У зв'язку з комплексним використанням водних ресурсів на багатьох річках створено штучні водойми - водосховища, а також ставки. Всього в Україні створено біля 900 водосховищ. Ставків налічується понад 24 тисячі.

Таблиця

Основні водосховища України

Водосховище | Річкова система | Площа водного дзеркала, км2 | Об'єм водосховища, км3

Корисний | Повний

Київське | Дніпро | 922 | 1,20 | 3,73

Канівське | Дніпро | 675 | 0,30 | 2,62

Кременчуцьке | Дніпро | 2250 | 9,00 | 13,50

Дніпродзержинське | Дніпро | 567 | 0,30 | 2,45

Дніпровське | Дніпро | 410 | 0,86 | 3,30

Каховське | Дніпро | 2155 | 6,88 | 18,20

Дністровське | Дністер | 142 | 2,00 | 3,00

Печенізьке | Сів. Дінець | 86.2 | 0,34 | 0,38

Червонооскільське | Оскіл | 122 | 0.46 | 0,48

Червонопавлівське | Берека   | 0,41

Ладиженське | Півд. Буг | 20,8 | 0.07 | 0,15

Старобешівське | Кальміус | 8,50 | 0,03 | 0,04

Карачунівське | Інгулець | 4,40 | 0,29 | 0,31

Сімферопольське | Салгир | 3,23 | 0.03 | 0.03

Партизанське | Альма | 2,25 | 0,03 | 0,03

Трав'янське | Харків | 0,585 | 0,008 | 0,016

Муромське | Муром | 0,041 | 0,005 | 0,011

В'ялівське | В'ялий | 0,017 | 0,0065 | 0,0068 

4. Водний баланс, коливання рівня води в озерах

Водний баланс озера, тобто співвідношення притоку і витрат води, можна представити у вигляді:

упр. пов. + у’пр. підз. + k + х - (уст.пов. + у’ст.підз. + Е) = DН,

де упр. пов. + у’пр. підз. - поверхневий і підземний притік в озеро;

k - конденсація водяної пари над поверхнею озера;

х - опади на поверхню озера;

уст.пов. + у’ст.підз. - поверхневий і підземний стік із озера;

Е - випаровування з поверхні води;

DН - акумуляція води в озері.

Всі члени рівняння водного балансу у цій формулі виражені у вигляді шару води.

Можна написати рівняння водного балансу, виражаючи всі його елементи в об’ємах; тоді в правій частині рівняння буде записано приріст об’єму DV. Якщо записати прибуткову частину рівняння водного балансу через Vлр.(притік), а видаткову через Vв. (витік), рівняння буде мати вигляд:

Vлр -. Vв. = DV.

Це співвідношення показує, що притік води дорівнює відтоку при DV > 0 (рівень підвищується), притік в озеро більше видатку води Vлр >. Vв. Коли DV < 0 (рівень води знижується), притік води в озеро менше відтоку, тобто Vлр <. Vв.

Подібне рівняння водного балансу справедливо для стічних озер. У безстічних озерах стік з озера відсутній, вода в основному витрачається на випаровування.

5. Динамічні явища в озерах, течії та хвилювання, сейші

Вода в озерах може рухатись у вигляді течії, а також у вигляді хвиль. Течії можуть виникати під дією вітру (вітрові течії) або в результаті нерівномірного охолодження і нагрівання мас води. У проточних озерах можливі річкові течії, які утворюються внаслідок того, що в місці впадіння річки рівень води в озері підвищується, а в місці витоку - понижується. Так створюється похил водної поверхні, який спонукає до руху водні маси озера.

Коливальні рухи водних мас озера створюються вітровими хвилями й сейшами.

Вітрова хвиля характеризується наступними елементами (рис. 2):

вищою точкою (1), яка називається вершиною або гребенем хвилі, і нижчою (2) - підошвою. Відстань між двома послідовними гребенями або підошвами двох хвиль називається довжиною хвилі, відстань по вертикалі між гребенем і підошвою - висотою хвилі. Відношення висоти хвилі до її довжини характеризує крутизну хвилі. Проміжок часу, на протязі якого хвиля проходить шлях, рівний її довжині, називається періодом хвилі. Відстань, яку проходить будь-яка точка хвилі (наприклад, гребінь) за одиницю часу, називається швидкістю хвилі.

Рис. 2. Схема вітрової хвилі.

Для визначення висоти хвилі існує цілий ряд емпіричних формул, наприклад, формула В.Г. Андріянова:

hхв = 0,0208 uв5/4 D1/3,

де hхв - висота хвилі, м;

uв - швидкість вітру, м/с;

D - довжина розгону хвилі, км.

Сейші - це коливальні рухи всієї маси води в озері, які утворюються в результаті різкої зміни атмосферного тиску в різних частинах озера, а також при різких стрибках сили і напрямку вітру над озером, наприклад, при проходженні циклону. Поверхня озера при сейшах отримує нахил то в одну, то в іншу сторону. Нерухома вісь, навколо якої відбуваються коливання, називається вузлом. Сейші можуть бути одновузлові, двохвузлові і т. д. Найбільш поширені одновузлові сейші. Вивчати сейші необхідно для правильного встановлення середнього рівня води в озері.

Рис. 3. Одновузлові (а) та двохвузлові (б) сейші.

6. Тепловий і льодовий режим

Основне джерело надходження тепла в озеро - пряма сонячна радіація. Крім того, на нагрівання озерної води впливають: температура повітря над поверхнею води; тепловіддача берегів озера та озерної улоговини; теплота, що вивільнюється при утворенні льоду і конденсації водяної пари на поверхні озера; більш висока температура води впадаючих в озеро річок і підземного притоку.

Втрати тепла відбуваються при випромінюванні його в атмосферу. У значно меншій мірі на охолодження озера впливає втрата тепла на випаровування води і танення криги, при впадінні в озеро холодних приток і т. д.

Співвідношення кількості тепла, що отримує і віддає озеро, називається тепловим балансом. Для аналізу теплового режиму озера необхідно враховувати головні термічні якості води: надзвичайно мала теплопровідність; велика теплоємкість; збільшення щільності (густини) води при зниженні температури до 4°С. Подальше зниження температури (нижче 4°С) зменшує щільність (густину) води до точки замерзання, а з переходом води в лід щільність різко