Усе граничне ясно: назва озера водночас є і договором між сусідніми племенами індіанців.

ОЗЕРО СМЕРТІ

У Сицилії є озеро Смерті, яке вважається «наймертвішим» на нашій планеті. На його берегах немає рослинності, а в водах ніякого життя. Мало того, будь-яка жива істота, потрапивши в цю водойму, вмить гине.

Чому ж воно таке смертоносне?

Коли хіміки зробили аналіз води, виявилось, що в ній багато сірчаної кислоти. Як же вона потрапила сюди? Спершу припускали, що озерні води розчиняють якісь невідомі породи і за рахунок цього збагачуються кислотами. Але потім встановили, що постачальником кислоти є двоє джерел, які нуртують на дні водойми.

ОЗЕРО, В ЯКОМУ РОСТЕ ....... КАМІННЯ

Серед просторів Кулундинського степу Алтайського краю поміж багатьох прісних і солоних водойм є озеро Малинове. Воно має одну особливість, яка завжди викликала гостру цікавість у всіх, хто бував на його берегах і слухав розповіді місцевих мешканців, схожі на вигадку чи казку.

Було помічено, що в озері Малиновому росте ..... каміння. Росте звичайнісіньким чином: там, де його раніше не було, воно з'являється, а каміння малих розмірів перетворюються в велике.

Місцеві жителі виламують каміння, що виросло, і використовують його як будівельний матеріал. Загадковий ріст каміння в давнину пояснювали діями чаклунської сили. Таємницю Малинового озера розгадали після того, як вивчили хімічний склад озерних і підземних вод.

Виявилось, що вода в озері насичена солями магнію, а вода, яка живить його з підземних горизонтів, містить соду. Ці два розчини вступають між собою в хімічну реакцію, і в результаті виходить тверда маса.

ОЗЕРО З ПЕРВІСНОЮ ВОДОЮ

Мова піде про озеро Овретан, що неподалік від міста Осло в Норвегії. Коли підводники обстежили донну частину цього озера, вони знайшли тут ділянку з водою, позбавленою кисню; ця вода збереглася від часу останнього обледеніння. Отже, вік її близько 10 000 років.

Як це встановили ?

У “викопній” воді виявили залишки представників фауни і флори льодовикового періоду, які чудово збереглися. Потрапити сюди ззовні вони ніяк не могли, значить, дістались озеру Овретан у спадщину від льодовикової епохи.

ПРИРОДНИЙ ТЕРМОС ?

Озеро Ванда - найдивовижніше озеро Антарктиди. Товщина криги, яка вкриває озеро, дорівнює 4 метрам. Під нею залягає шар прісної води, а під ним - солоної, причому солоність її вища, ніж у морської. Температура води і повітря в цьому районі завжди від’ємна. Морози взимку досягають 40 - 50 градусів, а біля дна, на глибині близько сімдесяти метрів, вода тепла: 25 - 27 градусів вище нуля.

Температуру води міряли багато разів і в різні години доби, але показання термометра не змінювались: на дні озера було тепліше на кілька десятків градусів порівняно з температурою повітря.

Звідки в озері могло взятися тепло, коли довкола панує лютий холод? Це здавалось дивовижним і незбагненим, тим більше, що жодних теплих джерел на дні водойми не виявили.

І тоді у вчених сяйнув здогад - а чи не є озеро Ванда гігантським природним термосом?

Його води кришталево чисті й прозорі. У них немає найдрібніших живих організмів, які населяють водойми більш теплих районів Землі і роблять їх каламутними. Вітер також ніколи не скаламучує води, захищеної товстим покровом криги, а тому частки мулу і ґрунту не плавають у воді, а давно осіли на дно.

Крізь лід і чисту прозору воду легко пробивається сонячне проміння і нагріває глибинні шари. А оскільки вода в озері на самому дні солона і, отож, значно важча, то вона залишається внизу, навіть нагріта. Такої думки дотримується більшість дослідників.

ОЗЕРО, ЯКЕ...... ВИБУХАЄ

Немовби коштовний сапфір в оправі з зеленого тропічного лісу, лежить у джунглях південної частини Гани, найбільше озеро цієї країни - Босумтві.

Це озеро має форму правильного кола, немовби хтось велетенським циркулем обвів коло і викопав тут яму діаметром сім кілометрів і близько чотирьохсот метрів завглибшки.

Колір озерної води голубуватий, він приємно тішить зір. Там, де немає поселень, аж до самої води спускаються густі джунглі.

З озером пов'язано багато легенд, переказів та звичаїв місцевих мешканців.

Незвичайна сама назва водойми. На ганській мові «Обосуме» означає «бог», а «Тві» - його ім'я. Отже, Босумтві - озеро цього бога. Тві - бог антилоп. Однак, на противагу цим мирним тваринам, він - лихий і жорстокий. Коли бог гнівається, людині стає зле: то затопить її житло, прожене рибу в глибочінь, то влаштує вибух на озері і занапастить усе живе.

Час від час з озером справді коїться щось дивне. Тихе і спокійне, воно раптом «вибухає». У глибині з великим шумом немовби лопається великий пухир. Угору підкидаються каскади води, на поверхні здіймається велике хвилювання. Від такого вибуху гине багато риби. Потім усе заспокоюється.

Не дивно, що в давні часи це незвичайне явище аборигени пояснювали проявом надприродних сил, уособлюваних богом Тві.

Що ж вимагали від цих людей, коли загадкового явища ніхто до ладу не може пояснити навіть у наш час.

Припускають, що на дні водойми - а глибина її дуже велика - в потужному шарі відкладень відбувається розпад органічних речовин, при цьому виділяються гази. Коли газів нагромадиться багато, вони вириваються з глибин водойми, створюючи подобу вибуху.

Треба сказати, що озеро Босумтві - суцільна загадка для