Делювіальні відклади мають значну площу поширення і являють собою відклади дрібноуламкових продуктів площинного змиву талими сніговими і дощовими водами.

Велику роль в утворенні делювіальних відкладів відіграє рельєф мі-сцевості, характер процесів вивітрювання, рослинний покрив і інші природні явища, які викликають руйнування і переміщення продук-тів вивітрювання. Від рельєфу залежать умови перенесу і відкладан-ня матеріалу різної грубизни. Глибоко розчленований рельєф підси-лює розмив порід на схилах і сприяє нагромадженню потужних товщ відкладів у підніжжя гряд. Потужність делювіальних відкладів в до-сліджуваному районі від 1 до 5 м.

Пролювіальні відклади являють собою продукти виносу тимчасо-вими потоками з ерозійних ритвин, ярів різного за літологічний складом матеріалу.

Винесений матеріал концентрується у підніжжя схилів річкових долина а також на дні ярів і балок.

За механічним складом пролювій неоднорідний. Поблизу гір, як правило, в цьому переважає грубий щебінчатий матеріал, в міру віддалення від підніжжя гір щебнюваті наноси стають дрібні-шими і поступово переходять в піски і суглинки. Потужність їх від 3 до 5 м.

Елювіальні відклади складені продуктами вивітрювання корінних дочетвертинних порід. Вони поширені на вершинах хребтів.

Представлені вони в основному малопотужними (ЗО-150см) буру-ватими, або бурувато-сірими некарбонатними важкими суглинками. Часто суглинистий покрив замінений щебнистими від-кладами,

Елявіально-делювіальні відклади знаходяться в місцях переміщення елювіальних відкладів у напрямі пологого схилу і приурочені до низькогір'я. Літологічне вони мало чим відрізняються від елювію.

Гравітаційні відклади. В результаті діяльності гравітаційних факторів на території району розповсюджені такі відклади: зсувні, осип-ні, обвальні та лавинні. Осипні і обвальні відклади іноді об'єднуються в колювіальну групу. Дуже поширені і обвали, які час-то зустрічаються там, де залягають верстви пісковиків. Часто зустрі-чаються осипища, які зміщуються вниз по схилах, утворюючи канал осипання. Вкладаються вони з різного по величині уламкового мате-ріалу.

1.6. Ґрунтовий покрив.

В Косовському районі поширені в основному дерново-підзолисті, дернові, лучні, лучно-болотні, дерново-буроземні, буроземно-підзолисті, бурі лісові та гірське лучні грунти.

При складанні районної карти в масштабі 1:50000 грунтові відмі-ни зведено в 7 різновидностей.

Таке скорочення номенклатурних одиниць грунтів зроблено з ура-хуванням схожості окремих ґрунтових відмін між собою за фізико-хімічними, агровиробничими властивостями та механічним складом.

Всі грунтові відміни номенклатурного списку показані на районній карті контурами і зафарбовані різними фарбами.

Номенклатурний список ґрунтів

Дерново-підзолисті грунти на алювіально-делювіальних відкладах.

Дернові грунти на алювіально-делювіальних відкладах.

Лучні та лучно-болотні на алювіально-делювіальних відкладах.

Дерново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіально-
делювіальних відкладах.

Буроземно-підзолисті грунти на алювіально-делювіальних від-
кладах.

Бурі лісові та дерново-буроземні грунти на продуктах звітрю-
вання пісковиків і сланців.

Гірсько-лучні грунти на елювії Карпатського флішу.

1. Дерново-підзолисті грунти на алювіально-делювіальних від-кладах.

Цей генетичний тин грунтів сформувався під покривом лісової ро-слинності, яка в минулому покривала дані масиви території, поєд-нуючи в часі підзолистий та дерновий ґрунтотворні процеси, в умо-вах достатнього атмосферного зволоження.

Поширені вони в північній частині території району.

Дерново-підзолисті грунти залягають переважно на вирівняних вододілах, плато і положистих схилах, а їх змиті відміни поширені на вузьких вододільних гребенях та схилах різної крутизни.

За ступенем підзолистості серед них зустрічаються дерново-середньо, сильно і слабопідзолисті.

2. Дернові грунти на алювіально-делювіальних відкладах.

Грунти цього типу залягають на широких вирівняних вододільних просторах, схилах, улоговинах, а також на над заплавних терасах на слабо і добре дренованих ґрунтотворних порадах. Сформувались вони під покривом лісової та лучної трав"янистої ро-слинності, поєднуючи в часі процес опідзолення з дерновим грунто-творчим процесом.

За товщиною гумусових горизонтів ці грунти поділяються на -глибокі, в яких в темносірий колір забарвлений горизонт сягає 50-70см та дернові опідзолені, у яких ілювіальний горизонт має сірий або ясно сірий колір і загальний гумусовий горизонт становить 30-40см та наносні алювії.

Чистий алювіальний горизонт у них відсутній.

За механічним складом серед дернових грунтів найбільш поширені середньосуглинкові та легкосуглинкові грунти.

Ці грунти значно краще піддаються окультуренню ніж дерново-підзолисті, природна родючість їх також краща.

3. Лучні та лучно-болотні на алювіально-делювіальних від-кладах.

Грунти цього генетичного типу сформувались під покривом лу-чної трав"янистої рослинності в умовах неглибокого (1,8-3 м)рівня підґрунтових вод, Таким чином верхня частина профі-лю формується під впливом атмосферних опадів, а нижня зазнає впливу підґрунтових вод, тому лучні грунти на території району зустрічаються неоглеєні і в різній мірі оглеєні.

Ці грунти залягають на заплавах річок і над заплавних терасах, балках, з рівним і слабо хвилястим рельєфом, утворились на до-сить дренових делювіально-алювіальних відкладах.

4.Дерново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіа-льно-делювіальних відкладах.

Ці гунти утворились внаслідок дернового процесу ґрунтоутворен-ня, що проходив під лучною трав"янистою рослинністю на бурих лі-сових грунтах. Розташовані вони на заплавах гірських річок та над заплавних терасах, а також в підніжжях гір. Сформувались на делю-віально-алювіальних відкладах.

В цих місцях добре розвинений трав"янистий покрив, широко представлений кореневищними та розлого-кущовими злаками. Цей тип грунтів не є зональним, він виник в наслідок давнього і інтенси-вного пасовищного тваринництва та окультурення господарською діяльністю людини. Вони є основним фондом орних земель в гірсь-кій зоні Карпат.

Характерною ознакою даних грунтів є наявність дернового гори-зонту темносірого з бурим відтінком забарвлення, більшою насиче-ністю обмінним кальцієм.

Горизонт (Н) буває забарвлений в темнувато-сірий з бурим відтін-ком колір до глибини 36-65 см. і горизонт (Нр) відповідно повністю або частково.

5. Буроземно-підзолисті грунти на алювіально-делювіальних відкладах.

Утворились ці грунти в результаті поєднання підзолистого та буроземного процесів. Поширені вони в передгір"ї і в горах, у нижньому, зрідка в середньому поясах на слабо дерновому суг-линковому делювії.

В передгір"ї ці грунти залягають на висоті від 150 до 400 м на горбах та увалах. В горах ці грунти залягають на видовжених делювіальних шлейфах, конусах виносу, на схилах і вододілах, до