Офіційна назва: Народна Республіка Болгарія (НРБ)
Реферат на тему:
“Болгарія”
(економіко-географічна характеристика)
Офіційна назва: Народна Республіка Болгарія (НРБ).
Державний устрій: Болгарія - республіка з парламентським правлінням (за Конституцією РБ, прийнятою 12 липня 1992 року).
Глава держави - Президент, законодавчу владу здійснюють Народні збори, виконавчим органом влади є Рада Міністрів (уряд).
Географічне положення: площа Болгарії 111 000 км.
Максимальна відстань із заходу на схід 520 кілометрів, з півдня на північ - 330 кілометрів.
Болгарія має спільний кордон на півночі з Руминією, на заході з Югославією, на півдні- з Грецією та Турцією. Четверту частину території займають ліси, одні з найгустіших в центральній Європі.
Площа: 110,9 тис.кв.км
Адміністративний поділ: 9 областей
Населення - 8,98 млн. чол. В країні також проживають етнічні турки, цигани, греки, вірмени.
Столиця: Софія, (1,2 млн.жителів).
Найбільші міста: Пловдив(358 тис.), Варна(294 тис.), Русе(180тис).
Мова: Офіційна мова- болгарська, яка належить до групи слов'янських мов.
На всіх курортах, в туристичних центрах та готелях персонал володіє російською, англійською, німецькою, французькою мовами.
Релігія: Переважає православне християнство.
Державне свято:3 березня - День визволення від османського іга ( 1878р.).
Державний прапор: Державний прапор Болгарії складається із білої, зеленої та червоної горизонтальних полосок з гербом у лівій верхній частині.
Біла полоса - символ миру та свободи, зелена- природні багатства країни, червона- символ мужності і крові патріотів, яка пролита у боротьбі за незалежність.
Прапор у такому вигляді існує ще з 1947 року.
Державний герб: Герб Республіки Болгарії являє собою стоячого на задніх лапах золотого коронованого лева на червоному фоні у формі щиту, під яким напис:
"Сила в об'єднанні". Щит тримають два золотих коронованих прямостоячих левів з лівої та правої сторін. Вони стоять на зхрещених дубових гілках із жолудями.
Грошова одиниця: лев = 100 стотинок.
Членство у міжнародних організаціях: Болгарія - член ООН (з1955).
Економіка країни
Економіка Болгарії завжди носила відкритий характер, значна частина ВНП країни формується через зовнішню торгівлю.
Болгарія експортує продукцію машинобудування, кальційовану соду, хімічні добрива, медикаменти, тютюн, овочі, фрукти у свіжому та переробленому виді.
В імпорті переважають енергоносії, сировина для металургійної та хімічної промисловості, автомобілі і товари народного споживання.
Важлива галузь - туризм (до 1 млн. туристів щорічно відвідують країну).
Ознаки пожвавлення, що намітилися в економіці країни протягом 1994-1995 рр. (ВВП збільшився відповідно на 1,8 і 2,6%), не змогли перебороти глибокої кризової тенденції в економіці, що розпочалася в 1990 році. Нестійкість виразилася, зокрема, у значному дефіциті держбюджету, пов'язаному з низьким збиранням податків в умовах збитковості держпідприємств, а також із величезним державним боргом, що перевищував обсяг ВВП на 20%.
Остання обставина і слугувала однією з причин кризи, що виникла у 1996 році. Інша причина - повільні темпи реформування економіки. Уряд на чолі із соціалістом Ж.Віденовим (1995-1996 рр.), як і всі попередні кабінети з 1990 року, не наважився на прискорення реформ, побоюючись високих соціальних витрат. Практично була зупинена приватизація. Уряд намагався зберегти контроль над виробничою сферою, не допустивши при цьому економічного спаду; гальмувалася діяльність іноземних інвесторів.
В умовах слабкості фінансової дисципліни, корумпованості вищого керівництва банків, кошти платників податків і дрібних вкладників перекачувалися у приватні банки і нерідко вивозилися за межі. У результаті діяльності фінансових пірамід багато людей втратили свої кошти. Значні кредити, видані банками у вигляді позичок збитковим підприємствам, здебільшого повернути не вдалося.
Ситуація погіршувалася в 1996 році, особливо в другому півріччі. Болгарія понесла значні збитки внаслідок введення ембарго на торгівлю з колишньою Югославією. Додаткові труднощі викликала "хлібна криза". Незважаючи на гарний врожай попереднього року, у 1996 році стало не вистачати хліба через масований експорт зерна в 1995-му і широкої контрабанди. На початку 1997 року перед Болгарією постала необхідність імпортувати 450-500 тис. тонн продовольчого зерна.
У другій половині 1996 року були закриті 64 хронічно збиткові промислові компанії, у листопаді оголошені банкрутами 9 комерційних банків і ще декілька банків узяті під особливий контроль. Розвиток фінансової кризи призвів до скорочення валютних резервів країни, швидкого падіння курсу лева, росту інфляції. За наявності величезного державного боргу валютні резерви зменшилися протягом 1996-го із 1236 млн. дол. до 506 млн. Курс долара з 70,7 лева за 1 долл. на початку року підскочив до 500 левів під кінець року і 2000 наприкінці лютого 1997 року. Споживчі ціни в грудні 1996 року виросли на 310,8 відсотків у порівнянні з груднем 1995, тобто більш як у 4 рази.
Різко знизився рівень життя більшості населення. Якщо в 1990 році середня заробітна плата складала 200 дол., то до кінця 1996 року вона впала до 25-30 дол. За межею бідності знаходилося 80 відсотків населення, рівень безробіття на кінець року наблизився до 17 відсотків економічно активного населення.
Найбільш вагомими результатами економічної політики уряду вважається досягнення певної макроекономічної і фінансової стабілізації; подолання падіння обсягів виробництва в окремих галузях промисловоті; зростання довіри до банківської системи; позитивні результати у боротьбі зі злочинністю; залучення до країни іноземного капіталу (найбільші інвестиції з ФРН).
Проблематичним залишається обслуговування зовнішнього боргу держави, складна ситуація у промисловості (сьогодні виробничі потужності підприємств використовуються на 60 відсотків, лише 10 відсотків підприємств Республіки Болгарії працють на повну потужність).
В програмі "Болгарія - 2001" уряд Об'єднаних демократичних сил взяв на обов'язок знайти альтернативні варіанти поставкам енергоносіїв з Російської Федерації. Це питання тісно пов'язане з економічною безпекою країни. Республіка Болгарія не має власних паливно-енергетичних