Стан і динаміка економічної співпраці між Україною та Швецією. Якими можуть бути її найбільш перспективні форми?

По-перше. Нині спостерігається зростання експорту та інвестицій зі Швеції в Україну. Був період після 1998р., коли ми помітили незначний спад, але наразі динаміка зазначених показників вирівнялася й навіть покращилася.

По-друге. Обсяг шведського еспорту в Україну набагато більший, приблизно на порядок, ніж експортний потік у зворотному напрямку. У 2002р. експорт зі Швеції в Україну становив понад 1 млрд. шведських крон, а з України у Швецію — близько 200 млн. Але в обох напрямках є тенденція зростання.

По-третє. Шведська продукція є високотехнологічною і високої якості, а тому, звичайно, недешевою. Наші товари — це високі технології в галузі біотехнологій, телекомунікацій, захисту навколишнього середовища, технологічні промислові лінії, що враховують екологічні потреби. На жаль, готовність українського ринку до таких технологій у багатьох випадках є досить низькою. Наприклад, продукція, яка є ергономічною на виробництві, має високу якість і високу ціну, на жаль, поки що не знаходить попиту на українському ринку.

За статистикою, зі Швеції в Україну сьогодні експортується найбільше телекомунікаційних систем (стаціонарний і мобільний зв'язок), а також транспортних засобів (вантажівки та автомашини). Успіх у цій сфері зумовлений тим, що деякі потужні шведські компанії-продавці мають можливість фінансувати або кредитувати торгові операції з українськими партнерами завдяки лізингу. Натомість шведські виробники, що належать до малого або середнього бізнесу, досить слабо представлені на українському ринку.

Нині в Україні працюють близько 50 великих шведських компаній, тоді як, приміром, у Польщі — понад 300, більшість з яких — малий і середній бізнес.Подібна картина є свідченням відмінності у рівнях розвитку українського та польського ринків. Однак із розширенням ЄС до України буде вливатися більше інвестицій. Ті шведські компанії, які досягли успіху на теренах Польщі та Балтійських країн, уже готові йти далі, в тому числі на український ринок, що стоїть наступним у східному напрямку після польського. Цьому сприятиме й той факт, що Україна невдовзі відкриє торгове представництво у Швеції.

Верховна Рада ратифікувала Кіотський протокол щодо екології, чим показала європейськість країни. У зв’язку з цим відкриваються нові великі можливості для українсько-шведського співробітництва в галузі екології та впровадження технологій захисту навколишнього середовища.

Однак для розвитку співпраці між підприємствами малого і середнього бізнесу України та Швеції бракує, на мою думку, адекватного підходу до малого підприємництва з боку українського політикуму. Ще з часів СРСР традиційно акцент ставиться на підтримці великих фабрик, заводів, землеволодіння. Проте у Швеції основу суспільства складають маленькі та середні підприємці, середній клас — і це дуже важливо. Ми бачимо, що менталітет українців поступово міняється, однак хотілося б дещо пришвидшити цю тенденцію, що допоможе як Україні, так і нашим відносинам з нею.

У шведських бізнесменів є також зацікавленість у аграрному секторі України. Але прямим інвестиціям зі Швеції у цю сферу (втім, як і в інші галузі) перешкоджає нестабільність принципів законодавчого регулювання. Постійні зміни законодавства, а також недостатній розвиток судової системи і виконання законів відлякують інвесторів від українського ринку.

Тому сьогодні Швеція співпрацює з Україною переважно через гранти, сприяючи розвиткові різних державних сфер України. Зокрема, ми виділили кошти на якісний та ефективний аудит державного бюджету України, оскільки для політиків і суспільства загалом важливо знати, як використовуються гроші, і чи відповідає це передбаченим статтям.Подібна робота вже проводилася разом із Міністерством економіки, Кабінетом Міністрів України.