Фактичні ціни виробників (закупівельні ціни) сільськогосподарської продукції в останні роки постійно були нижче порівняльних (без субсидій) і запитуваних цін. Проведений аналіз показав, що рівень цін естонських виробників складає 60% від цін виробників у країнах ЄС. З 1993 р. по 1997 р. ціни на товари і послуги виросли в середньому на 270,8%, у той час як на продукти харчування - на 198,3%. За даними Інституту Коньюктури Естонії 74% споживачів віддають перевагу продуктам харчування місцевого виробництва.

При зовнішньоторговельному дефіциті Естонія була в 1997 році нетто-імпортером сільськогосподарської продукції. В зовнішньому обороті (без обліку обороту митних складів) сільськогосподарської продукції 1997 р. можна виділити 2 великі групи товарів, що мали позитивний баланс, це молоко і молочні продукти, риба і рибні продукти. Одним зі способів зрівноважування негативного балансу в зовнішній торгівлі є збереження власного виробництва, збільшення обьемов експорту і створення умов для своїх виробників і торговців, що дозволили б їм нарівні з партнерами з інших країн виступати на внутрішньому і зовнішньому ринках.

У 1998 році в Естонії було 34 670 хуторів і вони знаходилися на 40% від усієї використовуваної землі. Сільськогосподарських підприємств було 803, вони користалися 42% використовуваної землі. 18% землі знаходяться в розпорядженні приватних господарств жителів і 211 700 га (19% від усієї) землі не використовується. На даний момент положення хутірських господарств краще, ніж положення сільськогосподарських підприємств. Хутора одержали пільгових кредитів у три рази більше, ніж підприємства на одну одиницю оброблюваної землі. Видача кредитів була зроблена на основі бізнесів-проектів, а не адміністративних рішень.

Як і в інших галузях народного господарства, перша половина 1998 року характеризується економічним ростом і другою половиною року - значним спадом. На деятельность галузі вплинули: незвичайно велика кількість опадів, що викликало в основному неврожаї зерна і частково картоплі, криза російського ринку і загальне падіння цін на світовому ринку. Рослинна продукція через природні умови упала на 12%, a тваринницька продукція у фізичному обсязі виросла: молочна продукція на 2%, продаж худоби на забій - 9% і яйця - 8%. Загальна продукція в грошовому вимірі знизилася на 11%. У зв'язку з погіршенням природних умов значно підвищилися витрати на збір врожаю. З огляду на дотації, нетто-доход сільського господарства упав на 7% у порівнянні з минулим роком. Зменшення доходів насамперед зв'язано з падінням світових цін на молоко на 15%. Погана кон'юнктура обумовила постійне зменшення голів худоби в порівнянні з минулим роком на 4,3%.

Усе-таки, в умовах твердої конкуренції естонські сільськогосподарські підприємства й обробна промисловість зуміли значно підняти якість своєї продукції. Якщо в 1995 році, коли в Естонії почали застосовувати європейські норми якості молока, частка молока вищого сорту складала 37%, то в 1998 році ця цифра склала вже 71%, у деяких районах і 80%.

У 1998 році експорт сільськогосподарської продукції склав 3,5 млрд. крон і 10% від загального обсягу експорту, імпорт - 5,5 млрд. крон і 11% від загального обсягу імпорту. Сільськогосподарську продукцію експортували більше всього в країни Європейського Союзу (26%), Росію (17%) і на Україну (15%). Основну частину експорту сільськогосподарської продукції складають молочні продукти. Експортується в середньому біля третини всіх молочних продуктів. Забезпечення вітчизняним зерном і м'ясом склало в 1998 році 73%. Естонська молочна промисловість здійснила великі інвестиції з метою ee відповідності нормам ЄС за технологіями і гігієною. У 1998 році найбільше естонське підприємство молочної промисловості АТ “Пилва Пийм” було визнано відповідним нормам ЄС і його продукція одержала право експортуватися в ЄС.

У 1998 році було зроблено інвестицій на суму 375 млн. крон. Хоча обсяг інвестицій виріс, стосовно ВВП, він усе-таки був у 2,5 рази нижче, ніж у середньому по державі й у 3-3,5 рази менше, ніж у ЄС.

Сільськогосподарським підприємствам було видано пільгових кредитів на суму 166 млн. крон і дотацій на інвестиції на суму 72 млн. крон. Приступило до роботи Цільова Установа по гарантіях на сільськогосподарські кредити з початковим капіталом у 60 млн. крон. Продовжилася законодавча діяльність з питань безпеки продуктів харчування і робота з приведення до відповідності з нормами Євросоюзу інституцій і технічних засобів. Був поліпшений контроль на границі з питань безпеки і якості продуктів харчування, реконструйовані лабораторії і почата виконання програми відстеження якості продуктів харчування.

Транспорт

Зручне географічне положення робить Естонію найважливішими торговими воротами між заходом і сходом, північчю і півднем. Транспортний сектор грає дуже істотну роль в економіці Естонії. На його частку в 1995 році приходилося близько 9% ВВП, у 1996 році - 9,5%, у 1997 - 10,4% і в першій половині 1998 року – 11,9%. Нетто-оборот реалізації вантажних перевезень, складського господарства і зв'язку склав у 1997 році 18,7 млрд. крон. Істотно зросли обсяги міжнародних товарних і пасажирських перевезень. Обсяг транзитних вантажних перевезень зріс майже наполовину, а позитивне сальдо експорту-імпорту транспортних послуг зросло в 2,6 рази. Тенденція росту спостерігається і у внутрішньодержавних товарних перевезеннях і у використанні суспільного транспорту, хоча частка останнього в загальному обсязі пасажирських перевезень постійно зменшується. Зросли виділювані з держбюджету засобу на підтримку інфраструктури, у т.ч. на інвестиції в розвиток