Долина ріки Урубамба – колиска великої інкської цивілізації. В верхній течії, де вона носить назву Вільканота, розміщена древня столиця інків – Куско. Неподалік від Куско знаходяться руїни знаменитої фортеці доколумбової Америки – .

Політичний лад.

Національний уряд. 5 квітня 1992 президент Альберто Фухіморі розпустив обидві палати Національного конгресу, провів чистку суддівського корпусу, призупинив дію конституції і при підтримці збройних сил встановив в країні режим одноосібної влади. Тем самим було покладено край 12-літньому періоду конституційного правління, який ознаменований поглибленням економічних і соціальних проблем, загостренням політичних неузгоджень і поляризацією політичних сил. В листопаді 1992 в країні були проведені вибори до асамблеї. Оскільки більшість опозиційних партій відмовились прийняти участь у виборах, Асамблея складалася переважно із прихильників президента, і розроблена нею конституція надавала президенту широкі повноваження.

Нова конституція укріпила широкий спектр президентських повноважень. Згідно її положень, президент обирається на 5 років і може бути переобраний на другий термін. Він має право приймати закони, вносити законопроекти до Конгресу, переглядати прийняті Конгресом закони, призначати послів і членів вищого військового командування без затвердження Конгресом. Президент має право розпускати вищий орган законодавчої влади, якщо останній висловить негативну думку про діяльність двох чи більше членів кабінету, в противному випадку міністрам буде винесено вотум недовір’я. Крім того, президент може своєю волею ввести режим надзвичайного стану на термін до 60 днів, на протязі якого дія конституційних прав призупиняється, а контроль за дотримання суспільного порядку покладається на армію.

Законодавча влада в країні належить однопалатному Національному конгресу, що складається з 120 членів, вибори яких проводяться за партійними списками одночасно з виборами президента терміном на 5 років. Прерогативою Конгресу є прийняття бюджету, затвердження узгоджень про позики і міжнародних договорів, розробка законопроектів і прийняття законів. Конгрес має право проведення розслідувань по «питаннях, що мають суспільне значення», робити запити і всловлювати недовір’я уряду (Раді міністрів) або окремим її членам.

Судова влада, котра офіційно вважається третьою гілкою влади, незалежною від двох інших, давно є опорою політичного фаворитизму. Після того як в квітні 1992 Фухіморі здійснив державний переворот, функціонування судової системи країни було призупинене, потім вона була перебудована з розрахунком на більшу незалежність від впливу правлячої політичної еліти. Члени Верховного суду призначаються незалежною Національною юридичною радою. Конституційний суд, сім членів якого обираються Національним конгресом на п’ятилітній термін, має право, зі свого боку, відміняти постанови уряду. По конституції 1993 була відновлена смертна кара за тероризм і зрада в військовий час.

Політичні організації. На протязі останнього століття суспільне життя Перу характеризувалося наявністю слабких політичних партій, постійними економічними кризами і розшаруванням населення за соціальними і культурними ознаками. Ці фактори пояснюють величезний політичний вплив, який мають в Перу збройні сили, які довгий час вважали себе єдиним гарантом порядку і вершителем політичних доль країни.

Судово-правова система. Як і в більшості країн Латинської Америки, судово-правова система Перу базується на положеннях римського громадянського права в тому вигляді, як вони були використані в Іспанії і, в меншій мірі, в Франції.

Збройні сили. Для мужчин, що досягли 18-річного віку, служба в збройних силах є обов’язковою, срок служби – 2 роки. Не всі особи, що досягли призовного віку, в обов’язковому порядку призиваються в армію. Забезпечення внутрішньої безпеки і поліцейські функції здійснюються частинами громадянської і республіканської гвардії, що нараховують близько 60 тис.осіб.

Етнічна належність і мова. В дощових лісах східного Перу проживають біля ста індіанських племен. Ці племена, практично ізольовані від всього іншого населення, розмовляють місцевими діалектами і здобувають харч мисливством, рибальством та землеробством.

Ще одна група корінного населення включає індіанців, що розмовляють мовами кечуа і аймара. Багато з них переселилися до столиці країни – Ліми чи інші міста на узбережжі, особливо після того, як в 1980 в горах почалася партизанська війна, але більшість продовжують жити в Андах, займаючись землеробством та скотарством.

Інше населення складають креоли – білі нещадки європейців, в основному іспанців, які до 1970-х років практично панували в країні; метиси – нещадки мішаних шлюбів європейців і індіанців, що складають основну частину середнього класу, а також деяка кількість негрів та вихідців із Азії.

Адміністративно-територіальний поділ. Згідно конституції 1993, в Перу відновлено адміністративний поділ на 24 департаменти, 159 провінцій і більш 1500 міських утворень. Конституція 1979 затвердила створення областей, які повинні функціонувати як автономні економічні і адміністративні одиниці. На даний момент на базі 23 (з 24 існуючих) департаментів створено 12 областей. Утворення ще однієї області тимчасово призупинено, інші також ще не розпочали виконувати свої функції в повному обсязі. По конституції 1993, поділ на області зберігається, однак об’єм повноважень місцевих органів самоуправління скорочується.

Міжнародні відносини. Перу є членом ООН і її спеціалізованих організацій, а також членом ОАГ. Крім того, Перу входить до Латиноамериканської асоціації інтеграції (ЛААІ), Андську групу, Економічної ради країн Тихоокеанського басейну, Организацію по забороні ядерної зброї в Латинській Америці.

Прапор і герб.

Сучасна Перу – республіка (Republica del Peru). Глава держави – президент, що обирається на 5 років. Він в свою чергу призначає міністрів. Законодавча влада належить однопалатному конгресу, до якого