В районі знаходиться 33 об”єкти природно-заповідного фонду, з них - 1 об”єкт загальнодержавного значення( Семиківський заказник),14 ботанічних пам”яток природи місцевого значення, шість гідрологічних державних пам”яток, одна зоологічна пам”ятка природи місцевого значення, Зарваницький ландшафтний парк.

1.2 Кліматичні та погодні умови

Кліматичні умови впливають на рельєф, поверхневі й підземні води, розвиток рослинності, поведінку тварин. Від клімату значною мірою залежать умови проживання, господарської діяльності й відпочинку людей.

Територія Теребовлянського району має помірно-континентальний клімат із неспекотним літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Він сформувався під впливом різноманітних чинників. Головним з них є географічна широта, з якою пов’язана висота сонця над горизонтом і величина сонячної радіації, що надходить на поверхню району.

На територію району надходять повітряні маси з Атлантичного океану. Взимку вони приносять потепління, відлигу, велику хмарність, опади у вигляді дощу або мокрого снігу. Влітку - прохолодну, хмарну і дощову погоду.

Навесні і на початку осені на територію району проникає континентальне арктичне повітря, яке приносить різке похолодання. Узимку сюди вриваються повітряні маси зі сходу Євразії, які приносять холодну погоду.

Середньорічна температура тут становить плюс 7 градусів . Середня температура січня сягає мінус 5,5 градусів . Близько 25% літнього сезону має середньодобову температуру вище + 25 градусів .

Район знаходиться в зоні значного зволоження. Середня кількість опадів складає 620 мм. Особливо дощовими є три літні місяці. У літній період часто бувають зливи, нерідко - грози, а іноді - град. Взимку опадів у 2,5 - 3 рази, а восени і навесні в 1,5-2 рази менше, ніж влітку.

Упродовж року на території району переважають західні повітряні маси. Швидкість вітру коливається від 4,5 до 6,0 м за сек. Сильні вітри дмуть рідко, найчастіше взимку і навесні.

Зима триває близько 112 днів. Сильні морози бувають рідко. Досить характерні для сезону відлиги, тому сніговий покрив нестійкий.

Теребовлянський район входить до складу Центрального агрокліматичного району області, який називають “холодним Поділлям”. Але, незважаючи на те, що тут найкоротше і найхолодніше літо, найбільше днів зі сніговим покривом, порівняно з Північним та Південним агрокліматичними районами, в районі є всі умови для життя і господарської діяльності людини. Також достатньо світла, тепла і вологи, тобто всіх життєво необхідних чиннників для росту сільськогосподарських рослин.

На території Теребовлянського району спостерігаються небезпечні погодні явища. У червні - липні над районом інколи випадають сильні дощі, які називають зливами. Часто дощі поєднуються із сильним вітром, блискавкою, градом.

4 липня 2000 року над територією Теребовлянщини пронісся ураган неймовірної сили, який супроводжувався градом. Він завдав шкоди будинкам, виламав дерева, знищив посіви. Постраждало 20 сіл району, селище Микулинці та м.Теребовля. Витрати з відновлення будівель, пошкоджень внаслідок стихії, склали майже 350 тисяч гривень.

У нашому районі нерідко бувають суховії, які призводять до посухи. Іноді взимку спостерігаються значні снігопади. Нерідко ці несприятливі природні явища завдають шкоди сільському господарству.

ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Загальні відомості про підприємство

Одним із 52 промислових підприємств району, які отримали дозволи на викиди в атмосферу забруднених речовин, є ВАТ “Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас”. Поштова адреса: м. Теребовля, вул. Шевченка,3.

Фабрика спеціалізується на випуску ялинкових прикрас методом ручного та автоматичного дуття скла. Служба з охорони атмосферного повітря, лабораторія з контролю стану навколишнього природного середовища на підприємстві відсутня.

Межі ділянки підприємства:

півночі, сходу - територія фабрики, вул. Б.Хмельницького;

півдня - вул. Шевченка;

заходу - р. Гнізна.

( ситуаційний план і карта - схема додаються, додаток №2, 3)

10 грудня 1939 року місто Теребовля стало повітовим центром Тернопільщини. У цьому ж році тут відкрито цех промкомбінату, який у 1964 році стає фабрикою ялинкових прикрас, у 1995 - відкритим акціонерним товариством “Теребовлянська ялинкова фабрика”.

У свій час це підприємство було у трійці найбільших виробників аналогічної продукції на території колишнього СРСР. Але на кінець 90-х років авторитет фабрики був зведений нанівець; накопичились борги з платежів, підприємство простоювало, зарплата працівникам виплачувалась бартером і з затримками. За роки незалежності з об”єктивних та суб’єктивних причин темпи виробництва різко падали, зростала соціальна напруга у колективі через невиплачені зарплати, стрімко зростали борги за енергоносії, до бюджету, Пенсійного фонду. У 1995 році фабрикою ялинкових прикрас було випущено продукції на суму 6573776 тис. укр. крб., у 2000 - ому році - на суму 2350231тис. грн.

З 2000 року почалося відродження фабрики, яку очолив голова правління ВАТ Юрій Дзюбан.Фабрика перейшла на нову технологію виробництва іграшок, від чого продукція набула привабливішого вигляду і стала конкурентноспроможною на ринку. Впроваджено 88 видів нових іграшок, замість запланованих 52. У 2002 році вироблено продукції на 2 млн. грн. При сезонності виробництва підприємство не простоювало жодного дня. На підприємстві у той час намагалися йти в ногу з часом, створили відділ маркетингу, придбали комп”ютер, почали рекламувати продукцію через Інтернет, у “Президентському віснику”, місцевих ЗМІ, взяли кредит на суму 50 тисяч гривень, який відразу ж повернули. Ці гроші використали на придбання матеріалів для виробництва склотрубок, картону та для часткового погашення боргів за енергоносії.

Продукція ВАТ “Теребовлянська ялинкова фабрика” стала відомою на ринках України, Росії, Польщі, Канади. Географія збуту постійно розширюється.