Реферат на тему:

Кримські гори. Рельєф Кримських гір

Загальний огляд природних умов Кримських гір.

а. Клімат.

Кримські гори належать до гірської кліматичної області. Клімат Кримських гір змінюється від субтропічного з м'якою зимою і жарким посушливий літом на Південному березі Криму до прохолодного, вологого з сильними вітрами на яйлах.

Характерною особливістю гірської кліматичної області є прояв вертикальної поясності. Це проявляється в зміні температури залежно від висоти в зміні ландшафтів. В гірських умовах випадає велика кількість опадів (745-1450 мм.) . Середньорічна температура невисока - майже +6 градусів.

Територія в південного заходу на північний схід Південного берега Криму належить до Середземноморської кліматичної області. Вона в півночі захищена від впливу холодніших повітряних мас Кримськими горами.

Клімат тут середземноморського типу - температура в зимові місяці вища +1 градуса; влітку, протягом 3–4-х місяців, температура повітря перевищує +20 градусів. Весна довготривала, тепла; літо триває близько шести місяців, Осінь також тепла, ясна. Середня температура року +12,5-14 градусів, січня - -2– -4, липня – +23,5-24 градуси. Середньорічна сума опадів - 540-690 мм.

Найбільш теплим і тихим місцем на всьому південному узбережні Криму є селище міського типу Сімєїв. Середньорічна температура повітря досягав тут +13,6 градусів, вода біля берега, протягом 6,5 місяця, тепліша від температури суші. Ще із середині 19-го століття тут насаджено парк з південною рослинністю: лавровими деревами, цілими дібровами айви, кипарисами, мигдалем.

На відміну від інших територій України в Кримських горах та на Південному березі Криму основна кількість опадів припадає на зимовий період. На Південному березі Криму, у порівнянні з Кримськими горами та іншими територіями України, взимку не утворюється снігового покриву.

Загальний обсяг випадання опадів у Кримських горах становить 1000-1200мм, а на Південному березі Криму випадає 350-400 мм. Такий розподіл опадів є наслідком панування в цих районах антициклонів, що приходять зі сходу. У посушливі роки кількість опадів у прибережній частині значно зменшується - до 100 мм.

Положення Південного берега Криму, на південь від смуги високого тиску, зумовлює переважання, протягом року вітрів північного та північно-східного напрямку, сухого континентального повітря (влітку переважають сухі тропічні повітряні маси). Тому влітку тут жарко і сухо. Опади приносяться північно-західними вітрами у весняно-літні й період.

У Кримських горах, пасма гір яких витягнуті з південного заходу на північний схід, переважають вітри, що дмуть з північного сходу і з південного заходу. Типовою для Південного берега Криму є наявність бризової циркуляції, що двічі на добу змінює напрямок вітру: вдень - з моря на сушу, вночі навпаки. Швидкість вітру: 1-3 метра за секунду при береговому і 3-5 метрів за секунду при морському. В Кримських горах часто дмуть гірськодолинні фени.

Середня тривалість безморозного періоду на Південному березі Криму становить біля 260-270 днів.

б. Водні ресурси.

Відмінності в геолого-геоморфологічній будові, кліматичних умовах, які існують між гірським і рівнинним Кримом впливають на режим поверхневих та підземних вод, визначають рівну їх обводненість. У тріщинах та карстових порожнинах вапнякових порід гірського Криму накопичуються тріщинно-карстові води, які використовуються для пиття.

На Головному пасмі Кримських гір беруть початок і течуть на північ та захід головні річки Криму - Чорна, Бембек, Кача, Альма, Салгир, Kiвчук-Карасу, Біюк-Карасу, Індол. Річки короткі з нерівномірним станом. Річки південного схилу короткі, водозбори їх невеликі, вони маловодні, з великими нахилами і швидкою течією. Тут є умови для формування селів, які руйнують сади і виноградники.

Річки північного схилу довгі, водозбірні площі їх більші, нахили русел менші, течія повільніша. Ці річки багатоводні весною, коли тануть сніги, а влітку рівень води знижується, багато малих річок пересихають. В осінньо-зимовий період рівень води в рійках підвищується в зв'язку з випаданням дощів і таненням снігів.

Для регулювання водного режиму річок та забезпечення потреб у воді на багатьох річках (Салгиру, Чорної, Бельбеку, Альми, Беюк-Караси) створено водосховища, воду з яких використовують для господарських потреб.

У гірським у Криму майже немає озер.

В Кримських горах переважають ресурси на поверхневих, а підземних, в основному карстових прісних вод, що формуються переважно в гірських районах. Підземними водами живляться річки, які течуть на північ (Салгир, Індол, Альма, Кача, Бельбек, Чорна) і на південь (Учак-Су, Дерекойка, Авунда,, Алу-Увень, Де-Мерджі, Ускут, Ворон, Судак).

в. Грунти.

Характер підстилаючих корінних порід, умови рельєфу, кліматичні особливості, господарська діяльність, відображаються на ґрунтовому покрові.

В посушливих умовах в лісостеповій частині Гірського Криму зустрічаються, в основному, чорноземи з вмістом гумусу 3-4%, та сірі лісостепові малопотужні щебенисті ґрунти, а також буроземи. У передгір'ях поширені чорноземи, південно-карбонатні та дерново-карбонатні ґрунти. Під широколистими лісами, в умовах достатнього зволоження, сформувались бурі гірсько-лісові ґрунти з вмістом гумусу 4 –5%, вони придатні для садівництва, виноградарства, посівів тютюну, кормових трав.

Вони утворилися в умовах вологого, помірно-теплого клімату, промисловного типу водного режиму під хвойно-широколистими лісами. Ґрунтоутворюючі породи: суглинки, глинисті елювіально-делювіальні відклади.

Фізико-географічні фактори сприяють швидкому розкладанню первинних і утворенню вторинних мінералів. У цих ґрунтах добре виражений процес оглинення. Процес опідзолювання виражений слабо, або зовсім не спостерігається. Профіль бурих лісових ґрунтів мало диференціюється на генетичні горизонти.

На яйлах поширені гірсько-лучні чорноземовидні ґрунти і гірські чорноземи, які містять 16-20% гумусу. Під субтропічними середземноморськими сухими лісами та чагарниками, трав'янистою рослинністю на продуктах вивітрювання глинистих сланців і вапняків, утворилися коричневі ґрунти (7-10% гумусу). Вони придатні для вирощування винограду, тютюну, ефіроолійних та плодових культур.

Південні схили Головної гряди Кримських гір, що круто обриваються до Чорного моря, вкриті