50-70 % річкового стоку проходить в літньо-осінній пері-од, з травня по листопад.

Із збільшенням висоти басейну доля снігового живлення збі-льшується. Це пов'язало зі збільшенням періоду накопичення і та-ненням снігу внаслідок зниження температура повітря з висотою.

Майже на всіх річках району найменші витрати води спостерігаються в зимовий період.

Найменші середньодобові витрати води змінюються від 0,75 мЗ/сек до 32,3 мЗ/сек влітку і від 0,32 мЗ/сек: до 27,1 мЗ/сек взимку.

Річкові води району слабо мінералізовані. Більшість річок району має м'яку воду, в середньому від 4 до 10% але зустрічаються водотоки, в яких вода помірно жорстка (від 10 до 20%).

Для зрошення сільськогосподарських культур вона мо-же використовуватись без додаткового пом'якшення.

В Косівському районі, розташованому переважно в Карпатах , де кількість опадів збільшується з висотою, величина ви-паровування з водної поверхні при великих сумах опадів визнача-ється переважно температурою. Тобто, Із збільшенням температури випаровування зменшується по мірі збільшення

висота. Випаровування з водної поверхні становить

676 мм на рік. Найбільше випаровування має місце в липні, найменше в листопаді.

Підземні води на території Косівського району майже по-вністю дренуються притоками р.Прута.

Характер водообміну в породах, їх залягання і мінералізація тісно зв"язані з геологічною будовою і літологічними особливостя-ми.

Разом з тим, на характер формування, залягання і стоку підземних вод великий вплив мають клімат, рельєф і рослин-ний покрив.

В свою чергу підземні води впливають на формування приро-дних компонентів ландшафту і насамперед па режим рік та форму-вання грунтово-рослинного покриву.

Помітна їх роль і в скульптурній обробці мікроформ рельєфу (западини в місцях вимивання підземники водами гірських порід, яри і зсуви на схилах річкових долин в місцях виходу підземних вод та ін).

Найближче до денної поверхні знаходяться води четвертинних во-доносних горизонтів. Вони залягають в сучасному та давньому алю-вії рік. Ці підземні води тісно зв'язані з водами рік і мають вплив на формування річного стоку. В паводки алювіальні відклади, які заповнюють річкові долини

вбирають частину річкових вод (від'ємне живлення). В меженний період води алювіальних відкладів регулюють сток верхніх і глибо-ких ґрунтових вод,

На високих гірських вододілах та схилах грунти сформувались в умовах дренованості, рівень підґрунтових вод глибокий.

В долинах pp. Чоремошу, Пістиньки, Лючки, Рибниці, Ільці та ін. підґрунтові води знаходяться найчастіше на глибині 1-3 м.

В заплаві рік підґрунтові води місцями залягають близько до поверхні /60-80 см/. В зв'язку з близьким заляганням підґрунтових вод, грунтотвірні породи мало дреновані, тут поширені оглеєні грунти.

1.5. Геологічна будова та грунтоутворні породи.

Ґрунтотворні породи відіграють важливу роль у формуванні відпові-дних якостей грунту. Від механічного і хімічного складу материнсь-ких порід залежить режим їх зволоження, аерація умови розвитку рослинного покриву та інші агротехнічні якості грунтів.

Для глибшого розуміння грунтотвірних процесів в різних природних умовах зупинимось коротко на характеристиці геоло-гічної будови території та грунтотвірних порід, ведуче місце серед яких займають четвертинні відклади.

За геологічною будовою ця місцевість відзначається складністю.

На крайнему півдні в межі II вклинюється древнє ядро Кар-пат, представлене тут Чичвинськими горами, які о північним краєм Мармароського масиву. В будові їх беруть участь різноманітні крис-талічні сланці, кварцити, гнейси, амфіболіти та Інші породи, які ви-никли підчас верхнього палеозого тріасу та юри.

На північ від Чичвин розташована група гірських хребтів - Чорнигори і Гринявських. У тектонічному відношенні вона входить у зону Магури і сформована з крейдяних і оліго-ценових товщ, що являють собою червоні пісковики, чорні сланці, кварцити, конгломерати та інші породи,

Найбільше поширення мають Четвертинні відклади, вони як осно-вні ґрунтотворні породи мають велике значення для сільського го-сподарства. Основним типом четвертинних нашарувань є алювіа-льні відклади, утворення яких пов'язано з діяльністю річкових вод. Поширені вони в межах сучасних і давніх долин, на річкових терасах. Склад алювіальних річкових відкладів різний. Серед них поширені поширені піщано-глинисті особливо піщано-галечникові верстви..

У післялюдовиковий час і в сучасну епоху ріки району перебува-ють у стані поглиблення долин та нагромадження наносів у межах своїх русел і заплав. Протягом неогену і особливо в четвертинному періоді, а також в сучасних геологічних умовах гори посилено руй-нуються, внаслідок дії різних геологічних сил.

Посилене вивітрювання приводить до руйнування і розкладання гірських порід на окремі складові частини. Корінні кам'яні породи вкриваються чохлом з продуктів власного руйнування, схили гір на-бувають згладженого вигляду.

Наноси, які утворились на схилах і біля підніжжя гір від зміщення продуктів руйнування гірських порід, називається делювіальними.

У зміщенні продуктів руйнування по схилах гір велику роль віді-грають також стічні поверхневі і підземні води. Під час випадання дощу та розтавання снігу стічна вода зносить дрібні часточки проду-ктів вивітрювання.

Струмки стічних вод біля підніжжя схилу відкладають знесені час-тки у вигляді конусів виносів. В окремих частинах гір конуси біля підніжжя схилів з'єднується своїми краями і утворюють пролювіаль-ні тераси.

Часто підземні води викликають сповзання великих мас гірських порід. Починається зсув у верхніх частинах схилів. В місці виник-нення зсуву здебільшого утворюється цирк.

Зміщені у зсуві маси землі мають складну, наче зім'яту поверхню, знерівняну численними невеличкими підняттями і зниженнями. Зсу-ви розміщуються групами.

Такий чином, на території дослідженого району можна виділити такі генетичні типи четвертинних відкладів:

Алювіальні відклади поширені в межах сучасних (рр.Черемош, Яблуниця, Пістинька, Лючка та ін) і давніх річкових долин. В цих від-кладах заплав рік можна назвати дві фації: руслову і заплавну. Ріки несуть багато грубого матеріалу щебеню, гальки, різнозернис-того піску. Цей матеріал відкладається головний чином вздовж ру-сел, а більш дрібні частинки мулу відкладаються переважно на під-вищених частинах заплавин.

Представлені алювіальні відклади сучасних річкових долин