У Фінляндії сільське і лісове господарство нерозривно пов'язані між собою. Більшість селян нарівні з орними землями володіють значними лісовими ділянками. Понад 60% лісопокритих земель належить фермерам. На початку 1990-х років приблизно 1/6 доходів фермери одержували від заготівель лісу.

Ліси Фінляндії в основному складаються із сосен, ялинок і берез. Деревина використовується для виробництва фанери, целюлози, паперу.

Гірничодобувна промисловість

Запаси корисних копалин у Фінляндії невеликі, а їх видобуток почався відносно недавно. Серед корисних копалин найбільш важливе значення має цинк, але частка Фінляндії в його світовому виробництві невелика. Наступне місце посідає мідь, яку добувають на рудниках Оутокумпу і Пюхясалмі, потім залізна руда і ванадій. Металеві руди становлять приблизно 40% вартості продукції гірничодобувної промисловості. У Торніо ведеться видобуток хрому і нікелю.

Енергетика

Фінляндія має великий гідроенергетичний потенціал, але він використовується лише наполовину, оскільки в умовах невеликих перепадів висот освоєння цих ресурсів ускладнюється. Більше ніж половина гідроенергетичних потужностей Фінляндії зосереджена на ГЕС, побудованих на ріках Кемійокі, Оулуйокі і Віронкоскі. Майже вся важка індустрія Фінляндії базується на споживанні великої кількості електроенергії. Залізниці країни в основному електрифіковані. Фінляндія посідає друге місце у світі з видобутку торфу. Атомна енергетика почала розвиватися в 1970-х роках, коли були побудовані дві АЕС недалеко від Гельсінкі. Реактори і паливо для них були поставлені СРСР. У 1980-х роках були споруджені ще дві атомні станції, закуплені у Швеції.

Обробна промисловість

В обробній промисловості домінують "лісові" галузі, що випускають целюлозу, папір і пиломатеріали. Приблизно 2/3 продукції цих галузей йде на експорт. Обробка деревини хвойних порід зосереджена у районі Фінської затоки, куди надходить сировина з Озерного краю. Близько 30% паперової продукції становить газетний папір; крім того, випускаються картон, обгортковий папір і високоякісний папір для банкнот, акцій та інших цінних паперів. Пиломатеріали були важливим експортним товаром ще в середині ХІХ ст. На початку 1970-х років у Фінляндії діяло вдвічі менше лісопильних підприємств, ніж на початку ХХ ст., але продукція цієї галузі утримувалася на рівні 1913 (7,5 млн. куб. м на рік).

Після Другої світової війни у Фінляндії почали інтенсивно розвиватися металургія і машинобудування. Ці галузі виникли у зв'язку з необхідністю виплати СРСР репарацій у вигляді суден, верстатів, електричного кабелю й інших товарів. Великий сучасний металургійний комбінат знаходиться в Раахе, а невеликі заводи є в багатьох містах південно-західної Фінляндії. Випускаються машини й устаткування для целюлозно-паперових підприємств, сільськогосподарська техніка, танкери і криголами, кабель, трансформатори, генератори й електромотори.

Хімічна промисловість також почала розвиватися після Другої світової війни. Ця галузь виробляє синтетичні волокна і пластмаси з відходів деревообробної промисловості, фармацевтичну продукцію, добрива і косметику. Фінляндія популярна також високоякісними кустарними виробами - декоративними тканинами, меблями і скляним посудом.

Транспорт і зв'язок

Державні залізниці Фінляндії сконцентровані в південній частині країни. Їх загальна довжина - 5900 км, причому електрифіковані лише 1600 км. Хоча система автомобільних доріг була розширена, а парк приватних автомашин значно зріс у 1960-1970-х роках, інтенсивність дорожнього руху у Фінляндії все ще невелика порівняно з іншими скандинавськими країнами. Автобусне сполучення влітку здійснюється аж до крайніх північних районів. Довжина автомобільних доріг сягає 80 тис. км. Мережа судноплавних водних шляхів довжиною 6,1 тис. км, що включає канали між численними озерами, має винятково важливе значення для пасажирських і вантажних перевезень. Взимку судноплавство по каналах здійснюється за допомогою криголамів. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловіса, Оулу, Порі, Раума, Усикаупункі, Варкаус.

У 1998 р. у Фінляндії нараховувалося більше мобільних телефонів на душу населення (50,1 на 100 жителів), ніж у будь-якій іншій країні світу. Корпорація "Нокіа", заснована у Фінляндії, є найбільшим світовим виробником мобільних телефонів. Фінляндія лідирує також у розвитку системи Інтернет. Особливо високим рівнем використання цієї системи зв'язку відрізняються університети.

Місцеві лінії - широко розвинута мережа кабельного, радіорелейного і стільникового зв'язку, що забезпечує всі місцеві потреби.

Міжнародні лінії - 1 морський кабель, доступ до системи Інтелсат забезпечується через шведський супутник, 1 супутник Інмарсат (над Атлантикою й Індійським океаном). Цей супутник Фінляндія використовує разом зі Швецією, Норвегією, Данією та Ісландією.

Зовнішня торгівля

Більша частина зовнішньої торгівлі Фінляндії припадає на частку країн Західної Європи, особливо Німеччини, Швеції і Великобританії, куди в основному експортується продукція целюлозно-паперової промисловості.

Торгівля з колишнім СРСР велася переважно на бартерній основі, що оформлялася п'ятирічними угодами; на початку 1980-х років Фінляндія направляла туди до 25% експорту, особливо продукцію металургії і машинобудування. У 1991 Фінляндія прийняла рішення про переорієнтацію зовнішньоторговельних операцій, і експорт сідниць у Росію скоротився до 5%. Це особливо сильно позначилося на стані суднобудування і текстильної промисловості, які давно працювали на стабільний радянський ринок.

Фінанси

У 1980-х роках фінансовий ринок Фінляндії зазнав значних і стрімких реформ. Була знижена роль держави, на початку 1980-х років було дозволено іноземним банкам працювати в країні, а з 1991 р. - відкривати свої філії. Банк Фінляндії "Suomen Pankki", створений у 1811 р., є Центральним банком країни і відповідає за фінансову стабільність країни.