палива — кам'яного і бурого вугілля, нафти і нафтопродуктів, попутного і

природного газу, електроенергії, в основному на теплових електростанціях.

Видобуток кам'яного вугілля сконцентрований у Львівсько-Во-линському

басейні, розвиток якого почався у повоєнний період. Тепер за рік

видобувають майже 15 млн т енергетичного вугілля. Більше ніж половина

кам'яного вугілля збагачується (Червоноград). Буре вугілля видобувається

тільки в Закарпатті (с. Ільниця Іршавського району).

Традиційними галузями комплексу є нафтова і газова промисловість

Прикарпаття. Останнім часом видобуток нафти і газу помітно знизився

внаслідок вичерпання розвіданих ресурсів. Діють нафтопереробні потужності в

Дрогобичі, Надвірній, Львові. Головні центри видобутку й акумуляції

природного привізного газу — Да-шава, Рудка, Угорське, Більче (Львівська

обл.).

Провідна галузь комплексу — електроенергетика, представлена великими

Бурштинською (2,4 млн кВт), Добротвірською (660 тис. кВт) ДРЕС і рядом

малих ГЕС і ТЕЦ. Теплові електростанції працюють в основному на вугіллі,

яке видобувають у Львівсько-волинському районі. Електростанції об'єднані в

систему "Львівенерго". Важливою є роль західноукраїнської розподільної

підстанції у міждержавній енергосистемі "Мир" (біля м. Ходорова Львівської

обл.). На межі Чернівецької і Хмельницької областей побудована Дністровська

ГЕС.

Обслуговуючими галузями в комплексі є виробництво і ремонт

гірничовидобувного й енергетичного обладнання (у Дрогобичі, Чер-вонограді,

Львові).

Територіальна структура комплексу представлена Прикарпатським

нафтогазоенергетичним, Львівсько-волинським вугільно-енергетичним районами

і рядом енергетичних центрів.

Машинобудівний комплекс — це приладобудування, виробництво

телевізійної техніки, електроламп: радіоелектронної, медичної апаратури,

верстатів з програмним управлінням, металорізальних інструментів. Він

орієнтується на кваліфіковану робочу силу й наукову інфраструктуру Львова і

зосереджений переважно в обласних центрах. Розвинене транспортне, підйомно-

транспортне машинобудування, ремонт транспортної техніки, виробництво

автобусів, автонавантажувачів, мопедів, вантажних конвеєрів у Львові,

автокранів у Дрогобичі з орієнтацією на кооперативні зв'язки з іншими

районами і зарубіжними країнами.

У тісному зв'язку з АПК району розвивається і сільськогосподарське

машинобудування (у Львові, Коломиї). [9, стор. 243]

У територіальній структурі комплексу виділяються машинобудівні центри

(всі обласні центри, а також Дрогобич, Коломия, Мукачеве).

Комплекс хімічної індустрії — це переважно галузі гірничої хімії

(виробництво природної сірки в Новому Роздолі і Новояворівську), видобуток

калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солот-вині. До основної

хімії, яка грунтується на місцевій і привізній сировині, належить

виробництво сірчаної кислоти (у Новому Роздолі), калійних (у Калуші,

Стебнику), комплексних добрив (у Новому Роздолі).

Розвивається хімія органічного синтезу — виробництво штучних волокон

(у Сокалі), технічного вуглецю (у Дашаві), тонкого хімічного синтезу (в

Івано-Франківську), поліетилену (у Калуші). Сировина для виготовлення

поліетилену надходить до Калуша ети-ленопроводом з Угорщини. Розвинені

хіміко-фармацевтична промисловість (у Львові), виробництво лаків і фарб (у

Львові, Бориславі), нетканих матеріалів (у Бориславі).

Комплекс хімічної індустрії поєднує деякі виробництва з іншими МТК:

агропромисловими (виробництво міндобрив), лісопромисловими (лісохімія),

індустріально-будівельними (виробництво лаків, фарб). У перспективі

можливий розвиток на базі ресурсів місцевої сировини гірничо-хімічної та

основної хімії: освоєння великого Марково-Розсільнянського родовища

калійних солей, Гуменецького родовища природної сірки; розширення

виробництв побутової хімії, хімі-ко-фармацевтичних та мінеральних добрив.

У районі недостатньо розвинене хімічне машинобудування та

індустріальна інфраструктура комплексу.

Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на виробництві

меблів. З цією галуззю тісно пов'язані лісопильне виробництво, виготовлення

чорнових і чистих меблевих заготовок, фанери, деревно-стружкових і

волокнистих плит, картону, паперового пластику, синтетичних смол,

фурнітури.

Великими центрами целюлозно-паперової промисловості є Жи-дачів,

Рахів; лісохімії — Свалява, Великий Бичків, Перечин. Діють ремонтні

підприємства (у Калуші, Тереславі). Висококваліфіковані кадри готують у

Львові (у лісотехнічному інституті). Головні райони комплексу в Івано-

Франківську, Жидачеві, Чернівцях, Ужгороді, Мукачевому, Дрогобичі, Сваляві,

Надвірній. Найбільшими центрами деревообробної промисловості є Львів

(виробництво меблів, фанери, паперового пластику), Івано-Франківськ (меблі)

та ін.

В інтегральному АПК розвинені спеціалізовані комплекси: а)

рослинницького напряму — цукробуряковий, виноградно-виноробний,

спиртогорілчаний, плодоовоче-переробний та ін.; б) тваринницького напряму —

м'ясоперероб-ний, молокопереробний, птахопромисловий.

У тісному зв'язку з деякими з цих комплексів розвиваються галузі

легкої промисловості — текстильна, швейна, трикотажна, взуттєва, які

орієнтуються на місцеві трудові ресурси, споживача і частково на привізну

сировину та напівфабрикати.

Найбільшу земельну площу має Львівська область (табл. 1), на яку

припадає найбільша площа ріллі і сіножатей, найменшу — Чернівецька область,

що має найменшу площу сіножатей. [9, стор. 252]

Таблиця 1.

Загальна земельна площа сільськогосподарських угідь в областях (на 1 січня

1997 р.), тис. га

| |Загальна|Земельна |Усі угіддя |У тому числі |

|Область |земельна|площа у |сільсько | |

| |площа |користуванні |госпо | |

| | |сільськогоспо| | |

| | |дарських |дарських |рілля|сіно |

| | |підприємств і|підпри | |жаті і |

| | |господарств |ємств і | |пасо |

| | | |госпо | |вища |

| | | |дарств | | |

|Закарпатська |1275 |629 |448 |198 |217 |

|Івано-Франківська|1393 |685 |535 |414 |105 |

|Львівська |2183 |1384 |1169 |820 |327 |

|Чернівецька |810 |564 |468 |338 |102 |

|Всього |5661 |3262 |2620 |1770 |751 |

Базовим в АПК є багатогалузеве сільськогосподарське виробництво з

добре сформованими зонами спеціалізації:

лісостеповою (зернове господарство, м'ясне і молочне скотарство,

свинарство, птахівництво);

карпатською з підзолами:

а) передгірською передкарпатською (льонарство, картоплярство, молочно-

м'ясне тваринництво, овочівництво);

б) передгірською закарпатською (виноградарство, садівництво,

тютюнництво, молочно-м'ясне скотарство і птахівництво).

2. Запаси, розміщення та економічна оцінка ресурсів.

Район характеризується строкатістю природних умов і ресурсів. Гірська

частина Українських Карпат належить до південної і південно-західної

території району. Через зручні перевали гірських масивів прокладені

залізниці і