Наш рідний край Закарпаття розташований на межі між Карпатськими горами та Середньодунайською низовиною, у самому серці Європи. Його точні координати — на заході: 22°09' схiдної довготи; 48°27' пiвнiчної широти (1,5 км вiд с. Соломоново, Ужгородського району), на сході: 24°38' схiдної довготи; 48°04' пiвнiчної широти (хребет Чорногора, 12 км вiд с. Луги, Рахiвського району), на пiвночі: 22°35'схiдної довготи; 49°06'пiвнiчної широти ( с. Стужиця, Великоберезнянського району, хребет Схiднi Бескиди (бiосферний заповідник)), на пiвдні: 24°18' схiдної довготи; 47°53' пiвнiчної широти (район Довгорунської мармурової копальнi, 6 км від с. Дiлове, Рахiвського району). Цікаво, що найбільша ширина (по прямій лінії) з півночі на південь — до 135 кілометрів, а найбільша довжина (по прямій лінії) зі сходу на захід — близько 205 кілометрів. У гарній місцевості поблизу гори Кук, знаходиться геометричний географічний центр Закарпаття.

Загальна площа краю складає 12.800 кв. км. Закарпаття має 13 районiв, 10 мiст, 28 містечок, 561 сільське поселення. Мiстами обласного пiдпорядкування є Ужгород, Берегово, Мукачево, Хуст, а мiстами районного пiдпорядкування — Свалява, Іршава, Тячів, Виноградово, Рахів, Чоп.

У природно-географічному відношенні край поділяється на два географічні райони — гірський (Карпатські гори) і рівнинний (Закарпатська низовина). Більшість території займають гори, а найвищою точкою Закарпаття є вершина Говерли, в гірському масиві Чорногора, що підіймається на 2.061 метр. А ось найнижча точка (101 м над рівнем моря) розташована у протилежному кінці регіону в районі села Руські Геєвці Ужгородського району.

Значну роль у формуванні рельєфу відіграє річка Тиса (вона починається злиттям Бiлої i Чорної Тиси, а загальна довжина її, в межах Закарпаття, становить 223 км, впадає Тиса поблизу сербської столиці Белграда у річку Дунай). До басейну Тиси належать всі річки краю. Гідросистема Закарпаття вiддiлена вiд прикарпатських рiчок Водороздiльним хребтом. Досить значною є загальна кількість рiчок, струмкiв, потiчкiв Закарпаття — 9.429, з них 9.277 — малi потоки до 10 км, 152 рiчки мають довжину бiльше 10 км (Рiка, Теребля, Шопурка, Тересва, Iршавка, Синявка, Тячiвець, Середня Рiка, Косiвська, Богдан, Лазещина, Турбат, Озерянка, Бертянка, Брустурянка, Репинка, Лужанка, Мокрянка, Апшиця, Велика Уголька, Васькова, Тур'я, Жденiвка, Визниця, Стара, Серне, Чаронда, Цигань, Виля, Туричка, Ломованя, Пиня, Вича, Свинка, Коропець, Сухар, Уличка, Ярок, Боронява, Вільшанка, Яблуниця, Вільхівчик, Вербовець, Квасний, Чеховець, Бабичка, Гнилий, Воловець, Мошка і т.д.) та 4 річки, що мають довжину понад 100 км (Уж, Латориця, Боржава, Тиса).

На відміну від швидких гірських річок, загальна кількість тихих озер Закарпаття невелика — 137, з них лише 32 водойми — це постiйнi озера. Найбiльше озеро Закарпаття — Синевир, воно утворене 10 тис. рокiв тому на висотi 989 м і має площу 7 га, де найбiльша глибина 27 м, а температура від +12° до +18°, тут водиться райдужна, струмкова й озерна форель. Закарпатські озера поділяються на кілька типів, серед яких виділяються льодовиково-каровi озера: Апшинець, Марiчейка, Несамовите, Бребенескул, Брескул, Ворожеска, Герашаське, Драгобратське Озерце, Нижнє, Верхнє, Мала Гропа; загатнi озера: Солене, Тереблянськi озера, Синевир; антропогенні озера:Чорні озера, Солотвинськi озера; вулканічні озера: Липчанське, Ворочівське, Синє.

Зі страхітливими легендами повязані закарпатські болота: Чорнi Багна, Чорний Мочар, Соленi Млаки, Заросляк, Трофанець. Ще у 1878 р. почалося осушення болота Чорна Мочар, що займало понад 14 тисяч гектарів. На сьогодні воно осушене майже повністю, на його місці тепер — каскад водосховищ і ставків, де розводять коропа, карася, білого амура. А ось улюбленим місцем відпочинку туристів стали гірські водоспади: Войводинський (найбiльший), Трофанець (найвищий), Шипот, Городилівський, Скакало, Липовецький, Лумшорський, Мокрянський, Чортів Млин. Крім того на низовинних територіях є багато штучних каналiв: Ужгородський, рiчки-канали Берегiвського, Виноградівського, Ужгородського, Мукачівського районів, а також нараховується близько 50 ставкiв i водосховищ, загальною площею 173 кв. км: Вільшанське, Залужанське, Горбківське.

Карпатські гори, біля підніжжя яких знаходяться наші міста, є однією з відомих європейських географічних зон. Є кілька версій походження назви Карпати: 1) У першiй половинi I тисячолiття до нашої ери, дану територiю населяло гето-дакiйське плем'я карпи (карпiани); 2) Iз санскритської мови, де слово "Карпати" має декiлька значень —"нерiвний", "необроблений", "прикриття", "притулок"; 3) Iз давньогрецької мови, де слово "Карпат" означає "горб"; 4) Із фракійської мови слово "карпо" означає "скеля"; 5) Існує народна легенда про доброго велетня Карпа; 6) Народна легенда про чорта який покорпав землю. Карпатські гори займають 80% території Закарпаття. Вони перетинають область від північного заходу до південного сходу. Довжина — 240 км, ширина — 110 км. Гори Карпати мають вік 1,2 мільярда років. Карпатські гори ростуть щороку на 1-2 см і дуже повільно зсуваються на Схід. Гірські лiси складають 45% усіх лісів Закарпаття, а гірські полонини Закарпаття займають територію 40.000 га. Найвищі гори нашого краю: Говерла (2.061 м), Бребенескул — 2.035 м, Пiп-Iван — 2.022 м, Петрос — 2.020 м, Гутин-Томнатик — 2.017м, Ребра — 2.007 м, Тупкул — 1.932 м, Брескул — 1.910 м, Близниця — 1.881 м, Дземброня — 1.877 м, Стримческа — 1.872 м, Драгобрат — 1.786 м. Високо до неба тут підіймаються гірські хребти: Маковиця, Красна, Великий Дiл, Свидовець, Боржава, Чорногора, Рiвна, Анталовська Поляна, Синяк, Вигорлат, Полонина-Руна.