Розвивається промисловість будівельних матеріалів, легка промисловість.

У сільському господарстві зайнята п'ята частина економічно активно-го населення і виробляється 12% ВВП. Різноманітні ґрунтово-кліматичні умови дають змогу вирощувати майже всі культури помірного поясу. Ріл-ля займає лише 18% сільськогосподарських угідь. Найбільші площі ріллі освоєні на півночі, де з початку 1950-х років освоювалися цілинні землі.

Головна галузь землеробства — зернове господарство. Близько 60% усіх посівів зернових припадає на яру пшеницю, решта — на ячмінь. На півночі ще вирощують соняшник, на півдні — озиму пшеницю і кукуру-дзу, вздовж Сирдар'ї — рис. З технічних культур на півдні вирощують бавовник, цукровий буряк, тютюн. У передгір'ях розводять виноградники і сади.

Головна галузь тваринництва — вівчарство, поголів'я якого скорочується у даний час.

Розведення великої рогатої худоби м'ясного напрямку приурочене до степів північної і східної частини республіки. Молочний напрямок характерний для приміського господарства.

У Казахстані традиційно розвиваються конярство і верблюдництво (Західний і Південний райони). Свинарство поширене в районах з переважанням російського і українського населення. У республіці виробляють шерсть, м'ясо, каракуль. Рибопереробна зосереджена вздовж Уралу і на Каспії.

Враховуючи великі розміри території, можна оцінити роль транспортного комплексу, основою якого є залізничний транспорт. Його частка ста-новить 95% вантажообігу країни. Найстарішою є залізниця Оренбург-Ташкент. Важливе трансказахстанське значення має магістраль Семипала-тинськ-Алмати-Лугове-Шимкент-Арись. Третя, що перетинає всю краї-ну, дорога — Петропавловськ-Акмола-Караганда-Мойинти.

На півночі республіки проходять транссибірські магістралі (північна, центральна, південна). У 1990 р. завершилось будівництво сполучної діля-нки з Китаєм, що посилило значення Казахстану як транзитної держави. Частка автотранспорту становить 3% вантажообігу. Центральна частина країни майже не має впорядкованих доріг.

Розвивається авіаційний транспорт, у т.ч. міжнародний, а також річковий. Здійснюється судноплавство по Каспійському морю.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Близько половини вантажообігу країни припадає на зовнішні перевезення, причому вивіз набагато переважає ввіз.

В останні роки, у зв'язку з появою великих інвестиційних проектів, з розвинених держав у Казахстан надходить велика кількість валюти на реконструкцію чи будівництво нових підприємств. Росія бере активну участь в акціонуванні багатьох підприємств, але частіше тендери виграють інозе-мні компанії.

Істотним є те, що Казахстан разом з Росією, Білоруссю, Киргизста-ном та Таджикистаном входять у Євразійське економічне співтовариство (ЄАЕС), що дає змогу реально знизити вартість і час перевезень.

У жовтні 1997 р. оприлюднено „Стратегію розвитку Казахстану” на період до 2030 р. Кредитні лінії відкрили США, Японія, ФРН, Оман, Франція, Великобританія, Австрія, Китай, Індія, Пакистан.

Казахстан підтримує торговельні зв'язки з 124 державами. Основними видами експортної продукції є чорні і кольорові метали, мінеральні продукти, включаючи рудну сировину та паливо, а також нафта і нафтопроду-кти. У структурі імпорту значну питому вагу займають машини, устатку-вання, транспортні засоби, паливно-енергетичні ресурси, а також цукор, чай та ін.

Основні постачальники імпорту в республіку — Німеччина, Австрія, Китай, Монголія, Туреччина, Південна Корея, Італія та Росія.

Ведеться робота по реалізації проекту створення Каспійського трубопровідного консорціуму за участю компаній "Лукойл", "Роснафта", "Транснафта" (Росія), "Мобіл Ойл", "Шеврон" (США), "Аджіті" (Італія) і "Брітіш газ" (Великобританія).

Розвивається сфера туризму. На території республіки знаходяться такі відомі курортні зони, як Медео, Кокчетав та ін.

Баянаульський природний національ-ний парк; заповідники Алматинський, Аксу-Джабагли, Барсакельмес, Кургальджинський, Маркакольський, Наурзумський.

В Алмати (столиця в 1929-1997 рр.) — дерев'яний православний собор зав-вишки 56 м (1907 р.); музеї: Націо-нальний, Мистецтв, Археології та етнографії при АН Казахстану, Будинок-музей М. Ауезова; Національна художня галерея, ботанічний сад; побли-зу міста — урочище Медео з відомим високогірним катком і спортивним комплексом, в урочищі Чимбулак — центр гірськолижного спорту.

У Кокчетаві — меморіальний музей В. Куйбишева, Краєзнавчий музей.

У Семипалатинську — меморіальні музеї А. Кунанбаєва, Ф. Достоєвського.

У Таразі (до 1997 р. — Ауліє-Ата, Мірзоян, Джамбул, Жамбил) — гроб-ниці (VII-VIII ст.), мавзолей Карахана (Х-ХІ ст.), лазні (Х-ХІ ст.), Крає-знавчий музей у мавзолеї Шах-Танкур; поблизу міста в с. Головачовка — мав-золеї Бабаджі-хатун (X-XI ст.) і Айша-бібі (XI-XII ст.).

У м. Туркестан — мавзолей-мечеть Ходжа Ахмеда Ясаві (XIV ст.); на пів-день від міста — руїни середньовічного міста Отрар із мавзолеєм Тимура (зав-вишки 44 м, XV ст.).

В Уральську — семиглавий право-славний собор (XX ст.), Історико-краєзнавчий музей.

У Форт-Шевченко — Меморіальний музей Т. Шевченка, Краєзнавчий музей.

У Шимкснті (до 1992 р. — Чим-кент) — Краєзнавчий музей, поблизу міста — руїни середньовічного міста Ісфіджаб (із XI ст. — Сайрам).

Оскільки казахи були кочовим наро-дом, то архітектурних пам'яток старо-вини збереглося мало. Це, передусім, мавзолеї та мечеті.