Склад Західної Європи: Німеччина, Франція, Великобританія, Швейцарія, Австрія, Бельґія, Ірландія, Ліхтенштейн, Люксембург, Нідерланди, Монако;

Північна Європа: Ісландія, Норвегія, Швеція, Фінляндія, Данія, Естонія, Латвія, Литва;

Південна Європа: Португалія, Іспанія, Італія, Сербія і Чорногорія, Греція, Болгарія, Македонія, Ватикан, Албанія, Сан-Марино, Андорра, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Румунія, Словенія.

Центрально-Східна Європа: Україна, Польща, Чехія, Угорщина, Білорусь, Словаччина, Молдова.

Східна Європа: Російська Федерація (європейська частина).

Проблеми розвитку і розміщення господарства країн Європи

Загальні особливості розвитку старопромислових європейських районів. Еволюція старопромислових районів (СПР) від початкової стадії розвитку промислових районів (мануфактурної) до сучасних багатогалузевих індустріальних районів. Головні стадії розвитку СПР. Проблеми старопромислових районів на етапі постіндустріального суспільства. “Центральна вісь розвитку” західної частини Європи.

Проблеми освоєння нових джерел енергії в РКЄ. Енергетична криза 1970-х років та її вплив на господарську діяльність РКЄ. Енергетична політика РКЄ у 1980-1990-х років. Кам’яне вугілля — важливий ресурс енергозабезпечення в Європі. Проблеми інтенсивного використання традиційних джерел енергії — вугілля, нафти, природного газу та гідроресурсів.

Проблеми використання атомної енергії та нетрадиційних джерел енергії – енергії вітру, сонця, морського припливу і відпливу, термоенергії тощо.

Головні проблеми раціонального споживання нових джерел енергії в КЄ.

Нові тенденції в освоєнні віддалених земель Північної Європи.

Природні ресурси малоосвоєних районів Північноєвропейських країн. Європейська Північ — резерв екологічно чистого простору. Сучасна господарська освоєність віддалених північних земель РКЄ. Територіальна структура промисловості Північноєвропейського Приполяр’я та особливості розміщення сировинних і обробних галузей промисловості.

Проблеми використання вторинних ресурсів у розвинених країн Європи.

Проблеми глобалізації і реґіоналізації як процес поглиблення міжнародних економічних зв’язків між країнами і міжнародного географічного поділу праці. Реґіональна економічна інтеґрація та її прояви в Європі. ЄС (Європейське співтовариство), ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі) як реґіональні міждержавні комплекси. Проблеми і перспективи їх розвитку. Проблеми вступу України в Європейський Союз.

Суспільно-географічна характеристика країн макрореґіону “Західна Європа” (МРЗЄ)

Географічне положення і склад реґіону. Загальна характеристика МРЗЄ. Диференціація країн за рівнем економічного розвитку. Рівень забезпеченості ресурсами та його вплив на структуру господарств країн. Населення, міста, рівень урбанізації. Значення інтеґраційних процесів у формуванні господарства МРЗЄ. Сучасні проблеми в реґіоні. Чотири територіальні “двигуни” зростання у Західній Європі.

Суспільно-географічна характеристика Німеччини, Франції, Великобританії.

Економіко-географічна характеристика країн Північної Європи

Географічне положення і склад реґіону. Характеристика природних умов і забезпеченість природними ресурсами. Населення (розміщення, динаміка, демографічна ситуація, національний склад, релігії, міґрація, урбанізація). Своєрідні риси та особливості формування господарського комплексу країн макрореґіону “Північна Європа”. “Скандинавська модель” розвитку та її місце у світовій економіці.

Суспільно-географічна характеристика Швеції.

Країни Східної Балтії

Місце держав Східної Балтії серед пострадянських країн (за площею, населенням та ін.). Географічне положення Естонії, Латвії. Литви. Кордони і сусіди країн Східної Балтії. Територіальні претензії Естонії та Латвії до Росії. Кордони і сусіди країн Східної Балтії. Територіальні претензії Естонії та Латвії до Росії. Інтеґраційні прагнення та ініціативи держав Східної Балтії у військово-політичній сфері (НАТО).

