Народи уральської мовної сім'ї (карели, комі, удмурти, марійці, мордва) роз-селені здебільшого в Росії на Європейській Півночі та в Західному Сибіру.

До кавказької мовної сім'ї належать грузини, абхазці, кабардинці, черкеси, адигейці, чеченці, інгуші, аварці, лезгини та інші народи, що населяють Кавказ. Грузія заселена народами переважно кавказької мовної сім'ї, Азербайджан -тюркської, Вірменія - індоєвропейської.

Між країнами спостерігаються значні відмінності щодо основних характеристик розселення (табл. 13). Малозаселені північні, лісові, пустельні та гірські райони.

Пересічна густота населення в країнах регіону становить 13 чол. на 1 км2 і має відмінності в окремих країнах: від 129 у Молдові до б чол. на 1 км2 у Казахстані,

Урбанізація регіону пов'язана з рівнем економічного розвитку країн, співвідно-шенням основних галузей матеріального виробництва, відмінностями в природних, історичних і соціально-економічних умовах. Тож у країнах Східної Європи та Закав-каззя переважає міське населення, в більшості країн Центральної Азії — сільське. Процеси урбанізації йдуть нерівномірно. Основна кількість міст та міських агломе-рацій зосереджена в Східній Європі, тут знаходяться 17 з 23 міст-мільйонерів регіону.

Таблиця. Склад та основні параметри країн Східної Європи,

Північної та Центральної Азії

Країна |

Столиця |

Площа (тис. км2) |

Кількість населення (млн чоловік) | Густота населення (чол./км2) |

Частка міського населення (%) | Частка

корінного населення (%)

Вірменія | Єреван | 29,8 | 3,08 | 111 | 68 | 93,3

Азербайджан | Баку | 86,6 | 7,10 | 82 | 64 | 78,1

Грузія | Тбілісі | 69,7 | 5,40 | 78 | 66 | 68,8

Білорусь | Мінськ | 207,6 | 10,30 | 49 | 66 | 77,9

Казахстан | Алмати | 2717,3 | 16,09 | 6 | 67 | 42,0

Киргизька Республіка | Бішкек | 198,5 | 4,37 | 22 | 38 | 62,4

Молдова | Кишинів | 33,7 | 4,30 | 129 | 47 | 64,5

Росія | Москва | 17075,4 | 147,38 | 9 | 74 | 62,6

Таджикистан | Душанбе | 143,1 | 5,20 | 37 | 33 | 68,8

Туркменістан | Ашгабат | 488,1 | 3,02 | 7 | 46 | 68,4

Узбекистан | Ташкент | 447,4 | 20,30 | 46 | 41 | 68,7

Україна | Київ | 603,7 | 51,84 | 86 | 67 | 72,7

Структура зайнятості населення віддзеркалює спеціалізацію та рівень розвиткy економіки країн. В європейській частині регіону проживає 75 % населення, тyт зосереджено до 80 % виробничих потужностей, виробляється майже 4/5 про-дукції промисловості та сільського господарства. В азіатській частині, де знахо-дяться великі запаси природних ресурсів, проживає тільки четверта частина населення регіону.

У регіоні в цілому основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (близько 70 %), проте структура зайнятості та розміщення трудових ре-сурсів істотно відрізняється. В державах Східної Європи близько 40 % трудових ресурсів зайнято в промисловості і до 20 % - у сільському господарстві, тоді як у більшості країн Центральної Азії переважає аграрний сектор економіки.

Співвідношення кількості трудових ресурсів, їх кваліфікація, розподіл за те-риторією та інші характеристики робочих місць дають змогу виділити країни та райони з надлишком трудових ресурсів та райони з їх нестачею. Не вистачає тру-дових ресурсів у Сибіру, на Далекому Сході, Крайній Півночі Росії. Надлишок трудових ресурсів спостерігається в країнах Центральної Азії (крім Казахстану), на Північному Кавказі в Росії, в Молдові, на заході Білорусі, де переважає мало-рухоме сільське населення.

За демографічними, соціально-економічними процесами, рівнем урбанізації та агломерації, характером використання трудових ресурсів виділяють три типи країн: східноєвропейські індустріально-урбанізовані, закавказькі перехідного типу та центральноазіатські аграрно-індустріальні, де переважають традиційні форми розселення.