РЕФЕРАТ

на тему:

“Загальні відомості про Закарпатську область”

Перша згадка про життя людей на території Закарпаття відноситься до періоду раннього палеоліту (близько 500 тис. років до н.е.). Сюди під тиском римлян з долин Сірета і Прута переселилися карпи - одне з фракійських племен. За думкою багатьох вчених від назви цього племені і дістали назву гори Карпати.

У ІХ-Х столітті територія входила до складу Київської Русі, у ХІ-ХІІІ ст. - до Угорщини, 1907-1918 роках - Австрії, 1918-1919 - Угорщини, 1919-1939 - Чехословаччини, 1939-1944 - Угорщини. Воз'єднання у жовтні 1944 р. з Радянською Україною стало новою сторінкою в історії краю.
      Закарпаття - наймолодша область України, утворена і входить до її складу з 22 січня 1946 року. За територіально-адміністративним поділом включає 13 районів, 4 міста обласного підпорядкування, 20 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів. Обласний центр - м.Ужгород, розташований на відстані 788 км шосейними дорогами та 898 км залізницею від м. Києва.

За своїм розташуванням область є географічним центром Європи, займає південно-західну частину Українських Карпат, Придунайську низовину, межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході - з Львівською та Івано-Франківською областями. Це характеризує її як регіон особливих геополітичних можливостей держави.

Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км2 або 2,1 відсотка території України.

Область є унікальною екологічною системою заходу України з різноманітним рельєфом та кліматичними умовами. Її територія на півночі захищена Карпатським хребтом, з північного заходу - Татрами, з півдня - західними Румунськими горами і Мараморошським масивом. Від інших регіонів України область відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1614 метрів над рівнем моря.

Близько 80 відсотків території краю займають гори, серед яких найвища точка України - гора Говерла (2061 м).
      На території області протікає 9429 потоків і річок, в основному гірських, внаслідок чого їм характерні часті раптові паводки, які наносять економіці області серйозні матеріальні збитки.

У горах протягом року випадає 1400, у нижній частині - 500-600 мм опадів, що зумовлює достатню зволоженість.

Внаслідок високих запасів поверхневих вод водозабезпеченість області у 6,5 раза перевищує середню по Україні. Запаси підземних вод дещо обмежені.

Перераховані фактори формують помірно-континентальний клімат, створюють цінний природний рекреаційний потенціал. Влітку середня температура становить +21oС, взимку - мінус 4oС. Вегетаційний період на низовині триває до 230, у передгір'ях 210-230, у горах 90-210 днів.
      Головне багатство краю - ліси. Лісистість території становить 56 відсотків. За площею лісового фонду область входить до першої п'ятірки, а за запасами деревини займає перше місце серед областей України. В залежності від вертикального поясу переважають дубово-грабові, дубово-букові, букові та хвойні ліси.

Щорічна заготівля в середньому біля 950 тис.м3 деревини, що відповідає розміру розрахункової лісосіки, дає можливість забезпечити сировиною лісопереробну, лісохімічну і меблеву промисловість. Це ставить на перше місце завдання комплексного відтворення природо-ощадливої лісоексплуатації, глибокої переробки деревини, функціонування меблевого виробництва, лісовідновлення, організації побічного користування лісу, організації рентабельного мисливського господарства.
      В Українських Карпатах збережені найбільші в Європі ділянки пралісів, унікальні угрупування альпійського поясу флори і фауни.
      Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
      Область має 462,2 тис.га сільськогосподарських угідь, у тому числі 200,9 - ріллі, 233,8 тис.га сіножатей та пасовищ. У розрахунку на одного мешканця припадає по 0,37 га сільськогосподарських угідь та 0,16 га ріллі, що відповідно у 2,3 та 4,2 раза менше, ніж в середньому по Україні. Грунти регіону оцінюються як середні. Переважають бурі гірсько-лісові (буроземи) та дерново-підзолисті з неглибоким гумусовим горизонтом та високою кислотністю. Однак родючість землі на 36 відсотків нижча, ніж у середньому в державі.

Природно-рекреаційні можливості області становлять 5,2 об'ємного та 5,1 відсотка вартісного потенціалу природно-рекреаційних ресурсів України. В її комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України родовищ та 30 типів досліджених мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними. Проте використовуються вони лише на 15 відсотків.

Джерелом соціально-економічного розвитку області можна вважати освоєння і розробку в екологічно безпечних масштабах розвіданих понад 30 видів корисних копалин, представлених 150 родовищами. Це зокрема нетрадиційних для держави поліметалів, перлітів, цеолітів, ліпаритів, покладів баритових руд, каоліну, інших. Здійснюється видобуток кам'яної солі, мармурового вапняку, мармуру, доломіту тощо.
      Розв'язання питань енергозабезпечення у перспективі може вирішуватися за рахунок гідроенергетичного потенціалу річок області, який становить четверту частину його в Україні. Зазначеній меті має служити експлуатація Русько-Комарівського газового родовища, розвідування покладів природного газу у Тячівському та Ужгородському районах.
      У підсумку, географічне розташування області, рельєф, ліси, мінерально-сировинні ресурси, зокрема мінеральні води, помірно- континентальний клімат, багатовікові традиції і самобутня культура багатонаціонального краю - основні фактори, які визначають зміст і формування економічного і соціального розвитку краю в умовах ринкової трансформації.
      Чисельність наявного населення області за попередніми даними станом на 5.12.2001 року склала 1257,7 тис.осіб, що становить 2,6 відсотка населення України. За його кількістю область серед інших регіонів займає 18, а за щільністю населення на 1 км2 (98 осіб) - шосте місце в державі.
      Населення помітно урбанізоване, 37 відсотків його проживає в міській місцевості, у тому числі 117,6 тис.осіб - в обласному центрі. П'ята частина