Історико-географічні особливості формування території Естонії, Латвії, Литви. Коронка історична ретроспектива: німецька, датська і шведська присутність в реґіоні; литовська незалежна країна – Велике князівство Литовське. Відновлення незалежності Литви у 1918 р. (лютий). Повстання у 1918 р. незалежних Естонії (лютий) та Латвії (листопад). Відновлення незалежності Естонії, Латвії та Литви у серпні 1991 р.

Політична система країн Східної Балтії. Естонія та Латвія парламентські республіки. Литва – президентсько-парламентська республіка. Адміністративно-територіальний устрій держав реґіону. Найвищий ранг одиниць устрою: Естонія – реґіони (мааконд); Латвія – дистрикти; Литва – округи.

Населення держав Східної Балтії. Чисельність і щільність населення. Відтворення і природний рух населення. Склад і структура населення. Міґрація населення. Рівень урбанізації. Найбільші міста країн реґіону. Естонія: Таллінн (столиця); Тарту. Латвія: Рига (столиця); Даугавпілс; Лієпая. Литва: Вільнюс (столиця); Каунас; Клайпеда. Національний склад населення держав реґіону. Росіяни – найбільша національна меншина країн реґіону: Латвія (34%), Естонія (….9%). Конфесійний склад населення держав реґіону. Естонія та Латвія – християнські протестантські країни. Литва – християнська католицька країна. Українська діаспора країн реґіону.

Економічна географія держав Східної Балтії. Структура економіки країн: промисловість; сільське господарство: сфера послуг. Формування ліберальної ринкової економіки. ВНП та ВВП.

Географія промисловості. Недостатня природно-ресурсна база промисловості. Машинобудівний комплекс. Паливно-енергетичний комплекс; Естонія (Кохтла-Ярве); Литва (Італійська АЕС). Хімічна індустрія. Інші галузі промисловості.

Агропромисловий комплекс. Молочно-м’ясне скотарство тваринницько-рослинницького напряму сільського господарства. Беконне свинарство. Харчова промисловість.

Транспортний комплекс. Морський транспорт. Найбільші порти реґіону: Естонія (Новоталліннський); Латвія (Рига, Лієпая, Вент-спілс); Литва (Клайпеда). Сухопутний транспорт.

Зовнішньоекономічні зв’язки країн Східної Балтії. Обсяг зовнішньоекономічного обороту Литви. Естонії, Латвії. Товарна структура зовнішньоекономічного обороту країн. Географічна структура експорту Естонії, Латвії та Литви. Зовнішньоекономічні інтеґраційні спрямування держав реґіону: Північна Європа; Європейський Союз (ЄС). Естонія перший пострадянський кандидат на вступ до ЄС. Латвія та Литва – кандидати “другої хвилі”. Зовнішньоекономічні відносини країн Східної Балтії з Україною.

Країни Південної Європи

Склад території. Особливості економіко-географічного положення країн південної Європи. Історико-географічні особливості розвитку. Диференціація країн за рівнем економічного розвитку.

Природні умови і ресурси. Південна Європа – найбільш гірський європейський реґіон. Економіко-географічна оцінка середземно-морського клімату. Мінерально-сировинна база ПМРЄ. Природно-рекреаційні ресурси.

Населення. Розміщення, демографічна ситуація, національний склад населення. Міґрація, урбанізація, трудові ресурси. Сучасні соціальні проблеми макрореґіону. Українська діаспора у Південній Європі.

Особливості економічного розвитку та загальна характеристика господарства ПМРЄ. Структурні зміни в основних галузях господарства в країнах макрореґіону за останні десятиріччя. Трансформація галузевої і територіальної структури господарства макрореґіону.

Суспільно-географічна характеристика Італії, Іспанії.

Країни Чорноморсько-Андріатичного Субреґіону

(південно-східна Європа)

Географічне положення і склад території. Склад країн субреґіону. Особливості і відмінності фізико-географічного, суспільно-політичного,