м. Яремча | 144,1 | 193,7 | 165,3 | 171,9 | 280,1

По області | 237,9 | 231,7 | 241,4 | 251,4 | 257,7

Табл.№2. Кількість виявлених хворих на онкозахворювання по районах Івано-Франківської області за період від 1996 – 2000 рр.

№ | Райони (захворюваність на 100 тис. чол.) | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7

Богородчанський | 153 | 142 | 142 | 142 | 153

Верховинський | 59 | 42 | 54 | 42 | 59

Галицький | 196 | 189 | 223 | 196 | 189

Городенківський | 155 | 183 | 178 | 120 | 170

Долинський | 120 | 140 | 160 | 204 | 150

Калузький | 299 | 304 | 300 | 280 | 400

Коломийський | 457 | 358 | 400 | 444 | 300

Косовський | 228 | 232 | 189 | 220 | 189

Надвірнянський | 237 | 236 | 234 | 247 | 250

Рогатинський | 143 | 154 | 183 | 157 | 180

Рожнятівський | 149 | 137 | 145 | 143 | 145

Снятинський | 189 | 161 | 185 | 180 | 185

Тисменицький | 224 | 229 | 214 | 220 | 214

Тлумаціький | 156 | 146 | 147 | 156 | 150

м. Болехів | 56 | 46 | 45 | 56 | 45

м. Івано-Франківськ | 619 | 625 | 678 | 610 | 678

м. Яремча | 32 | 43 | 39 | 30 | 39

По області | 3466 | 3371 | 3532 | 3466 | 3490

Табл.3. Захворювання за окремими класами хвороб

Захворювання на злоякісні новоутворення |

1990 р. | 1995 р. | 1996 р. | 1997 р. | 1998 р. | 1999 р. | 2000 р.

Кількість хворих

з діагнозом, що встановлений вперше

всього | 3091 | 3438 | 3442 | 3248 | 3406 | 3549 | 3701

на 100 чоловік населення | 216,6 | 236,0 | 236,0 | 223,5 | 235,9 | 245,4 | 256,9

Кількість хворих, які перебувають на обліку у медичних закладах

всього | 13079 | 14297 | 14177 | 14426 | 14617 | 15246 | 16283

на 100 чоловік населення | 916,7 | 981,5 | 974,0 | 992,6 | 1012,7 | 1054,0 | 1128,1

Висновки

В фізико-географічному положенні території Івано-Франківської облатсі ми виділяємо три типи ландшафтів: лісостеповий, лісовий, гірсько-лісовий. Ці ландшафти мають спільні риси:

майже суцільним поширенням в лісостепових ландшафтах лісовидних суглинків,

переваження в лісостеповій зоні грунтів чорноземного типу, в лісовій алювіальні грунти, дерново-підзолисті і дернові лучні, а гірсько-лісовій панують бурі гірсько-лісові та буроземно-підзолисті грунти,

поширення помірно-континентального клімату сприяє розвитку господарства, кліматичні умови неоднакові, але їхня взаємодія і взаємний вплив однаковий,

поширення в природному покриві широколистяних, ялицево-букових і ялицевих лісів, різнотравно-злакових степів, різнотравно-осокових лук,

велике поширення річкових терас різного віку.

Правильне використання в умовах зростаючого антропогенного впливу:

попередження деградації і збереження навколишнього середовища, до якого еволюційно пристосувалися певні організми,

погіршення якості природних вод, руйнування і деградація водних екосистем,

втрата естетичної діяльності і рекреаційного потенціалу ландшафтів,

погіршення умов проживання людей.

Останнім часом спостерігається невелике зростання рівня онкологічних захворювань, що потребує подальшого їх вивчення, а також чинники, що впливають на розвиток.

На складеній нами медико-географічній карті показана диференціація онкологічних захворювань по ландшафтно-геохімічних районах і виявлені нозоологічні ареали з інтенсивними показниками.

В медико-географічному відношенні виділяються такі особливості:

значна диференціація захворюваності злоякісними новоутвореннями по ландшафтно-геогімінчих районах,

не спостерігається чітка кореляційна залежність від ландшафтно-геохімічних умов,

встановлено, що рівень онкозахворювань знаходиться у визначеній залежності від ландшафтно-геохімічних особливостей території і типу геохімічного ландшафту, рівня вмісту макро- і мікроелементів, лужно-кислотних та окислювально-відновних умов, від ступеня техногенного забруднення навколишнього середовища (повітря, вод, грунтів),

інтенсивний показник коливається в межах від 0 до 300,1 на 100 тис. чоловік,

підвищена захворюваність (на онкозахворювання) характерна для районів із забруднення і викидів в навколишнє середовище хімічних елементів,

найменшими показниками захворювання характеризується районами з гірсько-слабокислими ландшафтами,

має місце зменшення інтенсивного показника захворюваності при переході від лісостепових до лісолучних і гірсько-лісових ландшафтів. Це напевно пов’язано з більш сприятливими антропоекологічними умовами в Вододільно-Верховинській області, де більш кисле середовище сприяє активній міграції хімічних елементів,

серед профілактичних заходів по зниженню рівня онкозахворювань в першу чергу потрібно назвати: покращення (оптимізація) навколишнього середовища, боротьба за дотримання санітарно-гігієнічних норм, врахування окислювально-відновних потенціалів кожної людини, з останнім пов’язане виведення надлишкових елементів з організму, покращення і використання рекреаційних властивостей природних ландшафтів та ін.

Для більш повної характеристики ландшафтної та соціальної обумовленості онкозахворювань надалі людині потрібні подальші дослідження.

Література

Авцын А.П. Введение в географическую патологию. – М.: Медицина, 1972. – 328 с.

Адаменко О.М., Приходько М.М. Регіональна екологія і природні ресурси. – Івано-Франківськ: Таля, 2000. – 278 с.

Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 252 с.

Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. – Львів: Простір, 1998. – 356 с.

Воропай Л.І., Куниця М.О. Українські Карпати. – Київ: Вид-во «Радянська школа», 1996. – С.7-20.

Географічна енциклопедія України. В 3-х т. – Київ: Вид-во ІРЕ ім.Бажана, 1996. – 2 Т. – 120 с.

Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навчальний посібаник. – Чернівці: Рута, 2001. – 248 с.

Гуцуляк В.М. Медична географія (екологічний аспект): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 1997. – 726.

Івано-Франківська областіь. Екологічя і оптимізація природнокористування / Укладачі Приходько М.М., Савюк В.О., Дмитраш