Реферат на тему:
“Ірак”
(економіко-географічна характеристика країни)
Офіційна назва - Республіка Ірак (Republic of Iraq).
Географічне положення - займає південно-західну частину південно-азійського субконтинента, держава розташована на північному сході Аравійського півострова. На сході межує з Іраном, на півночі - з Туреччиною, на північному сході і сході - з Сирією, Йорданією та Суадівською Аравією, на півдні з Кувейтом та омивається Аравійським морем.
Територія - 438 тис. кв. км.
Населення - Згідно з даними останнього перепису населення, в листопаді 1998 в Іраку налічувалося 22196 тис. осіб. 75% населення країни становлять араби, приблизно 18% - курди, 7% припадає на туркменів, ассірійців, вірменів та інші невеликі етнічні групи.
Столиця - Багдад (Bagdad) - за даними перепису 1998 року, населення Багдада становило 5123 тис. жителів, приблизно чверть всього населення Іраку.
Інші великі міста - в Мосулі і Басрі налічується приблизно по 1,5 млн. жителів, а в Киркуці - приблизно 800 тис. осіб.
Офійні мови - арабська та курдська.
Релігія - більшість жителів Іраку (95%) сповідує іслам. Шиїти становлять майже половину всіх мусульман і переважають на півдні. В інших областях більшість становлять суніти. Християнство сповідує 3% населення.
Державний прапор - складається з розміщених послідовно червоної, білої та чорної горизонтальних смуг з трьома зеленими п'ятикутними зірками та надписом арабською мовою посередині.
Три національні кольори символізують здобуту у жорстокій боротьбі свободу і незалежність іракського народу.
Державний прапор затверджений у 1968 році.
Державний герб - на фоні жовтого прямокутника зображено орла, який дивиться на захід. На грудях у нього розташований триколірний щит. Вертикально розміщені cмуги національних червоного, білого та чорного кольорів. На стрічці білого кольору три п'ятикутні зелені зірки. В лапах орел тримає вимпел з національним гаслом.
Національне свято - 17 липня - річниця Дня Революції (1968).
Природа країни
Територію Іраку поділяють на чотири природних райони: гірська північ і північний схід, Верхня Месопотамія (рівнина Ель-Джазіра), алювіальні рівнини Нижньої Месопотамії і пустельні плато південного заходу.
Складчасті гори з крутими схилами витягнуті паралельно іраксько-турецьким та іраксько-іранським кордонам. Вони складені вапняками, гіпсами, мергелями і піщаниками і глибоко розчленовані численними водотоками басейну Тигру. Особливо виділяється ущелина Равандуз з гірським перевалом Шинек. По цій ущелині проходить дорога, що з'єднує Ірак з Іраном.
Горбкувата рівнина Ель-Джазіра (в перекладі "острів") розташована на міжріччі середньої течії рік Тигр і Євфрат на північ від міст Самара (на р.Тигр) і Хіт (на р.Євфрат) і підвищується у північному напрямку приблизно від 100 до 450 м над рівнем моря. Місцями рівнинний характер місцевості порушується невисокими горами. На сході витягнуті хребти Макхуль і Хамрин (з вершиною 526 м над рівнем моря), а на північному заході - дещо вищі гори Сінджар (з вершиною Шельміра висотою 1460 м над рівнем моря). Рівнина глибоко розчленована численними руслами річок, стік яких спрямований у внутрішні западини Євфрат та озера. Тигр і Євфрат у межах Ель-Джазіри течуть у вузьких долинах, глибоко врізаних на півночі і північному заході.
Нижня Месопотамія простягається на південний схід аж до Перської затоки і має довжину близько 500 км, площа - приблизно 120 тис. кв. км, складена алювіальними відкладеннями і характеризується плоским рельєфом. Її абсолютні висоти зазвичай менше 100 м над рівнем моря (на півночі, у районі Багдада, - 40 м, на півдні, біля Басри, - 2-3 м). Монотонний рельєф місцями порушується природними береговими валами, численними протоками, іригаційними і дренажними каналами. На багатьох ділянках днища Тигру і Євфрату підняті над прилеглою місцевістю.
Південно-західний пустельний район є продовженням Сирійсько-Аравійського плато. Його поверхня поступово знижується у напрямку до долини р.Євфрат і на південь від 700-800 м на заході до 200-300 м на сході і на півдні. Над щебенево-галечною поверхнею піднімаються пагорби і височини. Іноді зустрічаються піщані пустелі. Плато відділене від алювіальної рівнини чітким уступом висотою близько 6 м.
Річки Тигр і Євфрат, які перетинають всю країну, найповноводніші на всьому Близькому Сході і відіграють важливу роль у господарстві Іраку. Євфрат бере початок від злиття рік Карасу і Мурат, витоки яких знаходяться на Вірменському нагір'ї в Туреччині, далі через территорию Сирії потрапляє в межі Іраку. У цих країнах води Євфрату значною мірою використовуються для гідроенергетики та інших господарських цілей. Довжина Євфрату - приблизно 3060 км. У верхній течії Євфрат - бурхлива гірська ріка, у Сирії її течія трохи уповільнюється, біля сирійсько-турецького кордону ширина русла становить 150 м, а швидкість течії - 1,5-2 м/с. Перепад висот становить в середньому 1 м на 1 км. Після міста Хіт ширина ріки - близько 1,5 км при середніх глибинах 2-3 м. При злитті Євфрату з Тигром утворюється повноводна течія Шатт-ель-Араб довжиною близько 190 км, яка впадає в Перську затоку. Нижче міста Файсалія русло Євфрату роздвоюється і знову з'єднується вище міста Ес-Самава. Далі, нижче за течією, на південь від міста Ен-Насирія, ріка знову роздвоюється і змінює напрямок течії. Один потік впадає в міста Ель-Курна в Шатт-ель-Араб, а другий харчує озерно-болотну систему Ель-Хаммар і, випливаючи з однойменного озера, теж впадає в Шатт-ель Араб вище Басри. Пік паводка припадає на квітень - червень, коли тане сніг у горах, а межень на серпень - жовтень.
Ріка Тигр довжиною 1850 км бере початок з о.