Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Карпатського економічного району

Екологічні проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил

Карпатського економічного району.

|Зміст.

| |Вступ. | |

|1. |Функціонально-територіальна структура та економічний | |

| |потенціал району. | |

|2. |Запаси, розміщення та економічна оцінка ресурсів. | |

|3. |Проблеми природовикористання. | |

|4. |Охорона та відтворення природно-ресурсного потенціалу. | |

|5. |Регіональні особливості антропогенного впливу на навколишнє| |

| |середовище та шляхи подолання цих негативних наслідків. | |

| |Висновки. | |

| | | |

| | | |

Вступ.

На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є

процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу

очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального

виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче

пов'язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості

природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище.

Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку

продуктивних сил і, навпаки, наявність відповідних природних умов і

ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або

сповільнюючи динаміку їх.

Україна належить до країн з високим рівнем негативних екологічних

наслідків виробничої діяльності, у зв'язку з чим проблема охорони

навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів

набуває першорядного значення.

1. Функціонально-територіальна структура та економічний потенціал району.

У територіальній структурі Карпатського району виділяють два

внутрішньообласних райони: Підкарпатський (нафта, газ, сірка, калійні

добрива, продукція деревообробки, санаторно-курортне господарство) і

Північний (видобуток кам'яного вугілля, харчова і легка промисловість).

Головні економічні центри Львівського Підкарпаття: Дрогобич

(машинобудування, деревообробна, легка промисловість), Стрий

(машинобудування, харчова і деревообробна промисловість), Борислав

(видобуток нафти, легка і хімічна промисловість). Новий Роздол (виробництво

сірки); центри Львівської півночі — Червоноград (видобуток кам'яного

вугілля, легка промисловість), Сокаль (хімічна промисловість), Добротвір

(електроенергетика). У цих районах формуються вузли: Дрогобицько-

Бориславський і Червоноградсько-Сокальський.

У центральній частині області сформувався великий Львівський

економічний вузол, який є провідним у її функціонально-територіальній

структурі (машинобудування, харчова і легка промисловість). Його територія—

це міста і селища міського типу Красне, Кам'янка-Бузька, Жовква, Івано-

Франкове, Городок, Руд-ки, Миколаїв.

Площа — 56,6 тис. км2.

Населення — 6460,3 тис. чол.

Склад — Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська і Чернівецька

області (див. картосхему на с. 320).

Львівська область займає 21,8 тис. км2, тут проживає 2754 тис. чол.,

в Івано-Франківській відповідно — 13,9 тис. км2, 1431 тис. чол., у

Закарпатській — 12,8 тис. км2, 1258 тис. чол. і Чернівецькій — 8,1 тис.

км2, 938 тис. чол."[9, стор. 248]

Територія району включає Карпати, Передкарпаття, Закарпаття.

Карпатський економічний район розташований близько до центра Європи,

на межі її Східної і Середньої частин. З південного заходу на північний

схід район, зокрема м. Львів, перетинає Головний Європейський Вододіл.

Природно-географічне положення Карпатського району характеризується

пограничністю, перехідністю природного середовища одного типу в інший.

Для Карпатського району важливим є його еколого-географічне

розташування в зоні західного перенесення повітряних мас з Атлантики до

Східної Європи, які несуть отруйні викиди теплових електростанцій, хімічних

і металургійних підприємств з Західно- і Середньоєвропейського простору.

Район займає вигідне транспортно-географічне положення: лежить на

перехресті міжнародних залізничних, трубопровідних та електричних артерій —

залізниць Київ — Львів — Прага, Київ — Львів — Краків, Варшава — Перемишль—

Львів — Бухарест; газопроводів Уренгой — Помари — Ужгород, Оренбург —

Західний кордон; ЛЕП Вінниця — Альбертірша.

Карпатський район густонаселений: у Львівській області — 126,3,

Чернівецькій — 115,9, Івано-Франківській — 103,0 і в Закарпатській — 98,3

чол./км2. У всіх областях, крім Львівської, переважає сільське населення. У

районі більш висока, ніж загалом в Україні (86 чол./км2), густота

населення. Найвища вона в Підкар-патті та рівнинному Закарпатті (понад 90

чол./км2), найменша — в гірській частині Карпат (менше ніж 20 чол./км2). Це

пов'язано як з історією освоєння і заселення території, так і з впливом

природних умов.

У Карпатському районі розвинена субурбанізація, пов'язана з

наближенням сільських поселень до міст, добре впорядкованою транспортною

мережею. Для всіх областей району характерні інтенсивні маятникові

міграції: у них бере участь понад 25 % усього працездатного сільського

населення. Львів, посідаючи за чисельністю населення сьоме місце в Україні,

вийшов на третє місце (після Києва і Харкова) за кількістю маятникових

мігрантів (понад 100 тис. чол. щодня).

Карпатський район багатий на трудові ресурси, що полегшує

індустріалізацію території і стимулює розвиток трудомістких галузей

промисловості і сільського господарства. Тут вирощують зернові і технічні

культури (пшеницю, жито, ячмінь, гречку, цукрові буряки), розводять велику

і дрібну рогату худобу, свиней, у тому числі займаються килимарством,

художнім вишиванням, обробкою металу і шкіри, деревини, художньою різьбою

на дереві. У повоєнний період значного розвитку набули машинобудування,

хімічна індустрія, гірничодобувна промисловість, індустріальне будівництво.

Територіально-господарський комплекс Карпатського району має складну

галузеву і функціонально-компонентну структури. Він складається з вісьмох

взаємопов'язаних міжгалузевих територіальних комплексів (МТК): паливно-

енергетичного, машинобудівного, хімічної індустрії, лісовиробничого,

індустріально- будівельного, агропромислового, рекреаційного,

транспортного. Більшість МТК розвиваються на основі трудових і природних

ресурсів району і повністю чи окремими галузями характеризують його місце в

територіальному поділі та інтеграції праці.

Найбільш розвинені в Карпатському економічному районі

машинобудування, харчова, лісова і деревообробна промисловість,

промисловість будівельних матеріалів. Зовсім не розвинена рибна

промисловість. Дуже мало розвинена чорна металургія та електроенергетика.

[9, стор. 249]

До паливно-енергетичного комплексу належить