови соціалізму (1945 – 90-і рр) Польща зазнала впливу індустріалізації, передусім набули розвитку галузі важкої промисловості.

Сільське господарство. В Європейському регіоні Польща посідає помітне місце за виробництвом картоплі, жита, льону, молока, тютюну, зерна, м’яса, цукрових буряків. Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву. Під зерновими культурами зайнято 56% площі сільськогосподарських угідь, кормовими – 18%, картоплею – 16%, технічними, овочевими культурами – 5%. Посіви льону поширені на північному сході. Тваринництво займає у сільськогосподарському виробництві 46%. Складною проблемою є недостатній розвиток кормової бази для тваринництва. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та свиней. На північному та в Карпатах вирощують м’ясо-вовняні породи овець.

Найвищу товарність і високий рівень механізації мають центральні й західні райони Польщі.

Промисловість. З-поміж країн постсоціалістичної Європи Польща найкраще забезпечена корисними копалинами. Головне багатство країни – кам’яне вугілля, за покладами якого вона займає перше місце в Європі. Значні запаси сірки, міді, цинку, бурого вугілля (Турошов, Конін) та кам’яної солі.

У Польщі розвинуті такі галузі промисловості, як машинобудування (точне і загальне), хімічна, будівельна, паливно-енергетична. Нафтопереробка Польщі розвивається на сировині з Близького Сходу. Металообробні галузі промисловості орієнтовані на вітчизняну сировину. Підприємства чорної металургії (Краків, Ченстохов, Варшава) певною мірою залежать від радянських поставок.

Внаслідок економічного прогресу в загальній промисловості збільшилась частка машинобудівної галузі, електротехнічної, електронної промисловості, виробництво транспорту (Катовицьке, Вроцлавське, Опальське, Познанське, Варшавське воєводства), хімічної галузі (Гожов, Торун, Тулави, Щецин). В той же час зменшилась частка традиційних галузей промисловості – вугледобувної (Катовицьке та Вроцлавське воєводства), харчової.

У невеликих містах та селах розміщуються переважно підприємства харчової, деревообробної, будівельних матеріалів промисловості.

Транспортна система. У Польщі залізниці перевищують автошляхи за протяжністю та можливостями. Найбільш завантажені залізниці Верхньосілезького району, яким перевозять вітчизняне вугілля. автомобільні вантажні перевезення перевищують залізничні. Особливо густа мережа автошляхів на заході, південному заході та у центрі. Річкові перевезення здійснюються річками Одра, Вісла, каналами. Морські порти – Щецин, Гданськ, Гдиня. Новим видом транспорту є трубопровідний, що має східно-західний напрям. Нині будується мережа трубопроводів меридіонального напрямку для закупівлі північноєвропейської та близькосхідної нафти.

Зовнішньоекономічні зв’язки. Після Другої світової війни вони були зорієнтовані переважно на країни соцтабору. Але сучасні показники зовнішньої торгівлі з постсоціалістичними країнами невисокі.

Нині головними статями експорту є продукція машинобудування (43%). На експорт іде вугілля, мідь,