рік видобувають майже 15 млн т енергетичного вугілля. Більше ніж половина кам'яного вугілля збагачується (Червоноград). Буре вугілля видобувається тільки в Закарпатті (с. Ільниця Іршавського району).
Традиційними галузями комплексу є нафтова і газова промисловість
Прикарпаття. Останнім часом видобуток нафти і газу помітно знизився внаслідок вичерпання розвіданих ресурсів. Діють нафтопереробні потужності в
Дрогобичі, Надвірній, Львові. Головні центри видобутку й акумуляції природного привізного газу — Да-шава, Рудка, Угорське, Більче (Львівська обл.).
Провідна галузь комплексу — електроенергетика, представлена великими
Бурштинською (2,4 млн кВт), Добротвірською (660 тис. кВт) ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють в основному на вугіллі, яке видобувають у Львівсько-волинському районі. Електростанції об'єднані в систему "Львівенерго". Важливою є роль західноукраїнської розподільної підстанції у міждержавній енергосистемі "Мир" (біля м. Ходорова Львівської обл.). На межі Чернівецької і Хмельницької областей побудована Дністровська
ГЕС.
Обслуговуючими галузями в комплексі є виробництво і ремонт гірничовидобувного й енергетичного обладнання (у Дрогобичі, Чер-вонограді,
Львові).
Територіальна структура комплексу представлена Прикарпатським нафтогазоенергетичним, Львівсько-волинським вугільно-енергетичним районами і рядом енергетичних центрів.
Машинобудівний комплекс — це приладобудування, виробництво телевізійної техніки, електроламп: радіоелектронної, медичної апаратури, верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львова і зосереджений переважно в обласних центрах. Розвинене транспортне, підйомно- транспортне машинобудування, ремонт транспортної техніки, виробництво автобусів, автонавантажувачів, мопедів, вантажних конвеєрів у Львові, автокранів у Дрогобичі з орієнтацією на кооперативні зв'язки з іншими районами і зарубіжними країнами.
У тісному зв'язку з АПК району розвивається і сільськогосподарське машинобудування (у Львові, Коломиї). [9, стор. 243]
У територіальній структурі комплексу виділяються машинобудівні центри
(всі обласні центри, а також Дрогобич, Коломия, Мукачеве).
Комплекс хімічної індустрії — це переважно галузі гірничої хімії
(виробництво природної сірки в Новому Роздолі і Новояворівську), видобуток калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солот-вині. До основної хімії, яка грунтується на місцевій і привізній сировині, належить виробництво сірчаної кислоти (у Новому Роздолі), калійних (у Калуші,
Стебнику), комплексних добрив (у Новому Роздолі).
Розвивається хімія органічного синтезу — виробництво штучних волокон
(у Сокалі), технічного вуглецю (у Дашаві), тонкого хімічного синтезу (в
Івано-Франківську), поліетилену (у Калуші). Сировина для виготовлення поліетилену надходить до Калуша ети-ленопроводом з Угорщини. Розвинені хіміко-фармацевтична промисловість (у Львові), виробництво лаків і фарб (у
Львові, Бориславі), нетканих матеріалів (у Бориславі).
Комплекс хімічної індустрії поєднує деякі виробництва з іншими МТК: агропромисловими (виробництво міндобрив), лісопромисловими (лісохімія), індустріально-будівельними (виробництво лаків, фарб). У перспективі можливий розвиток на базі ресурсів місцевої сировини гірничо-хімічної та основної хімії: освоєння великого Марково-Розсільнянського родовища калійних солей, Гуменецького родовища природної сірки; розширення виробництв побутової хімії, хімі-ко-фармацевтичних та мінеральних добрив.
У районі недостатньо розвинене хімічне машинобудування та індустріальна інфраструктура комплексу.
Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на виробництві меблів. З цією галуззю тісно пов'язані лісопильне виробництво, виготовлення чорнових і чистих меблевих заготовок, фанери, деревно-стружкових і волокнистих плит, картону, паперового пластику, синтетичних смол, фурнітури.
Великими центрами целюлозно-паперової промисловості є Жи-дачів,
Рахів; лісохімії — Свалява, Великий Бичків, Перечин. Діють ремонтні підприємства (у Калуші, Тереславі). Висококваліфіковані кадри готують у
Львові (у лісотехнічному інституті). Головні райони комплексу в Івано-
Франківську, Жидачеві, Чернівцях, Ужгороді, Мукачевому, Дрогобичі, Сваляві,
Надвірній. Найбільшими центрами деревообробної промисловості є Львів
(виробництво меблів, фанери, паперового пластику), Івано-Франківськ (меблі) та ін.
В інтегральному АПК розвинені спеціалізовані комплекси: а) рослинницького напряму — цукробуряковий, виноградно-виноробний, спиртогорілчаний, плодоовоче-переробний та ін.; б) тваринницького напряму — м'ясоперероб-ний, молокопереробний, птахопромисловий.
У тісному зв'язку з деякими з цих комплексів розвиваються галузі легкої промисловості — текстильна, швейна, трикотажна, взуттєва, які орієнтуються на місцеві трудові ресурси, споживача і частково на привізну сировину та напівфабрикати.
Найбільшу земельну площу має Львівська область (табл. 1), на яку припадає найбільша площа ріллі і сіножатей, найменшу — Чернівецька область, що має найменшу площу сіножатей. [9, стор. 252]
Таблиця 1.
Загальна земельна площа сільськогосподарських угідь в областях (на 1 січня
1997 р.), тис. га
| |Загальна|Земельна |Усі угіддя |У тому числі |
|Область |земельна|площа у |сільсько | |
| |площа |користуванні |госпо | |
| | |сільськогоспо| | |
| | |дарських |дарських |рілля|сіно |
| | |підприємств і|підпри | |жаті і |
| | |господарств |ємств і | |пасо |
| | | |госпо | |вища |
| | | |дарств | | |
|Закарпатська |1275 |629 |448 |198 |217 |
|Івано-Франківська|1393 |685 |535 |414 |105 |
|Львівська |2183 |1384 |1169 |820 |327 |
|Чернівецька |810 |564 |468 |338 |102 |
|Всього |5661 |3262 |2620 |1770 |751 |
Базовим в АПК є багатогалузеве сільськогосподарське виробництво з добре сформованими зонами спеціалізації: лісостеповою (зернове господарство, м'ясне і молочне скотарство, свинарство, птахівництво); карпатською з підзолами: а) передгірською передкарпатською (льонарство, картоплярство, молочно- м'ясне тваринництво, овочівництво); б) передгірською закарпатською (виноградарство, садівництво, тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство і птахівництво).
2. Запаси, розміщення та економічна оцінка ресурсів.
Район характеризується строкатістю природних умов і ресурсів. Гірська частина Українських Карпат належить до південної і південно-західної території району. Через зручні перевали гірських масивів прокладені залізниці і шосейні дороги, за допомогою яких здійснюються внутрішньорайонні транспортно-економічні зв'язки, а також з Чехією,
Словаччиною, Угорщиною та іншими країнами.
Північну частину Карпатського району займає рівнинне Передкарпаття, частина Волино-Подільської височини, Розточчя, Мале Полісся, Закарпатська область, велика частина якої зосереджена в Українських Карпатах.
Район виділяється теплим, помірно вологим кліматом, у ньому не буває посух. Його ґрунтовий покрив дуже різноманітний: переважають сірі й лісові грунти та опідзолені