ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО РАЙОНУ

5.1 Загальна екологічна ситуація району.

Тернопільщина загалом вважається областю екологічно благополучною, на відміну від промислових регіонів сходу чи півдня України. Екологічно благополучним можна вважати і Теребовлянський район. Завдяки значній віддаленості Теребовлянщина практично не постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС, ареалів радіаційного забруднення не виявлено.

Наш район - сільськогосподарський. У районі немає стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря (паливно-енергетичного комплексу, металургійного виробництва, нафто-хімічної промисловості), які є основними забруднювачами. Для порівняння: річні викиди лише Бурштинської ДРЕС у п”ять разів перевищують сумарні викиди всіх підприємств Тернопільської області. Забруднення повітря на Теребовлянщині здійснюється в основному транспортними засобами та промисловими підприємствами, які зосереджені здебільшого у великих населених пунктах району: Теребовлі, Микулинцях, Дружбі, Золотниках, і працюють згідно з відповідними дозволами. Шкідливі викиди даних підприємств - в межах гранично допустимої норми. У минулому році в районі зафіксовано 450,7 тонн шкідливих викидів в атмосферне повітря.

Основний забруднювач повітря в населених пунктах району - це автомобільний транспорт, який забруднює атмосферу вихлопними газами двигунів внутрішнього згорання. Ця проблема останнім часом різко загострилася через збільшення кількості автотранспорту, імпортованого з іноземних країн, як правило, застарілого, без необхідного очисного обладнання. Резальтати перевірок свідчать, що 12-13 відсотків транспорту не відповідає технічним нормативам.

Теребовлянський район - один із найнасиченіших за річковою мережею, яка є екологічно дуже вразливою. Сьогодні головним винуватцем забруднення річок є об”єкти комунального господарства, які скидають в річки 70 відсотків всього непотребу(тільки у районному центрі минулоріч комунально-побутові стоки становили 426 тис куб. метрів). З метою покращення якості води у 2003 році проводилася реконструкція очисних споруд, закупили повітродувки, які використовуються для біологічного очищення води. Для економії водних ресурсів потрібно міняти систему технічного обладнання водопроводів. Поступово забрудненість наших рік зменшується, про що свідчать лабораторні дослідження: вода, яка впадає в Дністер з його приток, відповідає нормативам. Більше стало риб, раків, які є індикатором чистоти води.

Екологічною проблемою вважають в районі велику розореність земель, яка сприяє різкому порушенню співвідношення в агроландшафтах між ріллею і природними комплексами (луками, пасовищами, лісами, водоймами). Наслідок - інтенсивні ерозійні процеси, втрата родючого грунту, що накопичувалася тисчоліттями. Останнім часом площа ріллі скоротилася, багато землі лежить облогом. Така ситуація вплинула на стан землі. Надалі низькопродуктивні ерозійно небезпечні орні землі треба буде виводити з обробітку і виділяти під сінокоси та пасовища, щоб зберегти решту площ сільгоспугідь. Вирішення цієї екологічної проблеми слід розпочати з інвентаризації земель.

Великою небезпекою для навколишнього середовища нашого краю є отрутохімікати, 30 тонн яких накопичилося на 25 складах, що колись використовувались, а зараз є непридатними для використання. Третина цих складів нічиї. Утилізація таких відходів потребує негайного вирішення.

Ще одна екологічно важлива проблема - побутові відходи. У районі паспортизовано тільки одне смітєзвалище. Сюди вивозять тверді побутові відходи 53 підприємства, які мають погоджені ліміти на відходи в кожному населеному пункті. А незаконно створених сміттєзвалищ у районі дуже багато. Тільки за 2003 рік державною екологічною інспекцією району складено 102 протоколи на порушників природо-охоронного законодавства за створення незаконних сміттєзвалищ (в лісі, в посадках, в сільській місцевості). Органи місцевого самоврядування, на жаль, не завжди контролюють ситуацію у своїй місцевості.

На території району розташовано багато цікавих пам’яток природи, що мають загальнодержавне значення. Для збереження унікальної природи, забезпечення належних екологічних умов різним видам рослин і тварин в районі створено регіональний Зарваницький ландшафтний парк, Семиківський заказник державного значення, 33 об’єкти природно - заповідного фонду.

5.2 Роль підприємства у загальному забрудненні довкілля.

На ВАТ “Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас” дотримуються всіх санітарних норм і вимог, підприємство не забруднює ні атмосферне повітря, ні водні ресурси.

5.3. Шляхи подолання екологічного навантаження.

В районі проводиться системна і багатопланова робота з охорони навколишнього середовища, створено правову базу для вирішення екологічних проблем, запроваджено економічний механізм природокористування.

Щоб подолати екологічне навантаження на Теребовлянщині потрібно:

проводити реконструкцію, технічне переозброєння і модернізацію підприємств-забруднювачів, які здійснювати з урахуванням екологічних чинників, вимог, критеріїв у межах структурної перебудови економіки;

відповідним службам вести контроль за регулюванням двигунів внутрішнього згорання в автомобілях, за встановленням на них спеціальних каталізаторів для нейтралізації чадного газу, пропагувати заміну шкідливого етиловго бензину, який забруднює повітря свинцем, на екологічно менш шкідливий;

озеленювати міста і села;

проводити широкомасштабні водоохоронні і водооздоровчі заходи у басейнах річок Гнізна, Серет, Стрипа, поліпшувати якість водних ресурсів і водозабезпечення населення, раціонально їх використовувати. Довести очисні споруди ККП до нормативних режимів;

для збереження грунтів створити протиерозійні смуги, впровадити грунтозахисні сівозміни, впорядкувати систему внесення добрив у суміжних з населеними пунктами територій, провести інвентаризацію земель;

організувати утилізацію відходів зі складів отрутохімікатів методом плазмового спалювання;

розробити проект рекультивації земель, зайнятих під сміттєзвалищем, паспортизувати деякі незаконні сміттєзвалища, шукати шляхи вирішення питання переробки чи утилізації відходів;

для порятунку лісових фондів і надалі створювати державні ландшафтні парки, заказники, об’єкти природно-заповідного фонду.

розробити туристичні маршрути, організувати зелений туризм;

формувати регіональні організаційно-економічні механізми щодо регулювання природокористування, охорони навколишнього середовища й антропогенних навантажень на природу;

питання охорони навколишнього середовища висвітлювати в засобах масової інформації.

Використана література

Береза Г. “Теребовлянщина”, Тернопіль “Підручники і посібники”, 2004 р.

Географічна енциклопедія України, К. “Українська енциклопедія ім. М.П.Бажана, 1989-1993 рр., т.2, с.480.

Крисоватий Б., Миколів І., Царик Л. Географія Тернопільської області”, Тернопіль, “Астон”, 2002 р., 80 с.

Кушнерик Г., Ковальчук М., Куликівський А.. Ониськів М. “Теребовлянщина. Краєзнавчий альманах-календар”, Тернопіль, “Збруч”, 2001р.

Мечник Л.А., Мечник І.І., Волошин О.М. “Природа рідного краю”, Тернопіль, “Підручники і посібники”, 1997 р., 31 с.

Овчаренко І.,Проник