РЕФЕРАТ

на тему:

ЕСТОНІЯ

Загальні відомості та коротка історія Естонії

Естонія (колишня Естонська РСР) - знаходиться в північно-західній частині колишнього СРСР на узбережжі Балтійського моря.

Територія 45,1 т. км2.

Населення 1573 тисяч чоловік (72%-міське населення, росіяни, українці й ін.) 33 міста,15 повітів, 23 селища міського типу.

Столиця -Таллін.

Поверхня рівнинна, на півдні горбиста. Середні температури лютого -6 С, липня 17 С. Опадів до 700 мм у рік. Основні ріки - Нарва, Пярну, Емайігі. Багато озер, найбільше - Чудсько-Псковське і Віртсъярв. Нарвське водоймище. Ґрунти переважно дерено-підзолисті, дерново-карбонатні, заболочені. Лісу займають понад 40% території Естонії(2\3-хвойні). Заповідники: Війдуяме, Вільсанди, Матсалу. Лахемааський національний парк.

Класове суспільство виникло на початку 2-го тис. нашої ери. У 12-13 ст. складалася естонська народність. З 13 ст. народи Естонії відбивали німецьку потім датську агресію. В 2-й чверті 13 - середині 16 ст.ст. територія Естонії завойована німецькими хрестоносцями складала частину Лівонії. Наприкінці 16 ст. Естонія розділена Швецією (Захід), Річчю Посполитою (Південь) і Данією (о. Сааремаа); у середині 17 ст. вся територія під владою шведів. По Ништадському миру 1721 року Естонія ввійшла до складу Росії. Скасування кріпосного права в Естляндській (1816) і Ліфляндсбкій (1819) губерніях прискорила розвиток капіталізму. У 1858 році відбулося селянське Махтрасське повстання в 1872-робоча Кренгольмська сутичка. Наприкінці жовтня 1917 року встановлена Радянська влада, з 29.11.1918 по 5.6.1919 існувала Естонська радянська республіка (Естляндськая трудова комуна). 19 травня 1919 року Установчі збори проголосили створення Естонської республіки в березні 1934 в Естонії зроблений державний переворот. 21.7.1940 утворена Естонська РСР; з 6.8.1940 у складі СРСР До грудня 1941 окупована німецько-фашистськими військами; звільнена в 1944. КП Естонії утворена в 1920. З кінця 1980-х років існують інші партії, суспільні об'єднання, рухи.

У лютому 1990 в Естонії прийнята "Декларація по питанню державної незалежності Естонії", що проголосила необхідність відновлення Естонської республіки 1919 року.У березні 1990 прийнята постанова ВР "Про державний статус Естонії" владу СРСР оголосило, що незаконної державну, на території Естонії і вступ Естонії в перехідний період. У травні 1990 ВР перейменував Естонську РСР в Естонську республіку. 18 січня 1989 року естонська мова була оголошена державною мовою Естонії Указами президента СРСР від 14 і 19 травня 1990 і його заявою від 12 серпня 1990 зазначені акти парламенту Естонії визнані суперечними конституції СРСР і законодавству СРСР, а дії, здійснювані на їхній основі, - незаконними.

Народне господарство Естонії

У структурі національного доходу (2002 р., в %): промисловість 44,2, Виробництво електроенергії 17,6 мільярдів квт\год (1993). Найважливіші галузі промисловості: сланцевидобувна і сланцепереробна промисловості, машинобудування і металообработка (електро- і радіотехнічна промисловість, приладобудування і судноремонт), хімічна (виробництво мінеральних добрив, сірчаної кислоти, бензолу, миючих засобів і ін.), легка і харчова (текстиль, м’ясо-молочне виробництво, рибна і кондитерська). Виробництво будівельних матеріалів, целюлози, паперу. Широке поширення одержало прикладне мистецтво: виробу зі шкіри, металу, текстилю і в’язані вироби.

Експлуатаційна частка залізних доріг 1,03 тисяч кілометрів (2000). Довжина автодоріг (загального користування) 14,8 тисяч кілометрів (2000) , у тому числі з твердим покриттям 14,8 тисяч кілометрів. Морський транспорт; найбільший морський порт - Таллін; побудований Новоталлінський морський порт. Судноплавство по ріці Емайїги. Курорти: Пярну, Хаапсалу, Нарва-Йіесуу, Курессааре.

Сільське господарство Естонії

В Естонії є 1 127 6000 га сільськогосподарських угідь, з них меліорованих угідь 65%. На одну людину приходиться 0,7 га оброблюваної землі (у країнах Західної Європи 0,3 - 0,4 га). З оброблюваних земель придатні для вирощування зернових 78%, картоплі - 60% і різних багаторічних трав'яних культур - 85%. Земель, не придатних для сільськогосподарського виробництва, мається до 200 000 га. Якісні показники сільськогосподарських угідь по різних регіонах значно розрізняються. Природні умови в Естонії є відносно сприятливими для сільськогосподарського виробництва.

Після спаду виробництва сільськогосподарської продукції (1990-1995 р. - 40%) у 1996 році намітилася стабілізація в цій області економіки, 1997 рік характеризував невеликий підйом. У 1997 році сільськогосподарської продукції було зроблено на 5620 млн. крон, що на 31,1 млн. чи крон 0,6% більше, ніж у попередньому році. У 1997 році в Естонії нараховувалося 22722 хутора і 854 сільськогосподарські підприємства (товариства, акціонерні товариства, державні підприємства).

У 1997 році сільськогосподарські культури були посіяні на 863,7 тис. гектарів, що на 0,5% більше, ніж у 1996 році. Структура посівних площ змінилася на користь зернових, змішаних і бобових культур, на їхню частку приходиться 9,3%. Потреба внутрішнього ринку в зерні складає 830 тис. тонн і покрита вітчизняною пшеницею на 60% і житом на 75%. Розширюються посівні площі олійних культур.

Жива вага забійної худоби і птаха в 1997 році склав 95,7 тис. чи тонн 94,3% від показника 1996 року. Вироблене в Естонії кількість м'яса не покривало потреб внутрішнього ринку, тому до 40% споживаного м'яса і м'ясних продуктів імпортувалося. Стабілізація м'ясного ринку, що намітилася, обумовила зниження частки м'яса і м'ясних продуктів в імпорті продуктів харчування з 8,7% до 7,8%. Основними проблемами тваринників і птахівників у 1998 р. залишаються проблеми недостатності інвестицій у виробництво кормів і у впровадження технологій, а також поліпшення умов змісту тварин.

Починаючи з 1992 року розвиток виробництва основної продукції рослинництва - зерна і картоплі - здійснювалося через відповідні державні програми. Особлива увага приділяється на відновлення технології і поліпшення якості. Через державні програми розвивають також технологію виробництва технічних культур - льону, цукрового буряка і маслиничних культур. У