Зовсім не вирішена проблема полімерних відходів. Знищення полімерних відходів шляхом спалювання чи захоронення не є ефективним з точки зору не тільки екології, а й економіки. Необхідна цільова переробка та використання полімерних відходів. Відходи пластмаси в основному підлягають захороненню на полігоні, а переробляється лише 10%.

Підприємства промислового комплексу, наукові інститути та лікувальні заклади у своїй діяльності використовують різноманітні радіоактивні речовини, джерела іонізуючого випромінювання та генеруючи пристрої. Таких об’єктів у місті налічується 30, серед них ВАТ “Сумихімпром”, ВАТ “Селмі”, ВАТ СМНВО ім. Фрунзе, інститут прикладної фізики НАН України, ВАТ “Інтергазбуд”, обласний онкодиспансер та інші. Аварій, пов’язаних із порушенням вимог радіаційної безпеки згідно з НРБУ-97 та ОСП-72/87, на території міста не зафіксовано.

Спостереження за рівнем радіаційного забруднення проводяться авіаметеорологічною станцією м. Суми. Радіаційний фон у 1999-2002 роках та І-й половині 2003 року знаходився у межах 10-16 мікрорентген на годину, що не перевищує допустимого рівня.

Вплив шумового забруднення – один із основних факторів, що впливають на здоров’я населення в містах. У м. Суми спостерігається чітка тенденція до його зростання. Основними джерелами забруднення в місті є: автотранспорт, залізниця, підприємства, будівельне устаткування, нераціонально заплановані культурно-розважальні заходи.

У Сумах повністю відсутня система вимірювання шуму, а при сучасному рівні навантаження на автошляхи застарілим устаткуванням будівельного та іншого обладнання, за відповідних атмосферних умов його рівень сягає до 70 дБА при санітарній нормі 50 дБА (СН-3223-85). У зв’язку зі значним зростанням кількості автотранспорту, збільшення шуму вздовж автотрас прогнозується в інтервалі 1-2 дБА на рік. Тому реалізація заходів зі зменшення шуму від автотранспорту повинна знизити його у межах не менше ніж 20 дБА у зоні проживання населення.

Загальна тенденція розвитку радіотехнічних засобів обумовлює підвищення забруднення електромагнітним випромінюванням (ЕМП) - сотовий зв’язок, радіостанції, телеканали та ін. Наявність електромагнітного поля різноманітної якості у ноосфері зростає з катастрофічною швидкістю. Поля із частотою 50-60 Гц, які широко застосовуються у побуті, промисловості та засобах комунікацій, стали постійними супутниками людини на робочому місці, вулиці, вдома, лікувальному закладі міста Суми.

Сильними джерелами електромагнітних хвиль є струми промислової частоти в діапазоні звукових електромагнітних полів. Електромагнітні поля промислових частот і напруженостей здатні негативно впливати на стан живих організмів. У зв’язку з цим та з метою виконання Закону України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання” необхідно визначити вплив ЕМП небезпечних об’єктів і районів міста, що потребує створення системи електромагнітного моніторингу для оперативного вжиття заходів і попередження екологічних і технологічних наслідків впливу ЕМП.

Зеленим насадженням належить провідна роль в екологічному оздоровленні міста, вони безпосередньо формують характер міської селітебної зони, забезпечують відпочинок населення. На сьогоднішній день кількість насаджень загального користування з розрахунку на 1-го мешканця становить 30 м2. Для формування здорового оточуючого середовища у такому місті як Суми необхідно, щоб на одного мешканця припадало як мінімум 50 м2 зелених насаджень (за даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я), тобто площа насаджень загального користування повинна становити не менше 1475 га. Таким чином, уже зараз площа зелених насаджень загального користування є недостатньою та потребує збільшення.

За останні десятиріччя стан навколишнього природного середовища обумовлений, перш за все, перетворенням міста в один із провідних індустріальних центрів Північно-Східного регіону України. Нині тут зосереджено значну кількість промислових різногалузевих підприємств, виробнича діяльність яких забезпечується досить розвиненою інфраструктурою. У зв’язку з цим у місті спостерігаються практично всі екологічні проблеми індустріальних центрів:

незадовільна якість атмосферного повітря;

зростання водоспоживання;

накопичення великої кількості промислових і твердих побутових відходів;

забруднення та нераціональне використання земельних ресурсів;

незадовільний стан озеленення території та ін.

Безпосереднім індикатором погіршення стану довкілля є той факт, що за останні десятиріччя у м. Суми спостерігається постійне зростання загальної захворюваності населення та поширення хвороб.