Крім того, під охороною держави знаходиться 13,6 тис. нерухомих об'єктів культури: військові спорудження, ритуальні й адміністративні будинки, архітектурні ансамблі, пам'ятники природи й ін.

Щорічно музей відвідують близько 10 млн. чоловік (музей в Амасьї, археологічний музей у Евкішехирі, у Стамбулі, музей апатолійської цивілізації в Анкарі, морський музей у Стамбулі і т.д.)

Історичні пам'ятники

Земля Малої Азії за весь період існування цивілізації дала людству цілий ряд культур світового і місцевого значення.

Пам'ятники культур, що раніше існували, можна нині побачити в музеях і численних містах-музеях на території сучасної Туреччини.

Аланджахеюк - заміська резиденція хетських царів, знаменита “воротами сфінкса”.

Ефес - давньогрецьке містечко. Відомий як культурний центр поклоніння богині Аплодородія Артеміді, де був побудований храм Артеміди (одне із семи чудес світу).

У 7 км від руїн Ефеса на схилі розташований Будинок Діви Марії - каплиця, де по легенді провела останні роки мати Ісуса.

Бодрум - давньогрецьке місто, відомий надгробним пам'ятником Мавзола (одне із семи чудес світла). Загальна висота пам'ятників 40 м.

Ізмір - давньогрецьке місто, по легенді його основами войовничі племена Амазонок. Передбачувана батьківщина автора “Іліади” і “Одіссеї” Гомера.

Стамбул - найбільше місто Туреччини (заснований 660 р. до н.е. ) Сучасне місто розташоване на двох берегах Босфору.

Архітектура, образотворче мистецтво

На території Туреччини зберігаються численні пам'ятники первісного мистецтва і мистецтва древньосхідних деспотій.

У стародавності зводилися шатрові будівлі на зразок кочових юрт, прикрашених куполами. Будівельним матеріалом служили висушені на сонці цеглини, камінь.

З привнесенням ісламу з'явилися культові спорудження, а також надгробна архітектура.

Найвищий розквіт турецької архітектури приходиться на османський період. Розрізняють чотири етапи розвитку: ранній (1300-1453), класичний (1453-1720), третій етап характеризується впливом Заходу (1720-1890), неокласицизм (1890-1930). Після 1950 р. чільним стилем стає модернізм (містобудування).

У 70-80-х рр.. просліджуються спроби реставрації будинків, синтезуються стародавні архітектурні форми із сучасними технічними можливостями.

Живопис

До прийняття ісламу живопис у середовищі тюрських племен був представлений у виді тканного одягу, килимів, виробів зі шкіри, дерева і т.д.

Після прийняття ісламу живопис в основному розвивалися в жанрі крижської мініатюри, реалістичні, відрізняються глибокими, яскравими і чистими тонами.

З боку західної культури вплив був зроблений в епоху султана Махмеда II Фатих (15 століття). Пізніше в 18-19 століттях живопис став викладатися у військових і технічних школах. Наприкінці XIX століття вперше зафіксоване використання законів перспективи, світлотіні й об'ємного зображення. Основним жанром ставати пейзаж.

Стали організовуватися загальнодоступні виставки. У 1883 р. - відкрилася перша школа “образотворчих мистецтв” (університет Мімара Синана в Стамбулі). У 1937 р. - перший Державний музей живопису.

Скульптура

Скульптура дореспубліканського періоду була представлена схематичними зображеннями чи стилізованими барельєфами.

Прогрес замічений у 30-і роки з моменту створення пам'ятника Мустафеві Кемалю Ататюрху (Стамбул) і монументів на честь перемоги в національно-визвольній війні. (Анкара, Стамбул і ін.)

У 90-і роки провідними скульпторами були Алі Теоман, Герменер, Семахат Асінер і т.д. Велика частина з них працює у силі абстракцій.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ: