У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


| ПС

Свіжа судубрава

С2 | Свіжа грабова судубрава | ГС

Волога судубрава

С3 | Волога грабова судубрава | ГС

Суха дубрава

Д1 | Суха грабова судубрава | СГД

Свіжа дубрава

Д2 | Свіжа грабова дубрава, свіжа грабова бучина, свіжа буково-грабова дубрава | ГД, ГБ

БГД

Волога дубрава

Д3 | Волога грабова, волога буково-грабова дубрава, волога грабова бучина | ГД, БГД, ГБ

Сира дубрава

Д4 | Сира грабова дубрава | СГД

Найбільш розповсюдженими типами лісорослинних умов на території Бережанського лісгоспу є свіжі дубрави – Д2, які становлять 86,5% всієї покритої лісом площі, в тому числі свіжі грабові дубрави – 43,6%. Ця група представлена, головним чином, дубовим насадженням високої продуктивності і грабовим.

Крім цих насаджень в лісорослинних умовах названої групи (Д2) ростуть, ялинкові, соснові і модринові високобонітетні насадження штучного походження, а також березові, осинові, чорновільхові, ясенові та інші насадження.

Корінний тип деревостою зустрічається рідко. Він складається зі складених насаджень дуба з домішком граба, клена гостролистого, ясена, липи, черешні.

Підлісок густий, складений з ліщини, бересклету бородавчастого, жимолості татарської. В складі трав’яного покриву – копитень європейський, ясинець пахучий, зеленчук жовтий, гравінат міський, хмелиця звичайна, герань лісова.

В даному типі лісу також добре ростуть ялина звичайна, модрина європейська.

2. Антропогенне навантаження на досліджувану територію

Антропогенний вплив – це будь-який вид господарської діяльності людини у відношенні до природних компонент довкілля. Цей вплив може бути і позитивним. Але далі йдеться про антропогенний негативний вплив на ліси.

Наведемо виявлені чинники негативного антропогенного впливу на ліси, які фахівці і науковці вважають основоними серед тих, що мали місце:

переруби, оскільки розрахункова лісосіка була не завжди обгрунтованою, особливо в 1949-1960рр.;

низькі капіталовкладення в будівництво лісової інфраструктури;

недостатнє фінансування ведення лісового господарства;

трелювання гусеничною технікою і транспортування деревини по непристосованих дорогах (яке стало домінуючим в теперишній час) з жахливими наслідками щодо порушення захисних функцій лісу;

заміна на окремих площах корінної породи бука на смереку, яка виявилась нестійкою до хвороб, вітровалів;

порушення діючих правил рубок і санітарних правил у лісах і їх невідповідність іншим вимогам безперервного лісокористування.

Усе це в комплексі призвело до зниження захисних функцій лісу, які не були пріорітетними, оскільки переважала економічна необхідність, що нині проявилось у наступному:

Наслідком перерубів1933-1935 та 1949-1960 років і несвоєчасним залісенням зрубів стало виснаження лісів і порушення їх вікової структури.

Середньовікові насадження смереки у буковій зоні вражені хворобами (кореневою губкою та пеньком) і всихають після 70-ти років. Отже, їх захисні функції далеко не ті, що мали букові насадження. До того ж, хвора деревина не має належної економічної вартості.

Техногенний тиск на лісові площі через широке запровадження гусеничного тракторного трелювання та транспортування деревини по схилах і водотоках призвів до порушення цілісності грунту на масштабних суцільних вирубках. Це посилило ерозію і змив грунту, сприяло знищенню підстилки і підросту. У результаті погіршились умови лісовідновлення. Усе це не могло не відбитися на екологічних функціях лісових насаджень.

Недофінансування лісовпорядкувальних і лісовідновлювальних робіт, будівництва лісових доріг, незалежна матеріаьно-технічна база держлісгоспів і тимчасових лісокористувачів зумовили рубки лісу на площах, які близькі до наявних доріг. Окрім того, наявне порушення норм територіального розподілу лісосічного фонду.

До наслідків, які спричинені діяльністю самих закарпатців, додались і результати діяльності промисловості країн центральної Європи, викиди промислових гігантів в атмосферу (транскордонні переноси).

3. Шляхи удосконалення територіальної організації лісогосподарського комплексу Виноградівського району і заходи щодо відновлення лісу

Удосконалення структури і територіальної організації лісогосподарського комплексу Виноградівського ДЛГП важливу роль відіграє більш раціональне використання у виробництві деревної сировини.

Заготівля деревини спілого лісу ведеться в кожному лісництві згідно розрахункової лісосіки встановленої на десятиріччя. В рубку відводяться ділянки спілого лісу по господарствах і видах деревини (букове, грабове, дубове, мяколисте). Відводи проводяться спеціалістами лісового господарства і головна увага зосереджена при цьому на максимальний вихід ділової деревини в стовбурах на нижній склад, розкряжовка проводиться спеціальними бригадами з попередньою маркеровкою нижнього стовбура з максимального виходу цінних сортиментів.

Вся заготовлена деревина від рубок головного користування розподіляється по споживачах згідно нарядів Міністерства лісового господарства.

При плануванні рубок головного користування в кожному лісництві виходять з потреби певного асортименту лісової продукції. В зв’язку х цим інколи порушується розрахункова лісосіка, набирається більша маса в одному лісництві і зменшується в іншому. Це призводить до того, що збільшується не вирубаним спілий ліс і втрачає свою якість на корені, особливо в мяколистовому господарстві.

Додаткову кількість деревини Виноградівське ДЛГП одержує від проміжного користування лісом шляхом проведення рубок догляду. Цей вид діяльності сприяє в першу чергу, створенню продуктивних дерево станів, підвищенню їх ролі в еколого-ресурсному потенціалі лісу і задоволенню потреб господарства регіону в недостатній лісовій сировині.

Головна увага при проведенні рубок догляду на підприємстві приділяється механізації виробничих процесів з метою використання меншої кількості робочої сили. При трельовці деревини трактором особливу увагу слід звернути на якісне проведення робіт, щоб не пошкоджувати кору дерев.

За останні роки значно зросло побічне користування лісом, особливо заготівля березового соку, ведеться в пристагаючих і навіть середньовікових насадженнях, що негативно впливає на якість деревостану.

Переробка березового соку в лісгоспі не проводиться, а сік відправляється за межі району.

В лісництвах лісгоспу ведеться ручна переробка деревини і відходів для задоволення потреб населення товарами народного споживання. Робота ця проводиться в малих об’ємах, зберігання продукції не вдосконалене.

Механізована переробка деревини проводиться в деревообробних цехах. Переробляється в основному деревина твердолистяних порід (бук, граб, дуб, клен, явір). Заготовки для паркету, що випускаються цехами переробки, поставляються меблевому цеху Виноградівської меблевої фабрики, склад


Сторінки: 1 2 3 4